Ще одну сторінку

Скриплять петлі дверей між світами — і на Тернопільщині більшає магії, романтики й усякої нечисті.
Вампір займає труну, яку бабця підготувала собі на похорон. Відьма просить демона вдати її хлопця на сімейному застіллі. Механік потрапляє у світ фейрі, де до нього підбиває клинці лорд проклятого Дому. У селі на Лановеччині оселяється вродливий чужинець, а дух козака допомагає своїй нащадці обрати парубка в тіндері.
«Файні брюнети та інша нечисть» — це збірка гумористичних оповідань, де стереотипи романтичного фентезі розквітають по-новому в українських реаліях.

Скриплять петлі дверей між світами — і на Тернопільщині більшає магії, романтики й усякої нечисті. 
Вампір займає труну, яку бабця підготувала собі на похорон. Відьма просить демона вдати її хлопця на сімейному застіллі. Механік потрапляє у світ фейрі, де до нього підбиває клинці лорд проклятого Дому. У селі на Лановеччині оселяється вродливий чужинець, а дух козака допомагає своїй нащадці обрати парубка в тіндері. 
«Файні брюнети та інша нечисть» — це збірка гумористичних оповідань, де стереотипи романтичного фентезі розквітають по-новому в українських реаліях.

Файні брюнети та інша нечисть

Невдовзі ми житимемо в оточенні штучного інтелекту. Ці системи організовуватимуть наш побут, керуватимуть нашим бізнесом і на- даватимуть основні державні послуги. Ми перебуватимемо в світі ДНК-принтерів і квантових комп’ютерів, штучно створених патогенів та автономної зброї, роботів-помічників і надлишку енергії.
Ніхто з нас до цього не готовий.
У «Прийдешній хвилі» Мустафа Сулейман, співзасновник DeepMind, компанії-піонера в галузі ШІ, показує, як хвиля потужних нових технологій посприяє неймовірному поступу, але водночас створить загрози для національних держав і підвалин світового порядку.
Як гарантувати процвітання людства? Як зберегти контроль? Як дістатися вузькою стежкою до успішного майбутнього?
У цій новаторській книжці від справжнього інсайдера галузі ШІ окреслено головний виклик нашої епохи — ​«проблему стримування»: завдання збереження контролю над технологіями..

Невдовзі ми житимемо в оточенні штучного інтелекту. Ці системи організовуватимуть наш побут, керуватимуть нашим бізнесом і на- даватимуть основні державні послуги. Ми перебуватимемо в світі ДНК-принтерів і квантових комп’ютерів, штучно створених патогенів та автономної зброї, роботів-помічників і надлишку енергії. 
Ніхто з нас до цього не готовий. 
У «Прийдешній хвилі» Мустафа Сулейман, співзасновник DeepMind, компанії-піонера в галузі ШІ, показує, як хвиля потужних нових технологій посприяє неймовірному поступу, але водночас створить загрози для національних держав і підвалин світового порядку. 
Як гарантувати процвітання людства? Як зберегти контроль? Як дістатися вузькою стежкою до успішного майбутнього? 
У цій новаторській книжці від справжнього інсайдера галузі ШІ окреслено головний виклик нашої епохи — ​«проблему стримування»: завдання збереження контролю над технологіями..

Прийдешня хвиля

Молодий самотній листоноша тривалий час нездужає, тож вирішує звернутися до лікаря. Обстеження засвідчують, що він невиліковно хворий і часу в нього обмаль. А попереду ж чекало затишне буття у цілковитій гармонії із… хатнім улюбленцем Капустою, милим котиком, який лишився від мами-покійниці.

Проте по-мефістофелівськи підступна пропозиція, яку робить молодикові сам Диявол, зненацька з’явившись у його домі, може продовжити тривання в цьому світі. От тільки чи відплата співмірна? За кожен день життя новітній Фауст без вагань готовий віддавати смаколики, можливість спілкування з людьми, враження від музики й кінофільмів… Та чи зважиться він за ще одну добу перебування у світі віддати найдорожче, що має?..

Родинний затишок, спомини про мандрівки й перше кохання, світлі згадки про дитячі забави й дозвілля, хатні улюбленці, радісні миті порозумінь — це найутішніші й найтепліші часини нашого буття, які є безцінними, бо становлять наше натхнення.

Молодий самотній листоноша тривалий час нездужає, тож вирішує звернутися до лікаря. Обстеження засвідчують, що він невиліковно хворий і часу в нього обмаль. А попереду ж чекало затишне буття у цілковитій гармонії із… хатнім улюбленцем Капустою, милим котиком, який лишився від мами-покійниці.

Проте по-мефістофелівськи підступна пропозиція, яку робить молодикові сам Диявол, зненацька з’явившись у його домі, може продовжити тривання в цьому світі. От тільки чи відплата співмірна? За кожен день життя новітній Фауст без вагань готовий віддавати смаколики, можливість спілкування з людьми, враження від музики й кінофільмів… Та чи зважиться він за ще одну добу перебування у світі віддати найдорожче, що має?..

Родинний затишок, спомини про мандрівки й перше кохання, світлі згадки про дитячі забави й дозвілля, хатні улюбленці, радісні миті порозумінь — це найутішніші й найтепліші часини нашого буття, які є безцінними, бо становлять наше натхнення.

Якщо зі світу зникнуть коти

У звичному перебігу життя героїня зустрічає різних людей: колишнього, який переконує, що кінець світу не за горами, власницю житла на Airbnb, яка не вміє спілкуватися з гостями, незнайомця, що просить допомогти розважити його стареньку матір, подругу юності, яка бореться з невиліковною хворобою. Їх усіх об’єднує спільна потреба — ​розповісти про себе, знайти того, хто почує їхні історії. Вона сприймає цей хор голосів як пасивна слухачка, аж доки не лунає незвичайне прохання. З нього й починається глибока історія — ​історія, яка повністю трансформує саму героїню.

У 2024 році режисер Педро Альмодовар екранізував цей роман. Фільм дістав назву «Сусідня кімната», і головні ролі в ньому зіграли Тільда Свінтон і Джуліанн Мурр. Прем’єра стрічки відбулася на 81-му Венеційському міжнародному кінофестивалі, де здобула «Золотого лева».

У звичному перебігу життя героїня зустрічає різних людей: колишнього, який переконує, що кінець світу не за горами, власницю житла на Airbnb, яка не вміє спілкуватися з гостями, незнайомця, що просить допомогти розважити його стареньку матір, подругу юності, яка бореться з невиліковною хворобою. Їх усіх об’єднує спільна потреба — ​розповісти про себе, знайти того, хто почує їхні історії. Вона сприймає цей хор голосів як пасивна слухачка, аж доки не лунає незвичайне прохання. З нього й починається глибока історія — ​історія, яка повністю трансформує саму героїню.

У 2024 році режисер Педро Альмодовар екранізував цей роман. Фільм дістав назву «Сусідня кімната», і головні ролі в ньому зіграли Тільда Свінтон і Джуліанн Мурр. Прем’єра стрічки відбулася на 81-му Венеційському міжнародному кінофестивалі, де здобула «Золотого лева».

Через що ти проходиш

Моллі Салліван звикла ділитися інтимними подробицями свого життя з мільйонами фоловерів. Самотня матуся, вона збудувала кар’єру на щирих постах про непросте материнство і невдалі побачення. Але якось виклала фотографію свого нареченого Скотта, і була ошелешена його негативною реакцією. Заради їхніх стосунків Моллі погоджується видалити допис і тримати Скотта та його десятирічну доньку якнайдалі від уваги соціальних мереж. Але вже занадто пізно, дехто його впізнав. Лів Барретт упевнена, що Скотт — убивця її сестри, якому багато років тому вдалося уникнути правосуддя і безслідно зникнути. Тепер вона має намір вивести його на чисту воду і нарешті притягнути до відповідальності. Зважаючи на публічність Моллі, вистежити його буде нескладно.

Переклад: Світлана Смілян

Моллі Салліван звикла ділитися інтимними подробицями свого життя з мільйонами фоловерів. Самотня матуся, вона збудувала кар’єру на щирих постах про непросте материнство і невдалі побачення. Але якось виклала фотографію свого нареченого Скотта, і була ошелешена його негативною реакцією. Заради їхніх стосунків Моллі погоджується видалити допис і тримати Скотта та його десятирічну доньку якнайдалі від уваги соціальних мереж. Але вже занадто пізно, дехто його впізнав. Лів Барретт упевнена, що Скотт — убивця її сестри, якому багато років тому вдалося уникнути правосуддя і безслідно зникнути. Тепер вона має намір вивести його на чисту воду і нарешті притягнути до відповідальності. Зважаючи на публічність Моллі, вистежити його буде нескладно.

Переклад: Світлана Смілян

Фоловери

Ця історія про двох молодих чоловіків, колишніх однокласників — випускників елітної школи. Джеймс — успішний бізнесмен і політик, з яким стався нещасний випадок, травма мозку, що позбавила його можливості жити нормальним самостійним життям і зруйнувала мрії. Денні, студенту Кембриджу, пророкували успіх і карколомну карʼєру, однак раптова загибель сестри підкосила його: він почав зазирати в пляшку і втратив усе, чому присвятив молоді роки. У школі вони ніколи не були друзями, проте життя випадково звело їх через багато років. Двоє чоловіків, дві поламані долі, два різні шляхи — вони поєдналися через біду, але разом створили дещо прекрасне: чудову міцну дружбу. Це зворушлива, смілива та сповнена гумору історія про те, як життя дає нам другий шанс і спонукає повірити в ліпше.

Перклад: Ірина Павленко

Ця історія про двох молодих чоловіків, колишніх однокласників — випускників елітної школи. Джеймс — успішний бізнесмен і політик, з яким стався нещасний випадок, травма мозку, що позбавила його можливості жити нормальним самостійним життям і зруйнувала мрії. Денні, студенту Кембриджу, пророкували успіх і карколомну карʼєру, однак раптова загибель сестри підкосила його: він почав зазирати в пляшку і втратив усе, чому присвятив молоді роки. У школі вони ніколи не були друзями, проте життя випадково звело їх через багато років. Двоє чоловіків, дві поламані долі, два різні шляхи — вони поєдналися через біду, але разом створили дещо прекрасне: чудову міцну дружбу. Це зворушлива, смілива та сповнена гумору історія про те, як життя дає нам другий шанс і спонукає повірити в ліпше.

Перклад: Ірина Павленко

Чоловік, якого я, здається, знаю

Покататися човном по Тибру — дитяча мрія Чубатого. Тож роздобувши трохи грошенят, він винаймає човника і з друзяками розкошує на середводді. Раптом у вирі він бачить ластівку, яка не може випростатися і скоро потоне. Підліток відчайдушно кидається у воду, пливе до пташки, аби її врятувати. Минають роки, Чубатий дорослішає, наміряється пошлюбитися, однак потрапляє до в’язниці. По виході з неї життя йому бачиться геть інакше. Як він чинитиме, коли в бистрині Тибру тонутиме його приятель? Чи кинеться стрімголов на порятунок, чи вирішить пройти повз?

Роман «Діти вулиці» (1955) італійського кінорежисера П. П. Пазоліні одразу по виході здобув визнання і розлетівся 100-тисячним тиражем. А за кілька місяців автора звинуватили в поширенні порнографії та розпочали кримінальне провадження. Сам кінорежисер зауважував, що його персонажі «цінують почуття честі, відданості, геройства заради геройства, чуттєвості». 

Вулична шпана, шибеники, босота, ватага відчайдухів, бешкетників, жохів і шибайголів, а ще халамидники, розбишаки й голопузьки — ось хто ці хлопці із нижчих прошарків населення розгромлених війною передмість і околиць величного Рима; вони збирають брухт, цуплять що трапиться, махлюють в картярські ігри на вулицях, навідують повій та інколи продаються й самі.

Покататися човном по Тибру — дитяча мрія Чубатого. Тож роздобувши трохи грошенят, він винаймає човника і з друзяками розкошує на середводді. Раптом у вирі він бачить ластівку, яка не може випростатися і скоро потоне. Підліток відчайдушно кидається у воду, пливе до пташки, аби її врятувати. Минають роки, Чубатий дорослішає, наміряється пошлюбитися, однак потрапляє до в’язниці. По виході з неї життя йому бачиться геть інакше. Як він чинитиме, коли в бистрині Тибру тонутиме його приятель? Чи кинеться стрімголов на порятунок, чи вирішить пройти повз?

Роман «Діти вулиці» (1955) італійського кінорежисера П. П. Пазоліні одразу по виході здобув визнання і розлетівся 100-тисячним тиражем. А за кілька місяців автора звинуватили в поширенні порнографії та розпочали кримінальне провадження. Сам кінорежисер зауважував, що його персонажі «цінують почуття честі, відданості, геройства заради геройства, чуттєвості».

Вулична шпана, шибеники, босота, ватага відчайдухів, бешкетників, жохів і шибайголів, а ще халамидники, розбишаки й голопузьки — ось хто ці хлопці із нижчих прошарків населення розгромлених війною передмість і околиць величного Рима; вони збирають брухт, цуплять що трапиться, махлюють в картярські ігри на вулицях, навідують повій та інколи продаються й самі.

Діти вулиці

«Журавлі відлітають у вирій» — дебютний роман шведської письменниці Ліси Рідсен, відзначений у Швеції численними преміями, зокрема «Книга року-2024». Це зворушлива історія про самотність і старість, про дружбу і віддане кохання. Про мужність і прагнення утримати контроль над власним життям.
Одноманітне життя Бо рідко щось порушує, хіба відвідини працівників соціальної служби. Після переїзду дружини до будинку хворих на деменцію в домі панують порожнеча і смуток. Єдиною розрадою для літнього чоловіка є улюблений пес-компаньйон Сикстен. Проте син хоче віддати Сикстена в притулок для собак. Загроза втрати чотирилапого друга викликає вир емоцій, які змушують Бо згадати своє життя, батьківство та спосіб виявлення любові. А часу, щоб вирішити те, що інколи здається неможливим — порозумітися з сином, лишається у Бо дедалі менше.
Старіння, старість і життя літніх людей — ця тема дражлива, іноді болюча, непопулярна, утім невідворотна для кожного. І ця історія спонукає до роздумів. Чи не варто більше говорити про старість і чи взагалі ми це робимо? І як старіння та його наслідки впливають на нашу самооцінку, наших рідних і людську цінність? Варто наважитися про це міркувати. Адже ми всі до цього прямуємо, бо такий плин життя.

Перекладач - Юлія Максимейко.
Ілюстратор - Sara R. Acedo.

«Журавлі відлітають у вирій» — дебютний роман шведської письменниці Ліси Рідсен, відзначений у Швеції численними преміями, зокрема «Книга року-2024». Це зворушлива історія про самотність і старість, про дружбу і віддане кохання. Про мужність і прагнення утримати контроль над власним життям. 
Одноманітне життя Бо рідко щось порушує, хіба відвідини працівників соціальної служби. Після переїзду дружини до будинку хворих на деменцію в домі панують порожнеча і смуток. Єдиною розрадою для літнього чоловіка є улюблений пес-компаньйон Сикстен. Проте син хоче віддати Сикстена в притулок для собак. Загроза втрати чотирилапого друга викликає вир емоцій, які змушують Бо згадати своє життя, батьківство та спосіб виявлення любові. А часу, щоб вирішити те, що інколи здається неможливим — порозумітися з сином, лишається у Бо дедалі менше. 
Старіння, старість і життя літніх людей — ця тема дражлива, іноді болюча, непопулярна, утім невідворотна для кожного. І ця історія спонукає до роздумів. Чи не варто більше говорити про старість і чи взагалі ми це робимо? І як старіння та його наслідки впливають на нашу самооцінку, наших рідних і людську цінність? Варто наважитися про це міркувати. Адже ми всі до цього прямуємо, бо такий плин життя.

Перекладач - Юлія Максимейко. 
Ілюстратор - Sara R. Acedo.

Журавлі відлітають у вирій

Олекса Стороженко відомий насамперед веселими оповіданнями про чортів і «прикрих баб», та справжню любов він плекав саме до історичної минувшини. Мандруючи у службових справах, письменник полюбляв знайти старожила і розпитати його про колишні часи, — нерідко це виливалося в унікальні історії.
Проза Стороженка просякнута духом козаччини й тугою за безповоротно втраченим минулим. Поряд із замальовками-гуморесками письменник фіксує на папері загублені дні слави запорожців і гайдамаків, збирає народні легенди й бувальщини, записує фольклор. 
Крім того, Стороженко мав на меті створити «українського Фауста» в образі легендарного Марка Пекельного, що мандрує на межі між цим і тим світом. Якби не передчасна смерть автора — хтозна, чи не став би цей твір поряд з Енеїдою і Чорною радою.
Наслідуючи приклад письменника, можемо й ми поринути в минуле, збережене хіба на сторінках книжок, і оживити його, як робив це Олекса Стороженко, створюючи «Споминки про Микиту Леонтійовича Коржа», «Дороша», «Марка Проклятого» та інші неповторні твори.

Олекса Стороженко відомий насамперед веселими оповіданнями про чортів і «прикрих баб», та справжню любов він плекав саме до історичної минувшини. Мандруючи у службових справах, письменник полюбляв знайти старожила і розпитати його про колишні часи, — нерідко це виливалося в унікальні історії. 
Проза Стороженка просякнута духом козаччини й тугою за безповоротно втраченим минулим. Поряд із замальовками-гуморесками письменник фіксує на папері загублені дні слави запорожців і гайдамаків, збирає народні легенди й бувальщини, записує фольклор. 
Крім того, Стороженко мав на меті створити «українського Фауста» в образі легендарного Марка Пекельного, що мандрує на межі між цим і тим світом. Якби не передчасна смерть автора — хтозна, чи не став би цей твір поряд з Енеїдою і Чорною радою. 
Наслідуючи приклад письменника, можемо й ми поринути в минуле, збережене хіба на сторінках книжок, і оживити його, як робив це Олекса Стороженко, створюючи «Споминки про Микиту Леонтійовича Коржа», «Дороша», «Марка Проклятого» та інші неповторні твори.

Межигірський дід

Валер’ян Підмогильний (1901–1937) — український письменник і перекладач, представник покоління «Розстріляного відродження», життя якого обірвав сталінський режим. 
Творче сонце прозаїка зійшло рано: у дев’ятнадцять років видав свою першу збірку, у двадцять — дебютував з перекладом роману «Таїс» Анатоля Франса. Саме завдяки Підмогильному вийшли твори Бальзака, Стендаля, Дідро, Гюго, Вольтера, Меріме українською мовою. Як автор Валер’ян Підмогильний показав себе майстром глибокого психологізму, інтелектуалізму. Він тонко зобразив проблеми міста й села, людини й обставин... Попри різноманіття сюжетів ці риси притаманні всім його творам.
Насолодитися мовою, глибиною образів, авторського стилю можна у добірці, куди входять твори: «Сонце сходить», «Важке питання», «Гайдамака», «Остап Шаптала», «Військовий літун», «Історія пані Ївги», «Смерть» та «Повість без назви...» — останній незавершений твір, який називають унікальним прикладом інтелектуального й психологічного роману в українській літературі XX ст.

Валер’ян Підмогильний (1901–1937) — український письменник і перекладач, представник покоління «Розстріляного відродження», життя якого обірвав сталінський режим. 
Творче сонце прозаїка зійшло рано: у дев’ятнадцять років видав свою першу збірку, у двадцять — дебютував з перекладом роману «Таїс» Анатоля Франса. Саме завдяки Підмогильному вийшли твори Бальзака, Стендаля, Дідро, Гюго, Вольтера, Меріме українською мовою. Як автор Валер’ян Підмогильний показав себе майстром глибокого психологізму, інтелектуалізму. Він тонко зобразив проблеми міста й села, людини й обставин&hellip; Попри різноманіття сюжетів ці риси притаманні всім його творам. 
Насолодитися мовою, глибиною образів, авторського стилю можна у добірці, куди входять твори: «Сонце сходить», «Важке питання», «Гайдамака», «Остап Шаптала», «Військовий літун», «Історія пані Ївги», «Смерть» та «Повість без назви&hellip;» — останній незавершений твір, який називають унікальним прикладом інтелектуального й психологічного роману в українській літературі XX ст.

Сонце сходить

Завдяки роману «Щоденник покоївки» Октав Мірбо здобув славу майстра епатажу. Головна героїня, покоївка Селестіна викриває брудні реалії життя французьких вельмож кінця ХІХ століття. Вона прислуговує панам ледь не з дитинства, а отже, знає безліч чужих таємниць. І хоч цей роман називають скандальним та еротичним, сторінки його пронизані глибокими роздумами наймички, страхами жінки, почуттями чесної з собою людини. Селестіна
не стоїть осторонь бурхливого цинічного життя, про яке пише в щоденнику, — вона вільно пливе його водами, намагаючись не розчинитися.

Завдяки роману «Щоденник покоївки» Октав Мірбо здобув славу майстра епатажу. Головна героїня, покоївка Селестіна викриває брудні реалії життя французьких вельмож кінця ХІХ століття. Вона прислуговує панам ледь не з дитинства, а отже, знає безліч чужих таємниць. І хоч цей роман називають скандальним та еротичним, сторінки його пронизані глибокими роздумами наймички, страхами жінки, почуттями чесної з собою людини. Селестіна 
не стоїть осторонь бурхливого цинічного життя, про яке пише в щоденнику, — вона вільно пливе його водами, намагаючись не розчинитися.

Щоденник покоївки

Одного дня в квартирі Сімона Лекера, вчителя французької мови в американській школі, поліція знаходить рукопис із заголовком «Зустріч за оголошенням». У ньому викладено детальну оповідку-звіт якогось Бориса про дивну зустріч із деким на ім’я Джин, жінкою чи то чоловіком, з метою протистояння технологічному наступу на свободу людини. Борис має дотримувати інструкцій, щоб виконати перше завдання, однак потрапляє у вир дивних, загадкових і навіть очуднених сюжетів, де минуле й майбутнє існують водночас, доньки виявляються своїми матерями, а манекени заступають людей…
Чи вдасться поліції розгадати закодоване у звіті Бориса, а Борисові впоратись із завданням? І чи в рукописі все до ладу викладено Сімоном, який зник, а його тіла поліція знайти не може?
Лінгвістично-детективний роман «Джин» А. Роба-Ґріє містить патерни «Матриці» Вачовскі, відгомін орвеллівського «1984», втілення на кількох рівнях симулякрів і симуляцій Дерріди та прозору ілюстрацію борхесівської метафори «саду розгалужених стежин».

Одного дня в квартирі Сімона Лекера, вчителя французької мови в американській школі, поліція знаходить рукопис із заголовком «Зустріч за оголошенням». У ньому викладено детальну оповідку-звіт якогось Бориса про дивну зустріч із деким на ім’я Джин, жінкою чи то чоловіком, з метою протистояння технологічному наступу на свободу людини. Борис має дотримувати інструкцій, щоб виконати перше завдання, однак потрапляє у вир дивних, загадкових і навіть очуднених сюжетів, де минуле й майбутнє існують водночас, доньки виявляються своїми матерями, а манекени заступають людей… 
Чи вдасться поліції розгадати закодоване у звіті Бориса, а Борисові впоратись із завданням? І чи в рукописі все до ладу викладено Сімоном, який зник, а його тіла поліція знайти не може? 
Лінгвістично-детективний роман «Джин» А. Роба-Ґріє містить патерни «Матриці» Вачовскі, відгомін орвеллівського «1984», втілення на кількох рівнях симулякрів і симуляцій Дерріди та прозору ілюстрацію борхесівської метафори «саду розгалужених стежин».

Джин, або Червона калюжа на розбитій бруківці

Улітку 793 року мирний острів Ліндісфарн, осердя віри й знань у північній Англії, опиняється в полум’ї. З моря приходять «чорти з півночі» — перші вікінги, що назавжди змінять долю Британії.

Молодий монах Гунлаф, який досі знав лише силу слова і молитви, стає свідком жорстокого нападу, що перетворює його життя на битву між вірою і страхом, духом і мечем. Коли рукописи згорають, а святі місця топчуть дикуни зі зброєю, Гунлаф розуміє: настав час, коли перо вже не захищає. Між чорнилом і кров’ю, Богом і Дияволом, він обирає дорогу воїна — не для слави, а щоб урятувати людяність у світі, що втрачає світло. «Час для мечів» — це епічна історія народження легенди, у якій слово стає зброєю, а віра — найміцнішим клинком.

Атмосферний і напружений роман занурює в ранньосередньовічну Британію — світ туманів, молитов і мечів, де кожен вибір має ціну.

Переклад: Альона Вітязь.

Улітку 793 року мирний острів Ліндісфарн, осердя віри й знань у північній Англії, опиняється в полум’ї. З моря приходять «чорти з півночі» — перші вікінги, що назавжди змінять долю Британії.

Молодий монах Гунлаф, який досі знав лише силу слова і молитви, стає свідком жорстокого нападу, що перетворює його життя на битву між вірою і страхом, духом і мечем. Коли рукописи згорають, а святі місця топчуть дикуни зі зброєю, Гунлаф розуміє: настав час, коли перо вже не захищає. Між чорнилом і кров’ю, Богом і Дияволом, він обирає дорогу воїна — не для слави, а щоб урятувати людяність у світі, що втрачає світло. «Час для мечів» — це епічна історія народження легенди, у якій слово стає зброєю, а віра — найміцнішим клинком.

Атмосферний і напружений роман занурює в ранньосередньовічну Британію — світ туманів, молитов і мечів, де кожен вибір має ціну.

Переклад: Альона Вітязь.

Час мечів

Звичайний бій сніжками у дворі ліцею закінчується для Поля нещастям: відтепер він не відвідуватиме заняття й не бачитиме Даржелоса, яким захоплений до нестями. Зачинившись у кімнаті, разом із сестрою Поль створює химерний світ, де можна правити простором і часом. Сюди притягує Жерара, закоханого в Поля, та юну манекенницю-сироту Аґату. Не зовсім розуміючи всіх правил і тонкощів вигадливої гри, вони смиренно підкоряються встановленому порядку.

Цей світ, сповнений п’янкого трунку втіхи і вигаданий для захисту, поволі перетворюється на пастку, смертельну гру, на кін якої учасники поставили власні життя добровільно.

Роман «Жахливі діти» французького письменника і кінорежисера Жана Кокто за співіснуванням Ероса й Танатоса суголосний «Історії ока» Ж. Батая, а за звучанням долинає до «Шумовиння днів» Б. Віана.

Перекладач - Роман Осадчук.
Ілюстратор - Женя Полосіна.

Звичайний бій сніжками у дворі ліцею закінчується для Поля нещастям: відтепер він не відвідуватиме заняття й не бачитиме Даржелоса, яким захоплений до нестями. Зачинившись у кімнаті, разом із сестрою Поль створює химерний світ, де можна правити простором і часом. Сюди притягує Жерара, закоханого в Поля, та юну манекенницю-сироту Аґату. Не зовсім розуміючи всіх правил і тонкощів вигадливої гри, вони смиренно підкоряються встановленому порядку.

Цей світ, сповнений п’янкого трунку втіхи і вигаданий для захисту, поволі перетворюється на пастку, смертельну гру, на кін якої учасники поставили власні життя добровільно.

Роман «Жахливі діти» французького письменника і кінорежисера Жана Кокто за співіснуванням Ероса й Танатоса суголосний «Історії ока» Ж. Батая, а за звучанням долинає до «Шумовиння днів» Б. Віана.

Перекладач - Роман Осадчук. 
Ілюстратор - Женя Полосіна.

Ще одну сторінку — Книги