Nasha idea

MAL'OPUS

Artbooks

Vivat

Lantsuta

Видавництво Старого Лева

READBERRY

Molfar Comics

ТАК

Бородатий Тамарин

Ще одну сторінку

Урбіно

Varvar Publishing

Stone Publishing

Віхола

Видавничий Дім «Орландо»

ЖОРЖ

Ранок

«Книжка, яку я [не] писала» — це історія, написана на письменницькому курсі «Method Writing». Короткі тексти один за одним об'єдналися у єдине ціле. Історія повністю вигадана, за винятком назви села Коломійці та адрес і закладів у місті Дніпро.

Це історія про Майю, котра хоче навчитися писати так, щоб її видавали. Але Майї спершу треба знайти себе і свій голос. Хіба не класика? Це історія про дорослішання дорослих людей, про батьків, родину, друзів і зовсім трішки про кохання. Це історія, у якій примітки мають значення.

Вона смішна й не смішна водночас. Але більше таки смішна.

«Книжка, яку я [не] писала» — це історія, написана на письменницькому курсі «Method Writing». Короткі тексти один за одним об&rsquo;єдналися у єдине ціле. Історія повністю вигадана, за винятком назви села Коломійці та адрес і закладів у місті Дніпро.

Це історія про Майю, котра хоче навчитися писати так, щоб її видавали. Але Майї спершу треба знайти себе і свій голос. Хіба не класика? Це історія про дорослішання дорослих людей, про батьків, родину, друзів і зовсім трішки про кохання. Це історія, у якій примітки мають значення.

Вона смішна й не смішна водночас. Але більше таки смішна.

Книжка, яку я [не] писала

Навіщо вдавалися до кровопускань? Ким був Гіппократ? Який орган нашого тіла найбільший? Чим небезпечні токсини? Що таке мікробіом? Хто винайшов аспірин? Чим уславився Луї Пастер? Коли з’явився мікроскоп?

Медицина завжди була присутня в житті людини. І в давнину, і тепер медики експериментували, порівнювали, досліджували й часто ризикували! Ця книжка розповість вам про найважливіші етапи становлення медицини та епохальні відкриття як у світі лікарських засобів, так і методів чи інструментів.

Навіщо вдавалися до кровопускань? Ким був Гіппократ? Який орган нашого тіла найбільший? Чим небезпечні токсини? Що таке мікробіом? Хто винайшов аспірин? Чим уславився Луї Пастер? Коли з’явився мікроскоп?

Медицина завжди була присутня в житті людини. І в давнину, і тепер медики експериментували, порівнювали, досліджували й часто ризикували! Ця книжка розповість вам про найважливіші етапи становлення медицини та епохальні відкриття як у світі лікарських засобів, так і методів чи інструментів.

Анна Бартосик "На допомогу, або медицина в давнину й тепер"

Як і всі діти, Соля дуже допитлива! Щодня дівчинка дізнається багато нового і, звісно, хоче довідатися, звідки вона взялася на світі. Соля ставить мамі, татові, дідусеві й бабусі питання, які часто бентежать дорослих. Дівчинка дуже допитлива й чекає на відповіді. Підростаючи, Соля хоче знати дедалі більше.

Ця книжка впродовж кількох років може бути вашим супутником під час розмов з дітьми на теми статі й народження.

Вона неабияк допоможе вам, адже містить чітку інформацію, достосовану до можливостей розуміння кількарічної дитини. Підкаже, як тактовно розповідати про це малюкам. Спільне читання, оглядання чудових малюнків заспокоїть цікавість дитини, а батькам дозволить уникнути ніяковіння, коли син чи доня матимуть нові питання.

Як і всі діти, Соля дуже допитлива! Щодня дівчинка дізнається багато нового і, звісно, хоче довідатися, звідки вона взялася на світі. Соля ставить мамі, татові, дідусеві й бабусі питання, які часто бентежать дорослих. Дівчинка дуже допитлива й чекає на відповіді. Підростаючи, Соля хоче знати дедалі більше.

Ця книжка впродовж кількох років може бути вашим супутником під час розмов з дітьми на теми статі й народження.

Вона неабияк допоможе вам, адже містить чітку інформацію, достосовану до можливостей розуміння кількарічної дитини. Підкаже, як тактовно розповідати про це малюкам. Спільне читання, оглядання чудових малюнків заспокоїть цікавість дитини, а батькам дозволить уникнути ніяковіння, коли син чи доня матимуть нові питання.

Марта Марущак "Про малятко в животі, або звідки беруться діти"

Книга професора Лондонської школи гігієни й тропічних хвороб Адама Кухарського пояснює причини та принципи, які лежать в основі будь-якого зараження: від інфекційних захворювань, комп’ютерних вірусів, дезінформації та фейків до фінансових криз чи спалахів збройного насильства. Спираючись на математичні моделі й підсилюючи аналіз ситуацій неабиякою ерудицією, автор описує численні випадки заражень у минулому, пропонуючи відповідь, що слід робити, аби уникнути заражень у майбутньому.

Книга професора Лондонської школи гігієни й тропічних хвороб Адама Кухарського пояснює причини та принципи, які лежать в основі будь-якого зараження: від інфекційних захворювань, комп’ютерних вірусів, дезінформації та фейків до фінансових криз чи спалахів збройного насильства. Спираючись на математичні моделі й підсилюючи аналіз ситуацій неабиякою ерудицією, автор описує численні випадки заражень у минулому, пропонуючи відповідь, що слід робити, аби уникнути заражень у майбутньому.

Адам Кухарський "Закони зараження"

Один з навагоміших творів турецької літератури ХХ століття, роман «Мадонна в хутряному манто» Сабахаттіна Алі (1907 — 1948) виданий у 1943 році. Історія взаємного й трагічного кохання турецького юнака Раїфа та німецької художниці Марії, які познайомилися в Берліні у 20-ті роки спершу вважалася просто «ще одним любовним романом». І лише переклади іншими мовами, передусім англійською, поставили її поміж перлин світової літератури ХХ століття.

Один з навагоміших творів турецької літератури ХХ століття, роман «Мадонна в хутряному манто» Сабахаттіна Алі (1907 — 1948) виданий у 1943 році. Історія взаємного й трагічного кохання турецького юнака Раїфа та німецької художниці Марії, які познайомилися в Берліні у 20-ті роки спершу вважалася просто «ще одним любовним романом». І лише переклади іншими мовами, передусім англійською, поставили її поміж перлин світової літератури ХХ століття.

Сабахаттін Алі "Мадонна в хутряному манто"

Усім відомо, що у Великій Британії лівобічний рух, а довжину вимірюють у футах. І що в них є королева. Та чи бачили ви стометрових білих коней на зелених пагорбах і круків, яких годують тістечками із кров’ю? Брали участь у перегонах за сиром і гонитві зі сковорідками? Чули про дверцята до світу ельфів, покинуті монастирі й кам’яні кола, у яких час плине повільніше?

Такої Великої Британії ви ще не знаєте!

Усім відомо, що у Великій Британії лівобічний рух, а довжину вимірюють у футах. І що в них є королева. Та чи бачили ви стометрових білих коней на зелених пагорбах і круків, яких годують тістечками із кров’ю? Брали участь у перегонах за сиром і гонитві зі сковорідками? Чули про дверцята до світу ельфів, покинуті монастирі й кам’яні кола, у яких час плине повільніше?

Такої Великої Британії ви ще не знаєте!

Тіна Озевич "Great! Велика Британія для допитливих"

Поняття «Третій Харків» створив Юрій Шевельов у своєму есеї «Четвертий Харків». Для нього столичний період слобожанської метрополії був найяскравішим в історії міста. Як він писав сам: «Ви проголосили Харків столицею України? Гаразд, ми зробимо його таким. Ми сповнимо його українським змістом. Третій Харків  — Харків Хвильового і ВАПЛІТЕ, Курбасового «Березоля», виставок АРМУ в залах колишнього монастиря, непримиренно-палких диспутів у Будинку літератури ім. Блакитного на Каплунівській, Курсів сходознавства, українського студентства, українського походженням, душею, програмою й прагненням, поволі українізованих заводів і установ, неповторний, невідтворний, сповнений життя і безуму дерзання. Третій Харків, Харків нашої молодої молоді».

У книжці зібрано есеї про яскравих творців Третього Харкова та їхні твори, а саме: Миколу Хвильового, Миколу Куліша, Леся Курбаса, Аркадія Любченка.

Поняття «Третій Харків» створив Юрій Шевельов у своєму есеї «Четвертий Харків». Для нього столичний період слобожанської метрополії був найяскравішим в історії міста. Як він писав сам: «Ви проголосили Харків столицею України? Гаразд, ми зробимо його таким. Ми сповнимо його українським змістом. Третій Харків — Харків Хвильового і ВАПЛІТЕ, Курбасового «Березоля», виставок АРМУ в залах колишнього монастиря, непримиренно-палких диспутів у Будинку літератури ім. Блакитного на Каплунівській, Курсів сходознавства, українського студентства, українського походженням, душею, програмою й прагненням, поволі українізованих заводів і установ, неповторний, невідтворний, сповнений життя і безуму дерзання. Третій Харків, Харків нашої молодої молоді».

У книжці зібрано есеї про яскравих творців Третього Харкова та їхні твори, а саме: Миколу Хвильового, Миколу Куліша, Леся Курбаса, Аркадія Любченка.

Юрій Шевельов "Третій Харків"

Давні греки вірили, що усі зорі, які ми бачимо неозброєним оком — це краплини молока, яке пролила Гера, годуючи грудьми маленького Геракла. Від грецького γαλακτικός, «молочний» походить слово Галактика. Отже, усі ми ходимо під молоком!

Жоден інший продукт не породив стільки легенд, стереотипів, заборон  і обмежень, жоден не викликає стільки питань! Чим слід годувати немовлят — грудним молоком чи сумішшю? Молоко якої тварини найкраще для людей? Чи можна захворіти й навіть померти від молока? Навіщо його пастеризувати? Як впливають на молоко ГМО, гормони й антибіотики? Як зробити молоко безпечним?..

Автор всесвітніх бестселерів, американський дослідник Марк Курланскі відкриває нам історію молока й молочних продуктів від прадавніх часів до сучасності й захопливо розповідає про вплив цього найзагадковішого продукту на людство.

Давні греки вірили, що усі зорі, які ми бачимо неозброєним оком — це краплини молока, яке пролила Гера, годуючи грудьми маленького Геракла. Від грецького γαλακτικός, «молочний» походить слово Галактика. Отже, усі ми ходимо під молоком!

Жоден інший продукт не породив стільки легенд, стереотипів, заборон і обмежень, жоден не викликає стільки питань! Чим слід годувати немовлят — грудним молоком чи сумішшю? Молоко якої тварини найкраще для людей? Чи можна захворіти й навіть померти від молока? Навіщо його пастеризувати? Як впливають на молоко ГМО, гормони й антибіотики? Як зробити молоко безпечним?..

Автор всесвітніх бестселерів, американський дослідник Марк Курланскі відкриває нам історію молока й молочних продуктів від прадавніх часів до сучасності й захопливо розповідає про вплив цього найзагадковішого продукту на людство.

Марк Курланскі "Молоко! 10 000 років суперечок"

«По той бік серця» — один з найцікавіших та найоригінальніших творів Юрія Смолича, химерний роман, у якому двійко героїв-антиподів мають одне ім’я та прізвище й упродовж понад десятка років перетинаються, переживаючи найнеймовірніші події: від знайомства на пароплаві до Києва й до загибелі — от власне, кого з них? Обидва пройдуть крізь більшовицький переворот 1917-го, зустрінуться в петлюрівській армії, на еміграції в Берліні й за амністією повернуться до Радянської України, де їхні пригоди будуть не менш химерними. Час від часу їх супроводжує й автор, аж ніяк не епізодичний герой власного роману.

Твір багатошаровий, сповнений гротеску й іронії, за якими читачеві ще важко було відгадати страх перед новою владою й тоталітарним майбутнім, яке от-от проявить себе в усій своїй хижості. Водночас автор не міг не захоплюватися індустріальним поступом, який, укупі з українізацією, створював ілюзію імовірності побудови сильної й заможної України. Марно шукати в романі приписуваної радянськими літературознавцями критики українського націоналізму чи звеличення радянської влади. Після 1930 року роман «По той бік серця» жодного разу не перевидавався.

«По той бік серця» — один з найцікавіших та найоригінальніших творів Юрія Смолича, химерний роман, у якому двійко героїв-антиподів мають одне ім’я та прізвище й упродовж понад десятка років перетинаються, переживаючи найнеймовірніші події: від знайомства на пароплаві до Києва й до загибелі — от власне, кого з них? Обидва пройдуть крізь більшовицький переворот 1917-го, зустрінуться в петлюрівській армії, на еміграції в Берліні й за амністією повернуться до Радянської України, де їхні пригоди будуть не менш химерними. Час від часу їх супроводжує й автор, аж ніяк не епізодичний герой власного роману.

Твір багатошаровий, сповнений гротеску й іронії, за якими читачеві ще важко було відгадати страх перед новою владою й тоталітарним майбутнім, яке от-от проявить себе в усій своїй хижості. Водночас автор не міг не захоплюватися індустріальним поступом, який, укупі з українізацією, створював ілюзію імовірності побудови сильної й заможної України. Марно шукати в романі приписуваної радянськими літературознавцями критики українського націоналізму чи звеличення радянської влади. Після 1930 року роман «По той бік серця» жодного разу не перевидавався.

Юрій Смолич "По той бік серця"

До книжки Петра Панча (справжнє ім’я — Петро Йосипович Панченко) входять дві повісті: «Голубі ешелони» (1927) й «Реванш» (1930) та два оповідання: «Зелена трясовина» (1923) й «Мишачі Нори» (1923).

«Голубі ешелони» друкуються в першій редакції 1927-го року. Згодом, у 1947-му, автора нещадно розкритикували, і наступні редакції «Голубих ешелонів» були цілком змінені ідейно й художньо та, як наслідок, ґрунтовно радянізовані. Власне первісний твір багато в чому автобіографічний і відбиває період, коли офіцер Петро Панченко у 1918 році приєднується до Запорізького корпусу полковника Петра Болбочана, який першим перейшов на бік Директорії, очоливши повстання проти Скоропадського.

Повість «Реванш» після 1930 року досі не перевидавалася, хоча в 1962 році автор створив нову редакцію, яка зберігається в архіві письменника.

Оповідання Панча — яскраве свідчення ставлення мешканців провінційних містечок Слобожанщини до більшовицького перевороту та реалій тогочасного життя.

До книжки Петра Панча (справжнє ім’я — Петро Йосипович Панченко) входять дві повісті: «Голубі ешелони» (1927) й «Реванш» (1930) та два оповідання: «Зелена трясовина» (1923) й «Мишачі Нори» (1923).

«Голубі ешелони» друкуються в першій редакції 1927-го року. Згодом, у 1947-му, автора нещадно розкритикували, і наступні редакції «Голубих ешелонів» були цілком змінені ідейно й художньо та, як наслідок, ґрунтовно радянізовані. Власне первісний твір багато в чому автобіографічний і відбиває період, коли офіцер Петро Панченко у 1918 році приєднується до Запорізького корпусу полковника Петра Болбочана, який першим перейшов на бік Директорії, очоливши повстання проти Скоропадського.

Повість «Реванш» після 1930 року досі не перевидавалася, хоча в 1962 році автор створив нову редакцію, яка зберігається в архіві письменника.

Оповідання Панча — яскраве свідчення ставлення мешканців провінційних містечок Слобожанщини до більшовицького перевороту та реалій тогочасного життя.

Петро Панч "Голубі ешелони"

«Мій прапор запісяв котик» - це спроба авторки змалювати своє життя в невеличкому смт біля Луганська. Здається, що час там зупинився й надовго застряг чи то в безнадійних радянських декораціях, чи то в скрутних 90-тих. Там неначе утворився непробивний мур між сучасністю й новими реаліями, інформацію найчастіше черпають з телевізора (звісно, з російськими каналами), газети «СПІД-Інфо» чи «Факти», а над усім цим упевненими териконами височіють: «Бо ми всігда так робили», «Бо ти ж дєвочка», «Жити треба так, шоб тобі ніхто не завидував», «Не жили харашо – не треба й починать». Цей текст — суцільна іронія й стьоб, сарказм на межі, здається іноді, здорового глузду. Особливо складно все в тих, хто «не такий», «самий умний» і взагалі «тяжко тобі буде жить з твоїм характєром». Це світ, де хворих дітей водять до волшебного дєда, який викатує яйцем, де дівчинку народжують, «щоб помощниця була» і старанно приховують непрезентабельні, на думку пильної громади, родинні таємниці (наприклад, чиєсь єврейське походження). Текст сповнений гумору (так, іноді — чорного), а іноді вражає трагізмом. У ньому немов мимохідь згадуються часи, коли за згадку, що ти їв нині хліб, заарештовували всю родину, а ті, хто вцілів, вибравшись із розстрільної ями, до кінця життя жили між реальністю й своїм внутрішнім ненастанним жахом, що «документи можуть бути погані». І ні, «Мій прапор…» не написано з інтенцією «зрозумійте ж нарешті Донбас». Власне «Мій прапор запісяв котик» — це всі ми, іноді по різні боки муру.

«Мій прапор запісяв котик» - це спроба авторки змалювати своє життя в невеличкому смт біля Луганська. Здається, що час там зупинився й надовго застряг чи то в безнадійних радянських декораціях, чи то в скрутних 90-тих. Там неначе утворився непробивний мур між сучасністю й новими реаліями, інформацію найчастіше черпають з телевізора (звісно, з російськими каналами), газети «СПІД-Інфо» чи «Факти», а над усім цим упевненими териконами височіють: «Бо ми всігда так робили», «Бо ти ж дєвочка», «Жити треба так, шоб тобі ніхто не завидував», «Не жили харашо – не треба й починать». Цей текст — суцільна іронія й стьоб, сарказм на межі, здається іноді, здорового глузду. Особливо складно все в тих, хто «не такий», «самий умний» і взагалі «тяжко тобі буде жить з твоїм характєром». Це світ, де хворих дітей водять до волшебного дєда, який викатує яйцем, де дівчинку народжують, «щоб помощниця була» і старанно приховують непрезентабельні, на думку пильної громади, родинні таємниці (наприклад, чиєсь єврейське походження). Текст сповнений гумору (так, іноді — чорного), а іноді вражає трагізмом. У ньому немов мимохідь згадуються часи, коли за згадку, що ти їв нині хліб, заарештовували всю родину, а ті, хто вцілів, вибравшись із розстрільної ями, до кінця життя жили між реальністю й своїм внутрішнім ненастанним жахом, що «документи можуть бути погані». І ні, «Мій прапор…» не написано з інтенцією «зрозумійте ж нарешті Донбас». Власне «Мій прапор запісяв котик» — це всі ми, іноді по різні боки муру.

Лєна Лягушонкова "Мій прапор запісяв котик"

Що стається, коли націю намагаються позбавити пам'яті? Книжка Річарда Овендена — це не просто фундаментальна історична розвідка. Це суворе застереження: коли знищують книги, під загрозою опиняється сама істина. Автор запрошує читачів у мандрівку крізь три тисячоліття нищення знань: від месопотамських глиняних табличок із пророцтвами та сувоїв Александрії до мисливців за книгами часів Тюдорів і нацистських багать. Овенден досліджує мотиви тих, хто прагне стерти минуле — чи то заради політичного контролю, чи то з ідеологічних міркувань.

Але водночас це історія про винахідливість і відвагу бібліотекарів та архівістів, які рятували знання, часто ризикуючи життям. А сьогодні архіви стикаються з новими, не менш підступними викликами: від браку фінансування до крихкості нашої цифрової реальності.

Особливість українського видання: книжку доповнено спеціальною передмовою Річарда Овендена та унікальним матеріалом про досвід українських бібліотекарів, які просто зараз, під час повномасштабного російського вторгнення, рятують книжкові фонди від знищення та перетворюють бібліотеки на справжні фортеці незламності.

Науковий редактор видання — Олександр Алфьоров.

Що стається, коли націю намагаються позбавити пам&rsquo;яті? Книжка Річарда Овендена — це не просто фундаментальна історична розвідка. Це суворе застереження: коли знищують книги, під загрозою опиняється сама істина. Автор запрошує читачів у мандрівку крізь три тисячоліття нищення знань: від месопотамських глиняних табличок із пророцтвами та сувоїв Александрії до мисливців за книгами часів Тюдорів і нацистських багать. Овенден досліджує мотиви тих, хто прагне стерти минуле — чи то заради політичного контролю, чи то з ідеологічних міркувань.

Але водночас це історія про винахідливість і відвагу бібліотекарів та архівістів, які рятували знання, часто ризикуючи життям. А сьогодні архіви стикаються з новими, не менш підступними викликами: від браку фінансування до крихкості нашої цифрової реальності.

Особливість українського видання: книжку доповнено спеціальною передмовою Річарда Овендена та унікальним матеріалом про досвід українських бібліотекарів, які просто зараз, під час повномасштабного російського вторгнення, рятують книжкові фонди від знищення та перетворюють бібліотеки на справжні фортеці незламності.

Науковий редактор видання — Олександр Алфьоров.

Спалення книг. Історія навмисного нищення знань

На світанку 1 січня 1937 року Ебергарда Мока повідомляють про те, що в одному із бреславських готелів зґвалтували, покалічили й замордували невідому дівчину. Мок, який ненавидить Гестапо й переходить працювати до Абверу, швидко встановлює, що сліди вбивства провадять до Львова, де він співпрацюватиме з комісаром Едвардом Попельським. У ході розслідування виявиться, що вони мають чимало спільного, а Львів відкриється Мокові як місто вродливих жінок, небезпечних провулків та численних кнайп і ресторанів…

На світанку 1 січня 1937 року Ебергарда Мока повідомляють про те, що в одному із бреславських готелів зґвалтували, покалічили й замордували невідому дівчину. Мок, який ненавидить Гестапо й переходить працювати до Абверу, швидко встановлює, що сліди вбивства провадять до Львова, де він співпрацюватиме з комісаром Едвардом Попельським. У ході розслідування виявиться, що вони мають чимало спільного, а Львів відкриється Мокові як місто вродливих жінок, небезпечних провулків та численних кнайп і ресторанів…

Марек Краєвський "Голова Мінотавра"

1916 рік. Перша світова. Доки на мапі триває переділ світу й сфер впливу, різномасті чиновники та поліцейські, передчуваючи кінець звичного життя, прагнуть будь-що нажитися, навіть якщо це означає не зовсім законні оборудки.

Вир подій затягує навіть тих, хто все життя був далеким від політики. Чим закінчиться двобій славетного харківського грабіжника Павла Пугача на прізвисько Артист і найвідомішого імперського сищика Аркадія Кошкá в ситуації, коли на сцену виходять знамениті варшавські злодії й анархісти-терористи? І тим, і тим потрібні гроші для втілення своїх планів – шляхетних в одному випадку та нищівних – в іншому. І лише одна людина може їх для них здобути…

1916 рік. Перша світова. Доки на мапі триває переділ світу й сфер впливу, різномасті чиновники та поліцейські, передчуваючи кінець звичного життя, прагнуть будь-що нажитися, навіть якщо це означає не зовсім законні оборудки.

Вир подій затягує навіть тих, хто все життя був далеким від політики. Чим закінчиться двобій славетного харківського грабіжника Павла Пугача на прізвисько Артист і найвідомішого імперського сищика Аркадія Кошкá в ситуації, коли на сцену виходять знамениті варшавські злодії й анархісти-терористи? І тим, і тим потрібні гроші для втілення своїх планів – шляхетних в одному випадку та нищівних – в іншому. І лише одна людина може їх для них здобути…

Андрій Кокотюха "Ва-банк у Харкові"

Емма Вудгауз - чарівна юна особа, яка обожнює розпоряджатися чужими долями. Робить вона це аж ніяк не через погану вдачу чи злостивість, навпаки — їй так подобається влаштовувати щасливі, на її думку, шлюби. Вважаючи, що їй це якнайкраще вдалося одного разу, вона приймає рішення й далі з'єднувати чужі долі, але про власне одруження воліє не думати. Та доля поставиться до її переконань насмішкувато і, звісно, чарівна міс Вудгауз не зглянеться, як сама закохається. Розмірковуючи про шлюб, Емма передусім зважає на суспільне становище, освіту, манери й статки імовірного кандидата. Та все свідчить про те, що розрахункам у цих справах судилося зайняти останнє місце.

«Емма» — четвертий великий роман Джейн Остін, завершений в 1815 році. Роман, написаний після переїзду Остін до Чаутона, був останнім, опублікованим за її життя.

Українському читачеві пропонується в майстерному перекладі Анни Вовченко, відомої зокрема як перекладачки циклу Люсі-Мод Монтгомері "Енн із Зелених Дахів" (уперше видано українською в нашому видавництві у 2012 році).

Твір був неодноразово екранізований для ряду фільмів, серіалів і вистав.

Емма Вудгауз - чарівна юна особа, яка обожнює розпоряджатися чужими долями. Робить вона це аж ніяк не через погану вдачу чи злостивість, навпаки — їй так подобається влаштовувати щасливі, на її думку, шлюби. Вважаючи, що їй це якнайкраще вдалося одного разу, вона приймає рішення й далі з&rsquo;єднувати чужі долі, але про власне одруження воліє не думати. Та доля поставиться до її переконань насмішкувато і, звісно, чарівна міс Вудгауз не зглянеться, як сама закохається. Розмірковуючи про шлюб, Емма передусім зважає на суспільне становище, освіту, манери й статки імовірного кандидата. Та все свідчить про те, що розрахункам у цих справах судилося зайняти останнє місце.

«Емма» — четвертий великий роман Джейн Остін, завершений в 1815 році. Роман, написаний після переїзду Остін до Чаутона, був останнім, опублікованим за її життя.

Українському читачеві пропонується в майстерному перекладі Анни Вовченко, відомої зокрема як перекладачки циклу Люсі-Мод Монтгомері &ldquo;Енн із Зелених Дахів&rdquo; (уперше видано українською в нашому видавництві у 2012 році).

Твір був неодноразово екранізований для ряду фільмів, серіалів і вистав.

Книги — Урбіно, Видавничий Дім «Орландо», Ранок