Nasha idea

MAL'OPUS

Artbooks

Vivat

Lantsuta

Видавництво Старого Лева

READBERRY

Molfar Comics

ТАК

Бородатий Тамарин

Ще одну сторінку

Урбіно

Varvar Publishing

Stone Publishing

Віхола

Видавничий Дім «Орландо»

ЖОРЖ

Ранок

Наша планета — збіса небезпечне місце. Й була такою впродовж усієї історії.

Будьмо відверті — стикнувшись із динозавром розміром з локомотив чи потрапивши під удар десятикілометрового астероїда, шанси вижити в людини незначні. І все ж вони не нульові. Особливо якщо знати, куди бігти та за що хапатися.

У кожному розділі своєї книжки Коді Кессіді досліджує, як уникнути найстрашніших загроз і врятуватися від найбільших катастроф у світовій історії. Що слід робити, аби вціліти під час виверження Везувію, не стати жертвою бубонної чуми, пережити падіння Константинополя й не потонути разом із «Титаніком». Уміло поєднуючи гумор, історію та науку, Кессіді надає детальні рекомендації для успішного виживання — від того, наскільки швидко треба бігти, щоб випередити тиранозавра, до того, яку статуру краще мати, щоб не померти з голоду, зимуючи в горах на Дикому Заході.

«Вижити» — це незвична й цікава розповідь про п’ятнадцять найбільш катастрофічних подій в історії Землі, яка дає читачеві змогу краще пізнати кожну її епоху.

Наша планета — збіса небезпечне місце. Й була такою впродовж усієї історії.

Будьмо відверті — стикнувшись із динозавром розміром з локомотив чи потрапивши під удар десятикілометрового астероїда, шанси вижити в людини незначні. І все ж вони не нульові. Особливо якщо знати, куди бігти та за що хапатися.

У кожному розділі своєї книжки Коді Кессіді досліджує, як уникнути найстрашніших загроз і врятуватися від найбільших катастроф у світовій історії. Що слід робити, аби вціліти під час виверження Везувію, не стати жертвою бубонної чуми, пережити падіння Константинополя й не потонути разом із «Титаніком». Уміло поєднуючи гумор, історію та науку, Кессіді надає детальні рекомендації для успішного виживання — від того, наскільки швидко треба бігти, щоб випередити тиранозавра, до того, яку статуру краще мати, щоб не померти з голоду, зимуючи в горах на Дикому Заході.

«Вижити» — це незвична й цікава розповідь про п’ятнадцять найбільш катастрофічних подій в історії Землі, яка дає читачеві змогу краще пізнати кожну її епоху.

Вижити

Чи ми самі у космосі? Люди ламали голову над цим запитанням упродовж тисячоліть, і ми нарешті маємо технології, щоб отримати відповідь. Здавалося б, вона мусить бути простою: так або ні. Та щойно ми беремося за пошуки, стає зрозуміло, що все набагато складніше. Як розпізнати життя на космічних відстанях? І що таке життя взагалі?

Засновниця Інституту Карла Сагана в Корнельському університеті, астрофізикиня Ліза Калтенеґґер зібрала команду вчених різних галузей із метою розробити універсальний інструментарій для пошуку придатних для життя світів за межами Сонячної системи. У своїй книжці вона демонструє, як можна використати нашу рідну Землю в якості Розетського каменя й у такий спосіб зробити пошук більш предметним. Із заразливим ентузіазмом Калтенеґґер описує найдивовижніші з нещодавно відкритих екзопланет — планети, вкриті океанами лави, самотні мандрівниці, загублені у космосі, водяні гіганти, в небі яких сяють декілька сонць. Імовірність, що на якомусь із цих світів буяє життя, — чимала. Просто зараз їхні мешканці можуть дивитися в наш бік, замислюючись над тим самим запитанням: а що як ми не одні? Й Ліза Калтенеґґер указує нам шлях, як ці світи відшукати.

Чи ми самі у космосі? Люди ламали голову над цим запитанням упродовж тисячоліть, і ми нарешті маємо технології, щоб отримати відповідь. Здавалося б, вона мусить бути простою: так або ні. Та щойно ми беремося за пошуки, стає зрозуміло, що все набагато складніше. Як розпізнати життя на космічних відстанях? І що таке життя взагалі?

Засновниця Інституту Карла Сагана в Корнельському університеті, астрофізикиня Ліза Калтенеґґер зібрала команду вчених різних галузей із метою розробити універсальний інструментарій для пошуку придатних для життя світів за межами Сонячної системи. У своїй книжці вона демонструє, як можна використати нашу рідну Землю в якості Розетського каменя й у такий спосіб зробити пошук більш предметним. Із заразливим ентузіазмом Калтенеґґер описує найдивовижніші з нещодавно відкритих екзопланет — планети, вкриті океанами лави, самотні мандрівниці, загублені у космосі, водяні гіганти, в небі яких сяють декілька сонць. Імовірність, що на якомусь із цих світів буяє життя, — чимала. Просто зараз їхні мешканці можуть дивитися в наш бік, замислюючись над тим самим запитанням: а що як ми не одні? Й Ліза Калтенеґґер указує нам шлях, як ці світи відшукати.

Екзопланети

20 травня 1969-го з будівлі для складання космічних апаратів на острові Мерріт викотили найбільшу з будь-коли створених ракет — надважкий носій «Сатурн 5» заввишки в 30 поверхів, із пілотованим кораблем «Аполлон» на верхівці. Уся система налічувала 6 мільйонів деталей, тобто навіть за надійності в 99,9 % із ладу могли вийти до 6000 з них. На мисі Канаверал неподалік зібрався мільйон глядачів, ще близько мільярда спостерігали за запуском по телевізору, і нарешті о 9:32 ранку ракета здійнялася в небо, відправивши трьох астронавтів — Ніла Армстронґа, Базза Олдріна та Майкла Коллінза — у першу подорож на Місяць.

Опрацювавши численні інтерв’ю, 23 тисячі сторінок свідчень очевидців, а також розсекречені документи ЦРУ про космічні перегони, американський історик Крейґ Нельсон пропонує найвичерпнішу на сьогодні розповідь про цю місію. «Аполлон 11» — це сповнена драматизму хроніка одного з найвеличніших звершень в історії людства, що розкриває історичні, культурні та наукові передумови, які зробили таке звершення можливим. Це книжка, яка спонукає пишатися тим, на що здатна людина, попри майже нездоланні перешкоди.

Бестселер за версією New York Times.

20 травня 1969-го з будівлі для складання космічних апаратів на острові Мерріт викотили найбільшу з будь-коли створених ракет — надважкий носій «Сатурн 5» заввишки в 30 поверхів, із пілотованим кораблем «Аполлон» на верхівці. Уся система налічувала 6 мільйонів деталей, тобто навіть за надійності в 99,9 % із ладу могли вийти до 6000 з них. На мисі Канаверал неподалік зібрався мільйон глядачів, ще близько мільярда спостерігали за запуском по телевізору, і нарешті о 9:32 ранку ракета здійнялася в небо, відправивши трьох астронавтів — Ніла Армстронґа, Базза Олдріна та Майкла Коллінза — у першу подорож на Місяць.

Опрацювавши численні інтерв’ю, 23 тисячі сторінок свідчень очевидців, а також розсекречені документи ЦРУ про космічні перегони, американський історик Крейґ Нельсон пропонує найвичерпнішу на сьогодні розповідь про цю місію. «Аполлон 11» — це сповнена драматизму хроніка одного з найвеличніших звершень в історії людства, що розкриває історичні, культурні та наукові передумови, які зробили таке звершення можливим. Це книжка, яка спонукає пишатися тим, на що здатна людина, попри майже нездоланні перешкоди.

Бестселер за версією New York Times.

Аполлон 11

Уявіть себе в крейдовому періоді. Сонячний день у Гелл-Крік 66 мільйонів років тому. Трицератопс пасеться на узліссі. Самець овіраптора мостить гніздо у високій траві. Дитинчата анкілозавра бавляться булавою на кінці материного хвоста. За лічені години все тут буде стерто з лиця землі. Пишну зелень поглине вогонь. Нищівний катаклізм скине з еволюційного трону ті-рекса, а разом із ним — усіх інших непташиних динозаврів, незалежно від їхнього розміру, раціону чи тілобудови.

Просто вони цього ще не знають.

Причиною катастрофи стане десятикілометровий астероїд, який вріжеться в Землю й зумовить вимирання 75 % тогочасних видів рослин і тварин. У своїй книзі Райлі Блек розповідає, що відбувалося в дні, роки, століття та мільйони років після зіткнення, з дивовижною точністю відтворюючи занепад епохи динозаврів. Того жахливого дня життя на земній кулі зазнало удару, і в той же час цей удар створив нові еволюційні можливості для істот, що вціліли, й заклав підґрунтя для нового світу, який ми спостерігаємо зараз.

Уявіть себе в крейдовому періоді. Сонячний день у Гелл-Крік 66 мільйонів років тому. Трицератопс пасеться на узліссі. Самець овіраптора мостить гніздо у високій траві. Дитинчата анкілозавра бавляться булавою на кінці материного хвоста. За лічені години все тут буде стерто з лиця землі. Пишну зелень поглине вогонь. Нищівний катаклізм скине з еволюційного трону ті-рекса, а разом із ним — усіх інших непташиних динозаврів, незалежно від їхнього розміру, раціону чи тілобудови.

Просто вони цього ще не знають.

Причиною катастрофи стане десятикілометровий астероїд, який вріжеться в Землю й зумовить вимирання 75 % тогочасних видів рослин і тварин. У своїй книзі Райлі Блек розповідає, що відбувалося в дні, роки, століття та мільйони років після зіткнення, з дивовижною точністю відтворюючи занепад епохи динозаврів. Того жахливого дня життя на земній кулі зазнало удару, і в той же час цей удар створив нові еволюційні можливості для істот, що вціліли, й заклав підґрунтя для нового світу, який ми спостерігаємо зараз.

Динозаври. Останні дні

«Найсмішніша наукова письменниця Америки» розповідає незручну правду про космічні подорожі та життя без гравітації. Їжа, сон, стрес, карантини, труднощі психологічної адаптації — словом, усе, про що ви не прочитаєте у глянцевих репортажах про підкорення космосу.

«Пакуємося на Марс» — це дотепна розповідь‑розслідування на основі численних інтерв’ю з інженерами, медиками й астронавтами. Роуч не оминає кумедні та незручні теми — наприклад, як сходити в туалет у космосі чи як у невагомості змінюється відчуття смаку, — показуючи, наскільки складно забезпечити життєдіяльність людини у майже повному вакуумі. Ця книжка — справжній скарб для допитливих; веселий, інформативний і часом зворушливий портрет того, що насправді означає підготувати людство до життя поза межами планети.

«Найсмішніша наукова письменниця Америки» розповідає незручну правду про космічні подорожі та життя без гравітації. Їжа, сон, стрес, карантини, труднощі психологічної адаптації — словом, усе, про що ви не прочитаєте у глянцевих репортажах про підкорення космосу.

«Пакуємося на Марс» — це дотепна розповідь‑розслідування на основі численних інтерв’ю з інженерами, медиками й астронавтами. Роуч не оминає кумедні та незручні теми — наприклад, як сходити в туалет у космосі чи як у невагомості змінюється відчуття смаку, — показуючи, наскільки складно забезпечити життєдіяльність людини у майже повному вакуумі. Ця книжка — справжній скарб для допитливих; веселий, інформативний і часом зворушливий портрет того, що насправді означає підготувати людство до життя поза межами планети.

Пакуємося на Марс

«Дивовижна безодня» — прониклива й ґрунтовна книжка про життя в океанічних глибинах. Гелен Скейлз, морська біологиня та популяризаторка науки, запрошує читача на екскурсію найглибшими шарами океану. Поєднуючи наукову точність із поетичною образністю, вона розповідає про істот, які достоту зійшли з картин Ієроніма Босха — полум’яних багатощетинкових червів, гігантських кальмарів, біолюмінесцентних риб, — а також про дивовижні адаптації, які вони розвинули, щоб виживати за надвисокого тиску та цілковитої темряви. Скейлз розкриває крихкість глибоководних екосистем і пропонує вичерпне розуміння ціни, яку нам доведеться заплатити, коли продовжимо їх бездумно руйнувати. Її книжка є одночасно й одкровенням, й закликом зберегти цей неосяжний невидимий світ.

«Дивовижна безодня» — прониклива й ґрунтовна книжка про життя в океанічних глибинах. Гелен Скейлз, морська біологиня та популяризаторка науки, запрошує читача на екскурсію найглибшими шарами океану. Поєднуючи наукову точність із поетичною образністю, вона розповідає про істот, які достоту зійшли з картин Ієроніма Босха — полум’яних багатощетинкових червів, гігантських кальмарів, біолюмінесцентних риб, — а також про дивовижні адаптації, які вони розвинули, щоб виживати за надвисокого тиску та цілковитої темряви. Скейлз розкриває крихкість глибоководних екосистем і пропонує вичерпне розуміння ціни, яку нам доведеться заплатити, коли продовжимо їх бездумно руйнувати. Її книжка є одночасно й одкровенням, й закликом зберегти цей неосяжний невидимий світ.

Дивовижна безодня

У 1978 році першу групу астронавтів космічного шатла — двадцять дев’ять чоловіків і шість жінок, які проведуть в НАСА найбурхливіші роки програми космічних шатлів — представили публіці. Серед них був полковник ВПС США Майк Маллейн, який у своїх мемуарах «Верхи на шатлі» розвіює героїчний ореол навколо корпусу астронавтів і зображує їх такими, якими вони є — звичайними людьми.

Історії Маллейна часом непристойні, часто комічні, але завжди цікаві. Він яскраво описує всі аспекти досвіду астронавта, та є жорстоко чесним у своїй критиці керівництва НАСА, чия помилка призвела до катастрофи «Челленджера» у 1986 році та загибелі чотирьох членів його групи. «Верхи на шатлі» — це весела, щира історія життя в усій його доленосній невизначеності.

У 1978 році першу групу астронавтів космічного шатла — двадцять дев’ять чоловіків і шість жінок, які проведуть в НАСА найбурхливіші роки програми космічних шатлів — представили публіці. Серед них був полковник ВПС США Майк Маллейн, який у своїх мемуарах «Верхи на шатлі» розвіює героїчний ореол навколо корпусу астронавтів і зображує їх такими, якими вони є — звичайними людьми.

Історії Маллейна часом непристойні, часто комічні, але завжди цікаві. Він яскраво описує всі аспекти досвіду астронавта, та є жорстоко чесним у своїй критиці керівництва НАСА, чия помилка призвела до катастрофи «Челленджера» у 1986 році та загибелі чотирьох членів його групи. «Верхи на шатлі» — це весела, щира історія життя в усій його доленосній невизначеності.

Верхи на шатлі

2141 рік.

Людство на Землі ще не оговталося від хвороби клодис, що призвела до найбільшої за пів століття пандемії, коли з’являється новий патоген, який інфікує винятково вагітних жінок. Група вчених-імунологів намагається з’ясувати, що він таке і чи пов’язана його поява з нейтринними спалахами, зафіксованими довкола планети.

Чисельність населення марсіанських Колоній перевищує сто тисяч мешканців, і третина з них — народжені на Марсі. Вони програють суперспеціалістам із Землі боротьбу за робочі місця в наукомісткій економіці Марса і змушені гарувати, мов раби, на низькокваліфікованих ручних роботах. Що більше їх сягає повноліття, то дужче вони прагнуть змін, не усвідомлюючи, що ці зміни ставлять під загрозу саме існування Колоній.

«Колонія» — перша книга з фантастичного циклу «Нові Темні Віки» про світ у ХХІІ столітті. Це історія про те, що людина, попри всі досягнення цивілізації, не змінюється, й ані збільшення тривалості життя, ні навіть перетворення на двопланетний вид не гарантує людству порятунок.

2141 рік.

Людство на Землі ще не оговталося від хвороби клодис, що призвела до найбільшої за пів століття пандемії, коли з’являється новий патоген, який інфікує винятково вагітних жінок. Група вчених-імунологів намагається з’ясувати, що він таке і чи пов’язана його поява з нейтринними спалахами, зафіксованими довкола планети.

Чисельність населення марсіанських Колоній перевищує сто тисяч мешканців, і третина з них — народжені на Марсі. Вони програють суперспеціалістам із Землі боротьбу за робочі місця в наукомісткій економіці Марса і змушені гарувати, мов раби, на низькокваліфікованих ручних роботах. Що більше їх сягає повноліття, то дужче вони прагнуть змін, не усвідомлюючи, що ці зміни ставлять під загрозу саме існування Колоній.

«Колонія» — перша книга з фантастичного циклу «Нові Темні Віки» про світ у ХХІІ столітті. Це історія про те, що людина, попри всі досягнення цивілізації, не змінюється, й ані збільшення тривалості життя, ні навіть перетворення на двопланетний вид не гарантує людству порятунок.

Нові Темні Віки. Колонія

«Книжка, яку я [не] писала» — це історія, написана на письменницькому курсі «Method Writing». Короткі тексти один за одним об'єдналися у єдине ціле. Історія повністю вигадана, за винятком назви села Коломійці та адрес і закладів у місті Дніпро.

Це історія про Майю, котра хоче навчитися писати так, щоб її видавали. Але Майї спершу треба знайти себе і свій голос. Хіба не класика? Це історія про дорослішання дорослих людей, про батьків, родину, друзів і зовсім трішки про кохання. Це історія, у якій примітки мають значення.

Вона смішна й не смішна водночас. Але більше таки смішна.

«Книжка, яку я [не] писала» — це історія, написана на письменницькому курсі «Method Writing». Короткі тексти один за одним об&rsquo;єдналися у єдине ціле. Історія повністю вигадана, за винятком назви села Коломійці та адрес і закладів у місті Дніпро.

Це історія про Майю, котра хоче навчитися писати так, щоб її видавали. Але Майї спершу треба знайти себе і свій голос. Хіба не класика? Це історія про дорослішання дорослих людей, про батьків, родину, друзів і зовсім трішки про кохання. Це історія, у якій примітки мають значення.

Вона смішна й не смішна водночас. Але більше таки смішна.

Книжка, яку я [не] писала

Історія улюблених персонажів розгортається з іншої перспективи та набирає нових обертів. Майбутнє, в якому Какеру вже немає, переплітається з минулим, де його ще можна врятувати.

Минуло кілька років, герої подорослішали, але спогади про шкільні часи та загибель близького друга й досі не дають їм спокою. Тепер у центрі оповіді опинився Сува — написавши листа самому собі в минуле, він намагатиметься попередити жахливу трагедію, що сталася в шкільні роки. 

Перший крок до цього — переконати Какеру й Нахо відвідали разом храм Йохашіра: той самий, що в іншому житті звів дівчину із Сувою. Теоретично це має дати поштовх до змін… Але чи можна сподіватися, що звичайні листи, хай навіть із майбутнього, справді можуть на щось вплинути?

Історія улюблених персонажів розгортається з іншої перспективи та набирає нових обертів. Майбутнє, в якому Какеру вже немає, переплітається з минулим, де його ще можна врятувати.

Минуло кілька років, герої подорослішали, але спогади про шкільні часи та загибель близького друга й досі не дають їм спокою. Тепер у центрі оповіді опинився Сува — написавши листа самому собі в минуле, він намагатиметься попередити жахливу трагедію, що сталася в шкільні роки.

Перший крок до цього — переконати Какеру й Нахо відвідали разом храм Йохашіра: той самий, що в іншому житті звів дівчину із Сувою. Теоретично це має дати поштовх до змін… Але чи можна сподіватися, що звичайні листи, хай навіть із майбутнього, справді можуть на щось вплинути?

Orange. Том 6

Урятувати Какеру… Нахо з друзями, здається, вже спробували все, щоб відвернути трагедію. Дослухалися до листів із майбутнього, дотримувалися вказівок, намагалися наповнити життя Какеру чимось, окрім болю…

І ось тепер, бачачи усміхнене обличчя хлопця під час спортивного свята, друзі відчувають, що, може, їм таки вдасться. Може, він не ухвалить того страшного рішення. Може, він житиме…

Проте черговий лист віщує біду: у ньому йдеться, що 31 грудня, напередодні Нового року, Какеру з Нахо посваряться… й після того вже не буде вороття.

Чи вдасться змінити долю зраненого хлопця? Чи буде він у тому майбутньому, з якого прибули листи?

Наближається доленосний день…

Чуле завершення головної історії.

Урятувати Какеру… Нахо з друзями, здається, вже спробували все, щоб відвернути трагедію. Дослухалися до листів із майбутнього, дотримувалися вказівок, намагалися наповнити життя Какеру чимось, окрім болю…

І ось тепер, бачачи усміхнене обличчя хлопця під час спортивного свята, друзі відчувають, що, може, їм таки вдасться. Може, він не ухвалить того страшного рішення. Може, він житиме…

Проте черговий лист віщує біду: у ньому йдеться, що 31 грудня, напередодні Нового року, Какеру з Нахо посваряться… й після того вже не буде вороття.

Чи вдасться змінити долю зраненого хлопця? Чи буде він у тому майбутньому, з якого прибули листи?

Наближається доленосний день…

Чуле завершення головної історії.

Orange. Том 5

Юкі та Іцуомі вже подолали довгий шлях: розлуки, непорозуміння, ревнощі друзів… Аж ось і світла смуга в житті — батьки офіційно благословили їхнє співжиття, тож парочка переїздить під один дах. Що чекатиме на них у новому домі? Випробування побутом та неочікувані виклики, підозрілі сусіди та привиди минулого, що повсякчас нагадують про себе… Чи витримають їхні стосунки всі негаразди?

Юкі та Іцуомі вже подолали довгий шлях: розлуки, непорозуміння, ревнощі друзів… Аж ось і світла смуга в житті — батьки офіційно благословили їхнє співжиття, тож парочка переїздить під один дах. Що чекатиме на них у новому домі? Випробування побутом та неочікувані виклики, підозрілі сусіди та привиди минулого, що повсякчас нагадують про себе… Чи витримають їхні стосунки всі негаразди?

Кохання на кінчиках пальців. Том 10

Попри те що новий «Хікару» поводиться геть як справжній, Йошікі усвідомлює: перед ним зовсім не людина. «Хікару» теж хоче нарешті з’ясувати, хто ж він такий і що йому з усім цим робити.

Дошукуючись правди, хлопці дізнаються про давній родовий ритуал, пов’язаний із сім’єю Індоу. Таємнича записка, дивні уривки напівспогадів-напівмарень, почуті від дідуся Хікару, — усе це підштовхує їх до подальших пошуків у бібліотеці. А там на них чекає справді моторошне відкриття… 

Розслідування триває, проте поступово стає ясно: таємниця «Хікару»-підмінка нерозривно вплетена в історію цих гір.

Попри те що новий «Хікару» поводиться геть як справжній, Йошікі усвідомлює: перед ним зовсім не людина. «Хікару» теж хоче нарешті з’ясувати, хто ж він такий і що йому з усім цим робити.

Дошукуючись правди, хлопці дізнаються про давній родовий ритуал, пов’язаний із сім’єю Індоу. Таємнича записка, дивні уривки напівспогадів-напівмарень, почуті від дідуся Хікару, — усе це підштовхує їх до подальших пошуків у бібліотеці. А там на них чекає справді моторошне відкриття…

Розслідування триває, проте поступово стає ясно: таємниця «Хікару»-підмінка нерозривно вплетена в історію цих гір.

Літо, коли помер Хікару. Том 4

Навіщо вдавалися до кровопускань? Ким був Гіппократ? Який орган нашого тіла найбільший? Чим небезпечні токсини? Що таке мікробіом? Хто винайшов аспірин? Чим уславився Луї Пастер? Коли з’явився мікроскоп?

Медицина завжди була присутня в житті людини. І в давнину, і тепер медики експериментували, порівнювали, досліджували й часто ризикували! Ця книжка розповість вам про найважливіші етапи становлення медицини та епохальні відкриття як у світі лікарських засобів, так і методів чи інструментів.

Навіщо вдавалися до кровопускань? Ким був Гіппократ? Який орган нашого тіла найбільший? Чим небезпечні токсини? Що таке мікробіом? Хто винайшов аспірин? Чим уславився Луї Пастер? Коли з’явився мікроскоп?

Медицина завжди була присутня в житті людини. І в давнину, і тепер медики експериментували, порівнювали, досліджували й часто ризикували! Ця книжка розповість вам про найважливіші етапи становлення медицини та епохальні відкриття як у світі лікарських засобів, так і методів чи інструментів.

Анна Бартосик "На допомогу, або медицина в давнину й тепер"

Як і всі діти, Соля дуже допитлива! Щодня дівчинка дізнається багато нового і, звісно, хоче довідатися, звідки вона взялася на світі. Соля ставить мамі, татові, дідусеві й бабусі питання, які часто бентежать дорослих. Дівчинка дуже допитлива й чекає на відповіді. Підростаючи, Соля хоче знати дедалі більше.

Ця книжка впродовж кількох років може бути вашим супутником під час розмов з дітьми на теми статі й народження.

Вона неабияк допоможе вам, адже містить чітку інформацію, достосовану до можливостей розуміння кількарічної дитини. Підкаже, як тактовно розповідати про це малюкам. Спільне читання, оглядання чудових малюнків заспокоїть цікавість дитини, а батькам дозволить уникнути ніяковіння, коли син чи доня матимуть нові питання.

Як і всі діти, Соля дуже допитлива! Щодня дівчинка дізнається багато нового і, звісно, хоче довідатися, звідки вона взялася на світі. Соля ставить мамі, татові, дідусеві й бабусі питання, які часто бентежать дорослих. Дівчинка дуже допитлива й чекає на відповіді. Підростаючи, Соля хоче знати дедалі більше.

Ця книжка впродовж кількох років може бути вашим супутником під час розмов з дітьми на теми статі й народження.

Вона неабияк допоможе вам, адже містить чітку інформацію, достосовану до можливостей розуміння кількарічної дитини. Підкаже, як тактовно розповідати про це малюкам. Спільне читання, оглядання чудових малюнків заспокоїть цікавість дитини, а батькам дозволить уникнути ніяковіння, коли син чи доня матимуть нові питання.

Марта Марущак "Про малятко в животі, або звідки беруться діти"

Книга професора Лондонської школи гігієни й тропічних хвороб Адама Кухарського пояснює причини та принципи, які лежать в основі будь-якого зараження: від інфекційних захворювань, комп’ютерних вірусів, дезінформації та фейків до фінансових криз чи спалахів збройного насильства. Спираючись на математичні моделі й підсилюючи аналіз ситуацій неабиякою ерудицією, автор описує численні випадки заражень у минулому, пропонуючи відповідь, що слід робити, аби уникнути заражень у майбутньому.

Книга професора Лондонської школи гігієни й тропічних хвороб Адама Кухарського пояснює причини та принципи, які лежать в основі будь-якого зараження: від інфекційних захворювань, комп’ютерних вірусів, дезінформації та фейків до фінансових криз чи спалахів збройного насильства. Спираючись на математичні моделі й підсилюючи аналіз ситуацій неабиякою ерудицією, автор описує численні випадки заражень у минулому, пропонуючи відповідь, що слід робити, аби уникнути заражень у майбутньому.

Адам Кухарський "Закони зараження"

Один з навагоміших творів турецької літератури ХХ століття, роман «Мадонна в хутряному манто» Сабахаттіна Алі (1907 — 1948) виданий у 1943 році. Історія взаємного й трагічного кохання турецького юнака Раїфа та німецької художниці Марії, які познайомилися в Берліні у 20-ті роки спершу вважалася просто «ще одним любовним романом». І лише переклади іншими мовами, передусім англійською, поставили її поміж перлин світової літератури ХХ століття.

Один з навагоміших творів турецької літератури ХХ століття, роман «Мадонна в хутряному манто» Сабахаттіна Алі (1907 — 1948) виданий у 1943 році. Історія взаємного й трагічного кохання турецького юнака Раїфа та німецької художниці Марії, які познайомилися в Берліні у 20-ті роки спершу вважалася просто «ще одним любовним романом». І лише переклади іншими мовами, передусім англійською, поставили її поміж перлин світової літератури ХХ століття.

Сабахаттін Алі "Мадонна в хутряному манто"

Усім відомо, що у Великій Британії лівобічний рух, а довжину вимірюють у футах. І що в них є королева. Та чи бачили ви стометрових білих коней на зелених пагорбах і круків, яких годують тістечками із кров’ю? Брали участь у перегонах за сиром і гонитві зі сковорідками? Чули про дверцята до світу ельфів, покинуті монастирі й кам’яні кола, у яких час плине повільніше?

Такої Великої Британії ви ще не знаєте!

Усім відомо, що у Великій Британії лівобічний рух, а довжину вимірюють у футах. І що в них є королева. Та чи бачили ви стометрових білих коней на зелених пагорбах і круків, яких годують тістечками із кров’ю? Брали участь у перегонах за сиром і гонитві зі сковорідками? Чули про дверцята до світу ельфів, покинуті монастирі й кам’яні кола, у яких час плине повільніше?

Такої Великої Британії ви ще не знаєте!

Тіна Озевич "Great! Велика Британія для допитливих"

Поняття «Третій Харків» створив Юрій Шевельов у своєму есеї «Четвертий Харків». Для нього столичний період слобожанської метрополії був найяскравішим в історії міста. Як він писав сам: «Ви проголосили Харків столицею України? Гаразд, ми зробимо його таким. Ми сповнимо його українським змістом. Третій Харків  — Харків Хвильового і ВАПЛІТЕ, Курбасового «Березоля», виставок АРМУ в залах колишнього монастиря, непримиренно-палких диспутів у Будинку літератури ім. Блакитного на Каплунівській, Курсів сходознавства, українського студентства, українського походженням, душею, програмою й прагненням, поволі українізованих заводів і установ, неповторний, невідтворний, сповнений життя і безуму дерзання. Третій Харків, Харків нашої молодої молоді».

У книжці зібрано есеї про яскравих творців Третього Харкова та їхні твори, а саме: Миколу Хвильового, Миколу Куліша, Леся Курбаса, Аркадія Любченка.

Поняття «Третій Харків» створив Юрій Шевельов у своєму есеї «Четвертий Харків». Для нього столичний період слобожанської метрополії був найяскравішим в історії міста. Як він писав сам: «Ви проголосили Харків столицею України? Гаразд, ми зробимо його таким. Ми сповнимо його українським змістом. Третій Харків — Харків Хвильового і ВАПЛІТЕ, Курбасового «Березоля», виставок АРМУ в залах колишнього монастиря, непримиренно-палких диспутів у Будинку літератури ім. Блакитного на Каплунівській, Курсів сходознавства, українського студентства, українського походженням, душею, програмою й прагненням, поволі українізованих заводів і установ, неповторний, невідтворний, сповнений життя і безуму дерзання. Третій Харків, Харків нашої молодої молоді».

У книжці зібрано есеї про яскравих творців Третього Харкова та їхні твори, а саме: Миколу Хвильового, Миколу Куліша, Леся Курбаса, Аркадія Любченка.

Юрій Шевельов "Третій Харків"

Давні греки вірили, що усі зорі, які ми бачимо неозброєним оком — це краплини молока, яке пролила Гера, годуючи грудьми маленького Геракла. Від грецького γαλακτικός, «молочний» походить слово Галактика. Отже, усі ми ходимо під молоком!

Жоден інший продукт не породив стільки легенд, стереотипів, заборон  і обмежень, жоден не викликає стільки питань! Чим слід годувати немовлят — грудним молоком чи сумішшю? Молоко якої тварини найкраще для людей? Чи можна захворіти й навіть померти від молока? Навіщо його пастеризувати? Як впливають на молоко ГМО, гормони й антибіотики? Як зробити молоко безпечним?..

Автор всесвітніх бестселерів, американський дослідник Марк Курланскі відкриває нам історію молока й молочних продуктів від прадавніх часів до сучасності й захопливо розповідає про вплив цього найзагадковішого продукту на людство.

Давні греки вірили, що усі зорі, які ми бачимо неозброєним оком — це краплини молока, яке пролила Гера, годуючи грудьми маленького Геракла. Від грецького γαλακτικός, «молочний» походить слово Галактика. Отже, усі ми ходимо під молоком!

Жоден інший продукт не породив стільки легенд, стереотипів, заборон і обмежень, жоден не викликає стільки питань! Чим слід годувати немовлят — грудним молоком чи сумішшю? Молоко якої тварини найкраще для людей? Чи можна захворіти й навіть померти від молока? Навіщо його пастеризувати? Як впливають на молоко ГМО, гормони й антибіотики? Як зробити молоко безпечним?..

Автор всесвітніх бестселерів, американський дослідник Марк Курланскі відкриває нам історію молока й молочних продуктів від прадавніх часів до сучасності й захопливо розповідає про вплив цього найзагадковішого продукту на людство.

Марк Курланскі "Молоко! 10 000 років суперечок"

«По той бік серця» — один з найцікавіших та найоригінальніших творів Юрія Смолича, химерний роман, у якому двійко героїв-антиподів мають одне ім’я та прізвище й упродовж понад десятка років перетинаються, переживаючи найнеймовірніші події: від знайомства на пароплаві до Києва й до загибелі — от власне, кого з них? Обидва пройдуть крізь більшовицький переворот 1917-го, зустрінуться в петлюрівській армії, на еміграції в Берліні й за амністією повернуться до Радянської України, де їхні пригоди будуть не менш химерними. Час від часу їх супроводжує й автор, аж ніяк не епізодичний герой власного роману.

Твір багатошаровий, сповнений гротеску й іронії, за якими читачеві ще важко було відгадати страх перед новою владою й тоталітарним майбутнім, яке от-от проявить себе в усій своїй хижості. Водночас автор не міг не захоплюватися індустріальним поступом, який, укупі з українізацією, створював ілюзію імовірності побудови сильної й заможної України. Марно шукати в романі приписуваної радянськими літературознавцями критики українського націоналізму чи звеличення радянської влади. Після 1930 року роман «По той бік серця» жодного разу не перевидавався.

«По той бік серця» — один з найцікавіших та найоригінальніших творів Юрія Смолича, химерний роман, у якому двійко героїв-антиподів мають одне ім’я та прізвище й упродовж понад десятка років перетинаються, переживаючи найнеймовірніші події: від знайомства на пароплаві до Києва й до загибелі — от власне, кого з них? Обидва пройдуть крізь більшовицький переворот 1917-го, зустрінуться в петлюрівській армії, на еміграції в Берліні й за амністією повернуться до Радянської України, де їхні пригоди будуть не менш химерними. Час від часу їх супроводжує й автор, аж ніяк не епізодичний герой власного роману.

Твір багатошаровий, сповнений гротеску й іронії, за якими читачеві ще важко було відгадати страх перед новою владою й тоталітарним майбутнім, яке от-от проявить себе в усій своїй хижості. Водночас автор не міг не захоплюватися індустріальним поступом, який, укупі з українізацією, створював ілюзію імовірності побудови сильної й заможної України. Марно шукати в романі приписуваної радянськими літературознавцями критики українського націоналізму чи звеличення радянської влади. Після 1930 року роман «По той бік серця» жодного разу не перевидавався.

Юрій Смолич "По той бік серця"

До книжки Петра Панча (справжнє ім’я — Петро Йосипович Панченко) входять дві повісті: «Голубі ешелони» (1927) й «Реванш» (1930) та два оповідання: «Зелена трясовина» (1923) й «Мишачі Нори» (1923).

«Голубі ешелони» друкуються в першій редакції 1927-го року. Згодом, у 1947-му, автора нещадно розкритикували, і наступні редакції «Голубих ешелонів» були цілком змінені ідейно й художньо та, як наслідок, ґрунтовно радянізовані. Власне первісний твір багато в чому автобіографічний і відбиває період, коли офіцер Петро Панченко у 1918 році приєднується до Запорізького корпусу полковника Петра Болбочана, який першим перейшов на бік Директорії, очоливши повстання проти Скоропадського.

Повість «Реванш» після 1930 року досі не перевидавалася, хоча в 1962 році автор створив нову редакцію, яка зберігається в архіві письменника.

Оповідання Панча — яскраве свідчення ставлення мешканців провінційних містечок Слобожанщини до більшовицького перевороту та реалій тогочасного життя.

До книжки Петра Панча (справжнє ім’я — Петро Йосипович Панченко) входять дві повісті: «Голубі ешелони» (1927) й «Реванш» (1930) та два оповідання: «Зелена трясовина» (1923) й «Мишачі Нори» (1923).

«Голубі ешелони» друкуються в першій редакції 1927-го року. Згодом, у 1947-му, автора нещадно розкритикували, і наступні редакції «Голубих ешелонів» були цілком змінені ідейно й художньо та, як наслідок, ґрунтовно радянізовані. Власне первісний твір багато в чому автобіографічний і відбиває період, коли офіцер Петро Панченко у 1918 році приєднується до Запорізького корпусу полковника Петра Болбочана, який першим перейшов на бік Директорії, очоливши повстання проти Скоропадського.

Повість «Реванш» після 1930 року досі не перевидавалася, хоча в 1962 році автор створив нову редакцію, яка зберігається в архіві письменника.

Оповідання Панча — яскраве свідчення ставлення мешканців провінційних містечок Слобожанщини до більшовицького перевороту та реалій тогочасного життя.

Петро Панч "Голубі ешелони"

«Мій прапор запісяв котик» - це спроба авторки змалювати своє життя в невеличкому смт біля Луганська. Здається, що час там зупинився й надовго застряг чи то в безнадійних радянських декораціях, чи то в скрутних 90-тих. Там неначе утворився непробивний мур між сучасністю й новими реаліями, інформацію найчастіше черпають з телевізора (звісно, з російськими каналами), газети «СПІД-Інфо» чи «Факти», а над усім цим упевненими териконами височіють: «Бо ми всігда так робили», «Бо ти ж дєвочка», «Жити треба так, шоб тобі ніхто не завидував», «Не жили харашо – не треба й починать». Цей текст — суцільна іронія й стьоб, сарказм на межі, здається іноді, здорового глузду. Особливо складно все в тих, хто «не такий», «самий умний» і взагалі «тяжко тобі буде жить з твоїм характєром». Це світ, де хворих дітей водять до волшебного дєда, який викатує яйцем, де дівчинку народжують, «щоб помощниця була» і старанно приховують непрезентабельні, на думку пильної громади, родинні таємниці (наприклад, чиєсь єврейське походження). Текст сповнений гумору (так, іноді — чорного), а іноді вражає трагізмом. У ньому немов мимохідь згадуються часи, коли за згадку, що ти їв нині хліб, заарештовували всю родину, а ті, хто вцілів, вибравшись із розстрільної ями, до кінця життя жили між реальністю й своїм внутрішнім ненастанним жахом, що «документи можуть бути погані». І ні, «Мій прапор…» не написано з інтенцією «зрозумійте ж нарешті Донбас». Власне «Мій прапор запісяв котик» — це всі ми, іноді по різні боки муру.

«Мій прапор запісяв котик» - це спроба авторки змалювати своє життя в невеличкому смт біля Луганська. Здається, що час там зупинився й надовго застряг чи то в безнадійних радянських декораціях, чи то в скрутних 90-тих. Там неначе утворився непробивний мур між сучасністю й новими реаліями, інформацію найчастіше черпають з телевізора (звісно, з російськими каналами), газети «СПІД-Інфо» чи «Факти», а над усім цим упевненими териконами височіють: «Бо ми всігда так робили», «Бо ти ж дєвочка», «Жити треба так, шоб тобі ніхто не завидував», «Не жили харашо – не треба й починать». Цей текст — суцільна іронія й стьоб, сарказм на межі, здається іноді, здорового глузду. Особливо складно все в тих, хто «не такий», «самий умний» і взагалі «тяжко тобі буде жить з твоїм характєром». Це світ, де хворих дітей водять до волшебного дєда, який викатує яйцем, де дівчинку народжують, «щоб помощниця була» і старанно приховують непрезентабельні, на думку пильної громади, родинні таємниці (наприклад, чиєсь єврейське походження). Текст сповнений гумору (так, іноді — чорного), а іноді вражає трагізмом. У ньому немов мимохідь згадуються часи, коли за згадку, що ти їв нині хліб, заарештовували всю родину, а ті, хто вцілів, вибравшись із розстрільної ями, до кінця життя жили між реальністю й своїм внутрішнім ненастанним жахом, що «документи можуть бути погані». І ні, «Мій прапор…» не написано з інтенцією «зрозумійте ж нарешті Донбас». Власне «Мій прапор запісяв котик» — це всі ми, іноді по різні боки муру.

Лєна Лягушонкова "Мій прапор запісяв котик"

Під час битви з Напасниками Рудо вдалося пробудити свою силу. Тепер він на крок ближчий до повернення на Небокрай. Проте, як виявилось, усе не так просто: між двома світами існує примарний кордон, що вбиває кожного, хто наважується перетнути його. А втім, одна жінка стверджує, що це таки цілком можливо. І щоб відшукати її, герої змушені знову вирушити до Забороненої зони…

Готуючись до небезпечної подорожі, Рудо проводить іще трохи часу з Чистильниками: знайомиться із земними реаліями, вивчає основи бою, з’ясовує можливості свого життєдайника. Енджін навіть влаштовує малому екскурсію до іншого міста, Канвастауна — цитаделі творчості та свободи. Однак плани загону вкотре йдуть шкереберть, адже художник, який мав забезпечити їх захисними замовляннями, відійшов від справ. 

Невже Чистильникам доведеться лізти в самісіньке пекло без належного захисту? І чи зможе недосвідчений Рудо пережити сутичку з тамтешніми рябими звірами?

Під час битви з Напасниками Рудо вдалося пробудити свою силу. Тепер він на крок ближчий до повернення на Небокрай. Проте, як виявилось, усе не так просто: між двома світами існує примарний кордон, що вбиває кожного, хто наважується перетнути його. А втім, одна жінка стверджує, що це таки цілком можливо. І щоб відшукати її, герої змушені знову вирушити до Забороненої зони…

Готуючись до небезпечної подорожі, Рудо проводить іще трохи часу з Чистильниками: знайомиться із земними реаліями, вивчає основи бою, з’ясовує можливості свого життєдайника. Енджін навіть влаштовує малому екскурсію до іншого міста, Канвастауна — цитаделі творчості та свободи. Однак плани загону вкотре йдуть шкереберть, адже художник, який мав забезпечити їх захисними замовляннями, відійшов від справ.

Невже Чистильникам доведеться лізти в самісіньке пекло без належного захисту? І чи зможе недосвідчений Рудо пережити сутичку з тамтешніми рябими звірами?

Книги — Nasha idea, Molfar Comics, Бородатий Тамарин, Урбіно, Видавничий Дім «Орландо»

Вижити

Екзопланети

Аполлон 11

Динозаври. Останні дні

Пакуємося на Марс

Дивовижна безодня

Верхи на шатлі

Нові Темні Віки. Колонія

Книжка, яку я [не] писала

Orange. Том 6

Orange. Том 5

Кохання на кінчиках пальців. Том 10

Літо, коли помер Хікару. Том 4

Анна Бартосик "На допомогу, або медицина в давнину й тепер"

Марта Марущак "Про малятко в животі, або звідки беруться діти"

Адам Кухарський "Закони зараження"

Сабахаттін Алі "Мадонна в хутряному манто"

Тіна Озевич "Great! Велика Британія для допитливих"

Юрій Шевельов "Третій Харків"

Марк Курланскі "Молоко! 10 000 років суперечок"

Юрій Смолич "По той бік серця"

Петро Панч "Голубі ешелони"

Лєна Лягушонкова "Мій прапор запісяв котик"

Gachiakuta. Том 4