Nasha idea

MAL'OPUS

Artbooks

Vivat

Lantsuta

Видавництво Старого Лева

READBERRY

Molfar Comics

ТАК

Бородатий Тамарин

Ще одну сторінку

Урбіно

Varvar Publishing

Stone Publishing

Віхола

Видавничий Дім «Орландо»

ЖОРЖ

Ранок

Маленький постмодерний роман Ярини Сенчишин «Упертюх і Дикунка» — це фрагментарна, майже сновидна проза, зосереджена на проблемах становлення й утвердження, крихкості й сили людської особистості та людського співжиття. 

У центрі тексту — розмова двох персонажів, Упертюха і Дикунки, жінки, що постає як своєрідна оповідачка-провідниця у світ спогадів, болю і самоусвідомлення. Ділячись з Упертюхом химерними історіями з родинної саги Маґди і Стефана, через тонкі психологічні нюанси, шахові партії, сни і побутові сцени Дикунка поступово розкриває теми тілесного і душевного болю, пережитої хвороби, смерті, самотності й пошуку ідентичності. 

Вітальна сила, закладена в цьому творі, може мати несподіваний психотерапевтичний ефект особливого естетичного й енергетичного впливу на читача.

Маленький постмодерний роман Ярини Сенчишин «Упертюх і Дикунка» — це фрагментарна, майже сновидна проза, зосереджена на проблемах становлення й утвердження, крихкості й сили людської особистості та людського співжиття.

У центрі тексту — розмова двох персонажів, Упертюха і Дикунки, жінки, що постає як своєрідна оповідачка-провідниця у світ спогадів, болю і самоусвідомлення. Ділячись з Упертюхом химерними історіями з родинної саги Маґди і Стефана, через тонкі психологічні нюанси, шахові партії, сни і побутові сцени Дикунка поступово розкриває теми тілесного і душевного болю, пережитої хвороби, смерті, самотності й пошуку ідентичності.

Вітальна сила, закладена в цьому творі, може мати несподіваний психотерапевтичний ефект особливого естетичного й енергетичного впливу на читача.

Упертюх і Дикунка

Роман «Дерева ростуть з ріки» — про пам’ять, яка не зникає навіть у складні часи, бо відлунює крізь покоління. Пам’ять живе в іменах, родинних переказах і навіть у старих деревах. Війни, кохання, втрати, переїзди, розповіді та спогади стають частиною ріки часу. У цій історії люди шукають не лише одне одного, а й себе — серед міста, снігу, старого саду, музики, навіть серед тих, кого вже немає поруч. Це історія про рід як про незриме коріння, що допомагає втриматися, і про любов, яка здатна змінити ім’я, але не змінює сутності. І про те, що дерева таки ростуть із ріки — так, як і люди виростають зі своєї пам’яті.

Роман «Дерева ростуть з ріки» — про пам’ять, яка не зникає навіть у складні часи, бо відлунює крізь покоління. Пам’ять живе в іменах, родинних переказах і навіть у старих деревах. Війни, кохання, втрати, переїзди, розповіді та спогади стають частиною ріки часу. У цій історії люди шукають не лише одне одного, а й себе — серед міста, снігу, старого саду, музики, навіть серед тих, кого вже немає поруч. Це історія про рід як про незриме коріння, що допомагає втриматися, і про любов, яка здатна змінити ім’я, але не змінює сутності. І про те, що дерева таки ростуть із ріки — так, як і люди виростають зі своєї пам’яті.

Дерева ростуть з ріки

Понівечений до невпізнаваности в одній із гарячих точок на Сході України, герой роману «Амадока» тільки дивом залишився живим. Це сумнівна втіха, оскільки важкі травми призвели до повної втрати пам’яти: чоловік не пам’ятає ні свого імени, ні звідки походить, не пригадує жодної близької людини, жодного фрагмента свого попереднього життя. Таким його і віднаходить жінка, любов і терпіння якої здатні творити дива: сягати найглибших пластів забуття і спогадів, поєднувати розрізнені клапті понівеченої свідомости, зшивати докупи спільну історію.

Амадока — найбільше в Европі озеро, розташоване на території сучасної України, вперше згадане Геродотом і впродовж кількох століть відтворюване на мапах середньовічними картографами, аж до свого раптового і цілковитого зникнення. Яким чином безслідно випаровуються великі озера, як зникають цілі світи, цілі культури — і що залишається натомість? Чи може існувати зв’язок між єврейською Катастрофою Східної Европи і знищенням української інтеліґенції в часи сталінських репресій? Чи може забуття однієї людини сягати на кілька поколінь під землю? Чи пов’язують нас знаки і шрами понівеченої пам’яти? Чи здатні любов і терпіння дати змогу торкнутися свідомости іншої людини?

Понівечений до невпізнаваности в одній із гарячих точок на Сході України, герой роману «Амадока» тільки дивом залишився живим. Це сумнівна втіха, оскільки важкі травми призвели до повної втрати пам’яти: чоловік не пам’ятає ні свого імени, ні звідки походить, не пригадує жодної близької людини, жодного фрагмента свого попереднього життя. Таким його і віднаходить жінка, любов і терпіння якої здатні творити дива: сягати найглибших пластів забуття і спогадів, поєднувати розрізнені клапті понівеченої свідомости, зшивати докупи спільну історію.

Амадока — найбільше в Европі озеро, розташоване на території сучасної України, вперше згадане Геродотом і впродовж кількох століть відтворюване на мапах середньовічними картографами, аж до свого раптового і цілковитого зникнення. Яким чином безслідно випаровуються великі озера, як зникають цілі світи, цілі культури — і що залишається натомість? Чи може існувати зв’язок між єврейською Катастрофою Східної Европи і знищенням української інтеліґенції в часи сталінських репресій? Чи може забуття однієї людини сягати на кілька поколінь під землю? Чи пов’язують нас знаки і шрами понівеченої пам’яти? Чи здатні любов і терпіння дати змогу торкнутися свідомости іншої людини?

Амадока

Станіславів кінця ХІХ – початку ХХ століття. Звичайне місто на кресах «щасливої Австрії», в якому живуть, страждають, нероздільно закохуються, захоплюються наукою і шарлатанськими виступами всесвітньо знаних ілюзіоністів, розважаються на балах і карнавалах, ходять на шпацер і ховають таємниці у різьблених комодах. І на тлі епохи, яка для нащадків щораз більше обростатиме міфами про ідилічне життя, – долі двох жінок, що переплелися так тісно, як стовбури дерев – у нерозривному зв’язку, який не дає ні жити, ні дихати, ні залишитися, ні піти.

Станіславів кінця ХІХ – початку ХХ століття. Звичайне місто на кресах «щасливої Австрії», в якому живуть, страждають, нероздільно закохуються, захоплюються наукою і шарлатанськими виступами всесвітньо знаних ілюзіоністів, розважаються на балах і карнавалах, ходять на шпацер і ховають таємниці у різьблених комодах. І на тлі епохи, яка для нащадків щораз більше обростатиме міфами про ідилічне життя, – долі двох жінок, що переплелися так тісно, як стовбури дерев – у нерозривному зв’язку, який не дає ні жити, ні дихати, ні залишитися, ні піти.

Фелікс Австрія

У грудні 1997 року в пансіонаті для літніх людей готуються до святкування Різдва. Старий Ніколас Лео чує мелодію «Щедрика» і… раптом мало не помирає від серцевого нападу. Чоловік на останній сповіді зізнається, що він — зовсім не той, за кого багато років себе видавав. Його розповідь переносить нас до Києва 1916 року, де відбувається прем’єра легендарного «Щедрика» Миколи Леонтовича. Під час війни та на тлі зламу епох переплітаються долі молодих музикантів, митців, студентів. Їх надихає музика, вона стає силою, яка здатна змінити життя, викликати ревнощі й збурити небезпечні пристрасті.

«Прилетіла ластівочка» — це роман про силу мистецтва, талант і велику працю, про злочин, нещадність системи й невинність жертви, про одержимість і ціну великої любові. І про відому мелодію, що пережила століття, навіть якщо постріл обірвав життя того, хто її створив.

У грудні 1997 року в пансіонаті для літніх людей готуються до святкування Різдва. Старий Ніколас Лео чує мелодію «Щедрика» і… раптом мало не помирає від серцевого нападу. Чоловік на останній сповіді зізнається, що він — зовсім не той, за кого багато років себе видавав. Його розповідь переносить нас до Києва 1916 року, де відбувається прем’єра легендарного «Щедрика» Миколи Леонтовича. Під час війни та на тлі зламу епох переплітаються долі молодих музикантів, митців, студентів. Їх надихає музика, вона стає силою, яка здатна змінити життя, викликати ревнощі й збурити небезпечні пристрасті.

«Прилетіла ластівочка» — це роман про силу мистецтва, талант і велику працю, про злочин, нещадність системи й невинність жертви, про одержимість і ціну великої любові. І про відому мелодію, що пережила століття, навіть якщо постріл обірвав життя того, хто її створив.

Прилетіла ластівочка

Софія Андрухович — авторка, яка вміє заглядати в душу до своїх персонажів. Вона створює їх такими глибокими, неочевидними, переконливими, що, познайомившись з ними вперше, не забудеш їх та й навряд чи відпустиш, а може, то вони не відпускатимуть тебе. Тож перевидання двох ранніх книжок Софії Андрухович: збірки оповідань «Жінки їхніх чоловіків» та повісті «Старі люди» з ілюстраціями Олени Стельмах — це повернення до історій непересічних і водночас буденних жінок і чоловіків, частіше все-таки жінок. Це історії про тілесність та ідентичність, про межі та їхню відсутність, про любов і проживання, злиття й відокремлення, пошук себе та в собі, спокусу, спокушання і відторгнення. Це калейдоскоп жінок, яких мрієш зустріти і хочеш уникати, а також історія однієї пари, у якої були роки за плечима, та не було старості, лиш велика любов і вміння бути тут і зараз, проживаючи кожну мить разом.

Софія Андрухович — авторка, яка вміє заглядати в душу до своїх персонажів. Вона створює їх такими глибокими, неочевидними, переконливими, що, познайомившись з ними вперше, не забудеш їх та й навряд чи відпустиш, а може, то вони не відпускатимуть тебе. Тож перевидання двох ранніх книжок Софії Андрухович: збірки оповідань «Жінки їхніх чоловіків» та повісті «Старі люди» з ілюстраціями Олени Стельмах — це повернення до історій непересічних і водночас буденних жінок і чоловіків, частіше все-таки жінок. Це історії про тілесність та ідентичність, про межі та їхню відсутність, про любов і проживання, злиття й відокремлення, пошук себе та в собі, спокусу, спокушання і відторгнення. Це калейдоскоп жінок, яких мрієш зустріти і хочеш уникати, а також історія однієї пари, у якої були роки за плечима, та не було старості, лиш велика любов і вміння бути тут і зараз, проживаючи кожну мить разом.

Жінки їхніх чоловіків. Старі люди

Люди на каві. Та про що вони лишень не говорять! Сміються, сваряться, зізнаються в коханні, розповідають про подорожі, будують плани. Встигай лише записувати. Ці історії — про звичайних людей, які живуть своє життя, з його драмами, болючими розривами і вічним прагненням щастя. Тут багато чуттєвості, гумору і фіксації моменту, бо так важливо відчути мить, у якій ти живий і відчуваєш світ довкола — у повноті емоцій, звуків, смаків, кольорів. І в цьому сенсі цю збірку оповідань можна було б назвати свого роду гідом у світі органів чуття, бо головний герой тут — людина, яку можна обійняти і яка хоче, щоб її чули, бачили і любили.

Люди на каві. Та про що вони лишень не говорять! Сміються, сваряться, зізнаються в коханні, розповідають про подорожі, будують плани. Встигай лише записувати. Ці історії — про звичайних людей, які живуть своє життя, з його драмами, болючими розривами і вічним прагненням щастя. Тут багато чуттєвості, гумору і фіксації моменту, бо так важливо відчути мить, у якій ти живий і відчуваєш світ довкола — у повноті емоцій, звуків, смаків, кольорів. І в цьому сенсі цю збірку оповідань можна було б назвати свого роду гідом у світі органів чуття, бо головний герой тут — людина, яку можна обійняти і яка хоче, щоб її чули, бачили і любили.

Люди на каві

Ця книга повністю нова, за винятком невеликої наліпки-цінника на обкладинці. Ми пропонуємо її за зниженою ціною, щоб ви могли насолодитися чудовою літературою, незважаючи на незначний недолік.

Анна і Сара — дві дівчинки з різних часів. Перша — сучасна підлітка, переселенка з Донецька, яка захоплюється музикою і має близькі взаємини із набагато старшим одруженим чоловіком. Друга — єврейська дівчинка, яка нічого не чує через ваду слуху, робить дивовижні колажі, веде щоденник упродовж 1938–1941 рр., і згодом цей щоденник вийде у світ окремою книжкою. Що ж поєднує двох дівчат із такими різними долями? І навіщо Анні щоденник Сари, яку правду вона хоче там відшукати?

Ця книжка — про важливість помічати тих, хто поруч, про дорослішання та набуття самості й власного голосу, про складання із розрізнених фрагментів себе і свого цілісного світу, в якому немає порожніх місць. Врешті — про правду, стійкість, про дім, який завжди з нами, хай би де ми були.

Ця книга повністю нова, за винятком невеликої наліпки-цінника на обкладинці. Ми пропонуємо її за зниженою ціною, щоб ви могли насолодитися чудовою літературою, незважаючи на незначний недолік.

Анна і Сара — дві дівчинки з різних часів. Перша — сучасна підлітка, переселенка з Донецька, яка захоплюється музикою і має близькі взаємини із набагато старшим одруженим чоловіком. Друга — єврейська дівчинка, яка нічого не чує через ваду слуху, робить дивовижні колажі, веде щоденник упродовж 1938–1941 рр., і згодом цей щоденник вийде у світ окремою книжкою. Що ж поєднує двох дівчат із такими різними долями? І навіщо Анні щоденник Сари, яку правду вона хоче там відшукати?

Ця книжка — про важливість помічати тих, хто поруч, про дорослішання та набуття самості й власного голосу, про складання із розрізнених фрагментів себе і свого цілісного світу, в якому немає порожніх місць. Врешті — про правду, стійкість, про дім, який завжди з нами, хай би де ми були.

Її порожні місця

Що таке час, як не кит, який поглинає все, зрівнюючи у бездонному череві геніїв і невдах, шляхетних добродіїв і політичних злочинців. Скільки людських життів непересічних українців стали тим заковтнутим планктоном. Їх неможливо дістати із забуття, хіба що хтось із живих відчує нагальну потребу згадувати. У цьому романі тим славетним забутим є В’ячеслав Липинський, український історик польського походження, філософ і невдалий політик, засновник українського монархізму. Його життя було суцільним рухом проти вітру, пожертвою заради ідеї. Але й ним поживився синій кит української пам’яті. Авторка вкладає розповідь про цього чоловіка в уста молодої жінки, героїні роману, нашої сучасниці, котра досліджує старі газети, щоб віднайти власну ідентичність і доторкнутися до минулого, яке вирізали з її історії, як з кіноплівки.

Роман став переможцем літературної премії "Книга року ВВС" у 2016 році.

Що таке час, як не кит, який поглинає все, зрівнюючи у бездонному череві геніїв і невдах, шляхетних добродіїв і політичних злочинців. Скільки людських життів непересічних українців стали тим заковтнутим планктоном. Їх неможливо дістати із забуття, хіба що хтось із живих відчує нагальну потребу згадувати. У цьому романі тим славетним забутим є В’ячеслав Липинський, український історик польського походження, філософ і невдалий політик, засновник українського монархізму. Його життя було суцільним рухом проти вітру, пожертвою заради ідеї. Але й ним поживився синій кит української пам’яті. Авторка вкладає розповідь про цього чоловіка в уста молодої жінки, героїні роману, нашої сучасниці, котра досліджує старі газети, щоб віднайти власну ідентичність і доторкнутися до минулого, яке вирізали з її історії, як з кіноплівки.

Роман став переможцем літературної премії &ldquo;Книга року ВВС&rdquo; у 2016 році.

Забуття

Київський юрист Едем вважає себе невдахою: він смертельно хворий, не досяг успіхів у кар’єрі, а головне кохання свого життя втратив п’ятнадцять років тому. У мить найбільшого розпачу перед ним виникає джин і пропонує договір: безсмертну Едемову душу в обмін на можливість пожити чужими життями. Від залитої світлом телестудії — до темних коридорів влади, від пишних прийомів мільярдерів — до обшарпаних стін дитячого притулку, від відкритого вітрам даху хмарочоса — до зали Небесного суду, куди ніколи не добирався вітер... Багатство, влада, слава і любов закрутяться у вирі однієї угоди, яка змінить долі всіх, до неї причетних.

«Часу немає» — це роман-пробіжка, який не дає перевести подих. Це одіссея вулицями Києва та споконвічне повернення до самого себе. Це лабіринт із зарядженими рушницями, кожна з яких обов’язково вистрілить. Це історія про те, що навіть найбільший невдаха одного разу може змінити світ. І, звісно, це книга про час. А точніше — про його відсутність.

Київський юрист Едем вважає себе невдахою: він смертельно хворий, не досяг успіхів у кар’єрі, а головне кохання свого життя втратив п’ятнадцять років тому. У мить найбільшого розпачу перед ним виникає джин і пропонує договір: безсмертну Едемову душу в обмін на можливість пожити чужими життями. Від залитої світлом телестудії — до темних коридорів влади, від пишних прийомів мільярдерів — до обшарпаних стін дитячого притулку, від відкритого вітрам даху хмарочоса — до зали Небесного суду, куди ніколи не добирався вітер&hellip; Багатство, влада, слава і любов закрутяться у вирі однієї угоди, яка змінить долі всіх, до неї причетних.

«Часу немає» — це роман-пробіжка, який не дає перевести подих. Це одіссея вулицями Києва та споконвічне повернення до самого себе. Це лабіринт із зарядженими рушницями, кожна з яких обов’язково вистрілить. Це історія про те, що навіть найбільший невдаха одного разу може змінити світ. І, звісно, це книга про час. А точніше — про його відсутність.

Часу немає

Роман «П’ять поглядів на весняний вогонь» українського письменника Олега Полякова продовжує традицію нової «химерної» прози, яку автор започаткував у своїх попередніх творах. 

Це розповідь про благородні українські серця, що сповнені великої любові до світу і скромності щодо себе. Про таких людей ніколи не згадають соціальні мережі, й у цьому полягає роздвоєність (іронія? загадка? примха?) нашого світу, оскільки їхні імена вже записані на небесних скрижалях.

Ось вони, п’ятеро, сидять біля багаття, чаркуються, усміхаються, танцюють, а нам годі зрозуміти, що насправді зібрало їх тут — випадок, чиясь воля чи доля? Цю загадку ще доведеться розплутати, пройшовши з кожним із героїв через його непросте життя — з втратами й ранами, розчаруванням і надією, благородством і любов’ю. Врешті п’ять різних історій сплетуться в один сюжет — шорсткий, правдивий і магічний, з присмаком гіркого тютюну і щемкої ніжності. 

Ця книжка доводить, що центр Землі — поняття зовсім не географічне, а винятково духовне, і що одного весняного вітряного дня він цілком може переміститися в провінційне містечко на Сході України. 

Роман «П’ять поглядів на весняний вогонь» українського письменника Олега Полякова продовжує традицію нової «химерної» прози, яку автор започаткував у своїх попередніх творах.

Це розповідь про благородні українські серця, що сповнені великої любові до світу і скромності щодо себе. Про таких людей ніколи не згадають соціальні мережі, й у цьому полягає роздвоєність (іронія? загадка? примха?) нашого світу, оскільки їхні імена вже записані на небесних скрижалях.

Ось вони, п’ятеро, сидять біля багаття, чаркуються, усміхаються, танцюють, а нам годі зрозуміти, що насправді зібрало їх тут — випадок, чиясь воля чи доля? Цю загадку ще доведеться розплутати, пройшовши з кожним із героїв через його непросте життя — з втратами й ранами, розчаруванням і надією, благородством і любов’ю. Врешті п’ять різних історій сплетуться в один сюжет — шорсткий, правдивий і магічний, з присмаком гіркого тютюну і щемкої ніжності.

Ця книжка доводить, що центр Землі — поняття зовсім не географічне, а винятково духовне, і що одного весняного вітряного дня він цілком може переміститися в провінційне містечко на Сході України.

П'ять поглядів на весняний вогонь

Київського кримінального психолога Андрія Гайстера відправляють консультантом у богом забуте селище Буськів Сад. Зимової ночі там зникла маленька дівчинка. А ще там водиться Звір — серійний маніяк, убивств якого тамтешні мешканці воліють не помічати... У цьому проклятому селищі, де все по колу і всі живуть життям, яке ненавидять, розслідування постійно заходить у глухий кут. Андрій вірить, що загублена дівчинка, попри все, жива і він її знайде. Але нікому, крім нього, це не потрібно.

 «Я бачу, вас цікавить пітьма» — історія про непробивну людську байдужість і пітьму всередині нас. Про чесність із собою й ціну, яку ми готові заплатити за забуття. Про гріхи, що матеріалізуються, і спокуту, дорожчу за спокій. 

Київського кримінального психолога Андрія Гайстера відправляють консультантом у богом забуте селище Буськів Сад. Зимової ночі там зникла маленька дівчинка. А ще там водиться Звір — серійний маніяк, убивств якого тамтешні мешканці воліють не помічати&hellip; У цьому проклятому селищі, де все по колу і всі живуть життям, яке ненавидять, розслідування постійно заходить у глухий кут. Андрій вірить, що загублена дівчинка, попри все, жива і він її знайде. Але нікому, крім нього, це не потрібно.

«Я бачу, вас цікавить пітьма» — історія про непробивну людську байдужість і пітьму всередині нас. Про чесність із собою й ціну, яку ми готові заплатити за забуття. Про гріхи, що матеріалізуються, і спокуту, дорожчу за спокій.

Я бачу, вас цікавить пітьма

Бостон, 1926 р. Після смерті за дивних обставин його двоюрідного діда, Френсіс Терстон виявляє у документах, які він успадкував, про існування секти, що присвятила культ безіменній істоті, яка спить мільйони років. Криваві ритуали, які практикуються в затоках Луїзіани, загадкові вбивства, скоєні у різних місцях земної кулі, художники, що впадають у безумство після жахливих нічних марень, відродження культів предків і, насамперед всього, циклопічне місто, що підіймається з глибин океану під час шторму… Терстон поступово усвідомлює, що дослідження його родича щодо культу Ктулху були надто близькі до істини, і що в тіні, його послідовники працюють над тим, щоб пробудити свого язичницького бога, готового обрушити божевілля та руйнацію на світ.

Зірки мають рацію. Кінець близько?

Цим оповіданням Лавкрафт написав одну із найвідоміших історій в американській фантастичній літературі 1920-х років. Ктулху, Великий Стародавній, який мріє і чекає на дні чорної океанської безодні, стане єдиним символом цілого всесвіту, створеного письменником із Провіденсу.

Завжди зачарований цією працею, населеною істотами, що ховаються в темних кутах, і гігантськими Стародавніми, одного погляду на яких достатньо, щоб занурити вас у безумство, Франсуа Баранже, ілюстратор, визнаний у всьому світі за його таланти концепт-художника для кіно та відеоігор, взявся за «циклопічну» задачу втілення образів основних сюжетів Лавкрафта.

Бостон, 1926 р. Після смерті за дивних обставин його двоюрідного діда, Френсіс Терстон виявляє у документах, які він успадкував, про існування секти, що присвятила культ безіменній істоті, яка спить мільйони років. Криваві ритуали, які практикуються в затоках Луїзіани, загадкові вбивства, скоєні у різних місцях земної кулі, художники, що впадають у безумство після жахливих нічних марень, відродження культів предків і, насамперед всього, циклопічне місто, що підіймається з глибин океану під час шторму… Терстон поступово усвідомлює, що дослідження його родича щодо культу Ктулху були надто близькі до істини, і що в тіні, його послідовники працюють над тим, щоб пробудити свого язичницького бога, готового обрушити божевілля та руйнацію на світ.

Зірки мають рацію. Кінець близько?

Цим оповіданням Лавкрафт написав одну із найвідоміших історій в американській фантастичній літературі 1920-х років. Ктулху, Великий Стародавній, який мріє і чекає на дні чорної океанської безодні, стане єдиним символом цілого всесвіту, створеного письменником із Провіденсу.

Завжди зачарований цією працею, населеною істотами, що ховаються в темних кутах, і гігантськими Стародавніми, одного погляду на яких достатньо, щоб занурити вас у безумство, Франсуа Баранже, ілюстратор, визнаний у всьому світі за його таланти концепт-художника для кіно та відеоігор, взявся за «циклопічну» задачу втілення образів основних сюжетів Лавкрафта.

Поклик Ктулху

Пригоди Братства Тофу тривають!
Юґо та його супутники прямують до гори Зініт на краю світу, все ще сподіваючись знайти Еліатропів Дофусів. Але щоб дістатися туди, вони мусять довіритися непередбачуваному шушу, який є єдиним, хто вміє керувати потягом Справедливості. І якщо вони думають, що їх кінцевий пункт призначення буде єдиною небезпечною частиною їхньої подорожі, то вони забули, як пройшла їхня подорож до цього моменту. Одне можна сказати напевно: Братству Тофу не бракуватиме пригод!

Сценаристи: Тот, Азра

Художник: Саїд Сассін

Переклад: Юлія Садоха

Редактура: Данило Михайліченко

Пригоди Братства Тофу тривають! 
Юґо та його супутники прямують до гори Зініт на краю світу, все ще сподіваючись знайти Еліатропів Дофусів. Але щоб дістатися туди, вони мусять довіритися непередбачуваному шушу, який є єдиним, хто вміє керувати потягом Справедливості. І якщо вони думають, що їх кінцевий пункт призначення буде єдиною небезпечною частиною їхньої подорожі, то вони забули, як пройшла їхня подорож до цього моменту. Одне можна сказати напевно: Братству Тофу не бракуватиме пригод!

Сценаристи: Тот, Азра

Художник: Саїд Сассін

Переклад: Юлія Садоха

Редактура: Данило Михайліченко

Вакфу. Том 3

Разом із друзями Кеіґо вирушає до дослідницького центру, де працював його батько Юуґо. Хлопець хоче знайти підказки, які допоможуть повернути Макото зі світу монстрів.

Споглядаючи весь безмір жаху, герої поринають у темне божевілля проєкту «Пігмаліон» і розплутують плетиво його таємниць.

Однак на заваді стає загадковий юнак, як дві краплі води схожий на Кеіґо…

Жорстока історія про братів!

Разом із друзями Кеіґо вирушає до дослідницького центру, де працював його батько Юуґо. Хлопець хоче знайти підказки, які допоможуть повернути Макото зі світу монстрів.

Споглядаючи весь безмір жаху, герої поринають у темне божевілля проєкту «Пігмаліон» і розплутують плетиво його таємниць.

Однак на заваді стає загадковий юнак, як дві краплі води схожий на Кеіґо…

Жорстока історія про братів!

Пігмаліон. Том 3

Ієрогліфи кьон — “кит”, та сон — “зірка”.

У кафе, яке повторює назву міста, Ийхьон та Хесу планують свій наступний вихід. Суа несподівано долучається до їх компанії. Рани минулого, яких неможливо позбутися, та страшне майбутнє призводять до конфлікту між членами спілки.

«Китова зірка» — це подорож крізь глибини людських сердець, де світло мрій бореться з тінню минулого.

Ієрогліфи кьон — “кит”, та сон — “зірка”.

У кафе, яке повторює назву міста, Ийхьон та Хесу планують свій наступний вихід. Суа несподівано долучається до їх компанії. Рани минулого, яких неможливо позбутися, та страшне майбутнє призводять до конфлікту між членами спілки.

«Китова зірка» — це подорож крізь глибини людських сердець, де світло мрій бореться з тінню минулого.

Китова зірка. Русалонька з Кьонсона. Том 2

ОПОВІДЬ ПРО АБСОЛЮТНУ ПОМСТУ! Крейвен Мисливець вистежив і вбив усіх відомих людству тварин. Але є один звір, який вислизнув від нього. Одна здобич, яка насміхалася з кожного його кроку: повзучий стінолаз і павутинопряд, відомий як Людина-павук. Аби довести свою перевагу над цим героєм, він одягне його костюм і стане ним… після того, як застрелить його і закопає в землю!

У збірку входять: Web of Spider-Man #31-32, Amazing Spider-Man #293-294 і Spectacular Spider-Man #131-132.

Ілюстрації - Майк Зек.

ОПОВІДЬ ПРО АБСОЛЮТНУ ПОМСТУ! Крейвен Мисливець вистежив і вбив усіх відомих людству тварин. Але є один звір, який вислизнув від нього. Одна здобич, яка насміхалася з кожного його кроку: повзучий стінолаз і павутинопряд, відомий як Людина-павук. Аби довести свою перевагу над цим героєм, він одягне його костюм і стане ним… після того, як застрелить його і закопає в землю!

У збірку входять: Web of Spider-Man #31-32, Amazing Spider-Man #293-294 і Spectacular Spider-Man #131-132.

Ілюстрації - Майк Зек.

Людина-павук. Останнє полювання Крейвена

— Якщо згадувати війну проти Імперії та мільярди втрачених життів, іноді здається, що ніщо не вартувало тієї жахливої ціни, яку нам довелося заплатити. Але коли ми думаємо про тих, хто загинув у ході цього жорстокого конфлікту, пам’ятаймо, що вони померли за справедливість. За свободу. За довершений мир, яким ми маємо змогу насолоджуватися зараз, — сенатор Тай-Лін Ґарр простягнув руки, ніби прагнучи обійняти все святкове зібрання на Госнія-Праймі, включно з яскравим сонцем, аквамариновим небом і безкраїм натовпом мешканців тисячі різних рас, які стояли пліч-о-пліч під барвистими прапорами своїх рідних світів. Перед ними, здавалося, в усій красі поставала велич і багатообіцяльна перспектива Нової Республіки. — Саме за це ми й боролися.

Почулися оплески й радісні вигуки.

Плескаючи разом з усіма, сенаторка Лея Орґана подумала мимохіть: «Шкода тільки, що вона вже не тримається купи».

— Якщо згадувати війну проти Імперії та мільярди втрачених життів, іноді здається, що ніщо не вартувало тієї жахливої ціни, яку нам довелося заплатити. Але коли ми думаємо про тих, хто загинув у ході цього жорстокого конфлікту, пам’ятаймо, що вони померли за справедливість. За свободу. За довершений мир, яким ми маємо змогу насолоджуватися зараз, — сенатор Тай-Лін Ґарр простягнув руки, ніби прагнучи обійняти все святкове зібрання на Госнія-Праймі, включно з яскравим сонцем, аквамариновим небом і безкраїм натовпом мешканців тисячі різних рас, які стояли пліч-о-пліч під барвистими прапорами своїх рідних світів. Перед ними, здавалося, в усій красі поставала велич і багатообіцяльна перспектива Нової Республіки. — Саме за це ми й боролися.

Почулися оплески й радісні вигуки.

Плескаючи разом з усіма, сенаторка Лея Орґана подумала мимохіть: «Шкода тільки, що вона вже не тримається купи».

Зоряні війни. Кревний спадок

Один світ гинув, новий — народжувався. І я був єдиним читачем, хто знав фінал цього світу.

Звичайний офісний працівник Кім Докча в один момент розуміє, що рядки роману, єдиним читачем якого він є, починають втілюватися в реальність. Масові різанини, Корея у вогні, битви з велетенськими чудовиськами — і це все на трансляції шаленого доккебі. Проте Кім Докча — єдиний, хто може врятувати своїх супутників у цій протяжній битві з регресором роману — Ю Джунхьоком. Увесь світ наче комп’ютерна гра, а наш герой — вірус, який не мав тут з’явитися.

Один світ гинув, новий — народжувався. І я був єдиним читачем, хто знав фінал цього світу.

Звичайний офісний працівник Кім Докча в один момент розуміє, що рядки роману, єдиним читачем якого він є, починають втілюватися в реальність. Масові різанини, Корея у вогні, битви з велетенськими чудовиськами — і це все на трансляції шаленого доккебі. Проте Кім Докча — єдиний, хто може врятувати своїх супутників у цій протяжній битві з регресором роману — Ю Джунхьоком. Увесь світ наче комп’ютерна гра, а наш герой — вірус, який не мав тут з’явитися.

Погляд усеобізнаного читача. Том 1

Інквізиція, немов разюча рука помсти, скрадається в тіні людства, чатуючи та винищуючи його ворогів із невблаганною рішучістю. Коли йому врешті вдається загнати в кут свого старого ворога, інквізитор Грегор Айзенгорн зіштовхується з ознаками зловісної конспірації. Нові союзники, нові вороги – Айзенгорн рушає у відчайдушну гонитву за членами міжпланетарної секти та їхніми темними демонічними господарями. Мета слуг зла є настільки страхітливою, що ставить під загрозу саме існування Імперіуму. Ніколи ціна провалу не була вищою.

Інквізиція, немов разюча рука помсти, скрадається в тіні людства, чатуючи та винищуючи його ворогів із невблаганною рішучістю. Коли йому врешті вдається загнати в кут свого старого ворога, інквізитор Грегор Айзенгорн зіштовхується з ознаками зловісної конспірації. Нові союзники, нові вороги – Айзенгорн рушає у відчайдушну гонитву за членами міжпланетарної секти та їхніми темними демонічними господарями. Мета слуг зла є настільки страхітливою, що ставить під загрозу саме існування Імперіуму. Ніколи ціна провалу не була вищою.

Warhammer 40,000. Айзенгорн №1. Ксенос

Після розгромної зустрічі зі злодіями Нітан втрачає частину своєї команди, але такою є ціна ще одного кроку в розслідуванні серії злочинів, які вже вийшли за межі двох світів.

Нашим героям доведеться зазирнути у витоки створення Протосвіту, аби дізнатися відповіді на важливі питання.

Щоб вийти на втрачений слід, Нітан вирушає на зустріч з таємничим учасником трагічних подій часів Краху Везена у Величний Зоріон — столицю Союзу Предковічних Світів.

Після розгромної зустрічі зі злодіями Нітан втрачає частину своєї команди, але такою є ціна ще одного кроку в розслідуванні серії злочинів, які вже вийшли за межі двох світів.

Нашим героям доведеться зазирнути у витоки створення Протосвіту, аби дізнатися відповіді на важливі питання.

Щоб вийти на втрачений слід, Нітан вирушає на зустріч з таємничим учасником трагічних подій часів Краху Везена у Величний Зоріон — столицю Союзу Предковічних Світів.

Фаетон. Том 5: Суперточка

Сільвамак з іншими могутніми протами, аби захистити Протерру, вирішили самостійно впіймати таємничих злодіїв і влаштували на них засідку.

Тим часом, у пошуках цих же злочинців, Нітан знаходить собі неочікуваних союзників. Збираючи по крихті інформацію, вони виходять на стежку, яка приводить їх до наймогутнішого архіпрота, що здатен їм допомогти.

Але вони не єдині, хто його шукає...

Читайте про ці яскраві пригоди на сторінках четвертого тому науково-фантастичного графічного роману Фаетон: Архіпрот.

Сільвамак з іншими могутніми протами, аби захистити Протерру, вирішили самостійно впіймати таємничих злодіїв і влаштували на них засідку.

Тим часом, у пошуках цих же злочинців, Нітан знаходить собі неочікуваних союзників. Збираючи по крихті інформацію, вони виходять на стежку, яка приводить їх до наймогутнішого архіпрота, що здатен їм допомогти.

Але вони не єдині, хто його шукає&hellip;

Читайте про ці яскраві пригоди на сторінках четвертого тому науково-фантастичного графічного роману Фаетон: Архіпрот.

Фаетон. Том 4: Архіпрот

Події відбуваються у далекому майбутньому, коли технології сягнули далеко вперед і кожен куточок Галактики тепер доступний усім бажаючим для подорожей і проживання.

Це стало можливим завдяки Протеррі, штучному Інфосвіту, створеному із протоенергії. Більш тривале перебування в Протеррі живих істот небезпечне і потребує спеціальних захисних костюмів. Також Протерра використовується і для транспортування та зберігання різних цінностей, що є великою спокусою для злочинців…

Головний герой Нітан розслідує причини загадкового зникнення свого друга - аналітика Мерків, Тео. Йому допомагає в цьому Мар та Інфоід Ксав. Намагаючись розкрити таємницю викрадення друга, вони проводять ризиковану операцію з витягу пам'яті Тео,  яка може зберігати в собі стежку до злочинців. Але ніхто не міг передбачити, яка загроза чекає їх на цьому шляху...

Про це ви дізнаєтеся в третьому томі серії коміксів Фаетон: Дрімгакери.

Події відбуваються у далекому майбутньому, коли технології сягнули далеко вперед і кожен куточок Галактики тепер доступний усім бажаючим для подорожей і проживання.

Це стало можливим завдяки Протеррі, штучному Інфосвіту, створеному із протоенергії. Більш тривале перебування в Протеррі живих істот небезпечне і потребує спеціальних захисних костюмів. Також Протерра використовується і для транспортування та зберігання різних цінностей, що є великою спокусою для злочинців…

Головний герой Нітан розслідує причини загадкового зникнення свого друга - аналітика Мерків, Тео. Йому допомагає в цьому Мар та Інфоід Ксав. Намагаючись розкрити таємницю викрадення друга, вони проводять ризиковану операцію з витягу пам&rsquo;яті Тео, яка може зберігати в собі стежку до злочинців. Але ніхто не міг передбачити, яка загроза чекає їх на цьому шляху&hellip;

Про це ви дізнаєтеся в третьому томі серії коміксів Фаетон: Дрімгакери.

Фаетон. Том 3: Дрімгакери

Події відбуваються у далекому майбутньому, коли технології сягнули далеко вперед і кожен куточок Галактики тепер доступний усім бажаючим для подорожей і проживання.

Це стало можливим завдяки Протеррі, штучно створеного Інфосвіту, створеного із протоенергії. Більш тривале перебування в Протеррі живих істот небезпечне і потребує спеціальних захисних костюмів. Також Протерра використовується і для транспортування та зберігання різних цінностей, що є великою спокусою для злочинців…

Головний герой Нітан розслідує смерть напарників, а також загадкове зникнення свого друга - аналітика Мерків, Тео. Йому допомагає в цьому Інфоід Ксав. Разом вони намагаються розкрити таємницю фантома.

Тим часом Протерра втрачає свою стабільність через спалах масового повстання протів. Вона стає небезпечною для використання, і виявляється на межі руйнування. Мерки кидають всі сили на придушення повстання з переважаючими силами противника. Чим закінчаться пошуки Тео, і які ще сюрпризи приготували проти для Мерків, ви дізнаєтеся в другому томі серії коміксів Фаетон: Повстання.

Події відбуваються у далекому майбутньому, коли технології сягнули далеко вперед і кожен куточок Галактики тепер доступний усім бажаючим для подорожей і проживання.

Це стало можливим завдяки Протеррі, штучно створеного Інфосвіту, створеного із протоенергії. Більш тривале перебування в Протеррі живих істот небезпечне і потребує спеціальних захисних костюмів. Також Протерра використовується і для транспортування та зберігання різних цінностей, що є великою спокусою для злочинців…

Головний герой Нітан розслідує смерть напарників, а також загадкове зникнення свого друга - аналітика Мерків, Тео. Йому допомагає в цьому Інфоід Ксав. Разом вони намагаються розкрити таємницю фантома.

Тим часом Протерра втрачає свою стабільність через спалах масового повстання протів. Вона стає небезпечною для використання, і виявляється на межі руйнування. Мерки кидають всі сили на придушення повстання з переважаючими силами противника. Чим закінчаться пошуки Тео, і які ще сюрпризи приготували проти для Мерків, ви дізнаєтеся в другому томі серії коміксів Фаетон: Повстання.

Книги — Vivat, Lantsuta, Видавництво Старого Лева, Урбіно, Varvar Publishing, Stone Publishing

Упертюх і Дикунка

Дерева ростуть з ріки

Амадока

Фелікс Австрія

Прилетіла ластівочка

Жінки їхніх чоловіків. Старі люди

Люди на каві

Її порожні місця

Забуття

Часу немає

П'ять поглядів на весняний вогонь

Я бачу, вас цікавить пітьма

Поклик Ктулху

Вакфу. Том 3

Пігмаліон. Том 3

Китова зірка. Русалонька з Кьонсона. Том 2

Людина-павук. Останнє полювання Крейвена

Зоряні війни. Кревний спадок

Погляд усеобізнаного читача. Том 1

Warhammer 40,000. Айзенгорн №1. Ксенос

Фаетон. Том 5: Суперточка

Фаетон. Том 4: Архіпрот

Фаетон. Том 3: Дрімгакери

Фаетон. Том 2: Повстання