Nasha idea

MAL'OPUS

Artbooks

Vivat

Lantsuta

Видавництво Старого Лева

READBERRY

Molfar Comics

ТАК

Бородатий Тамарин

Ще одну сторінку

Урбіно

Varvar Publishing

Stone Publishing

Віхола

Видавничий Дім «Орландо»

ЖОРЖ

Ранок

«Книжка, яку я [не] писала» — це історія, написана на письменницькому курсі «Method Writing». Короткі тексти один за одним об'єдналися у єдине ціле. Історія повністю вигадана, за винятком назви села Коломійці та адрес і закладів у місті Дніпро.

Це історія про Майю, котра хоче навчитися писати так, щоб її видавали. Але Майї спершу треба знайти себе і свій голос. Хіба не класика? Це історія про дорослішання дорослих людей, про батьків, родину, друзів і зовсім трішки про кохання. Це історія, у якій примітки мають значення.

Вона смішна й не смішна водночас. Але більше таки смішна.

«Книжка, яку я [не] писала» — це історія, написана на письменницькому курсі «Method Writing». Короткі тексти один за одним об&rsquo;єдналися у єдине ціле. Історія повністю вигадана, за винятком назви села Коломійці та адрес і закладів у місті Дніпро.

Це історія про Майю, котра хоче навчитися писати так, щоб її видавали. Але Майї спершу треба знайти себе і свій голос. Хіба не класика? Це історія про дорослішання дорослих людей, про батьків, родину, друзів і зовсім трішки про кохання. Це історія, у якій примітки мають значення.

Вона смішна й не смішна водночас. Але більше таки смішна.

Книжка, яку я [не] писала

Скриплять петлі дверей між світами — і на Тернопільщині більшає магії, романтики й усякої нечисті.
Вампір займає труну, яку бабця підготувала собі на похорон. Відьма просить демона вдати її хлопця на сімейному застіллі. Механік потрапляє у світ фейрі, де до нього підбиває клинці лорд проклятого Дому. У селі на Лановеччині оселяється вродливий чужинець, а дух козака допомагає своїй нащадці обрати парубка в тіндері.
«Файні брюнети та інша нечисть» — це збірка гумористичних оповідань, де стереотипи романтичного фентезі розквітають по-новому в українських реаліях.

Скриплять петлі дверей між світами — і на Тернопільщині більшає магії, романтики й усякої нечисті. 
Вампір займає труну, яку бабця підготувала собі на похорон. Відьма просить демона вдати її хлопця на сімейному застіллі. Механік потрапляє у світ фейрі, де до нього підбиває клинці лорд проклятого Дому. У селі на Лановеччині оселяється вродливий чужинець, а дух козака допомагає своїй нащадці обрати парубка в тіндері. 
«Файні брюнети та інша нечисть» — це збірка гумористичних оповідань, де стереотипи романтичного фентезі розквітають по-новому в українських реаліях.

Файні брюнети та інша нечисть

Невдовзі ми житимемо в оточенні штучного інтелекту. Ці системи організовуватимуть наш побут, керуватимуть нашим бізнесом і на- даватимуть основні державні послуги. Ми перебуватимемо в світі ДНК-принтерів і квантових комп’ютерів, штучно створених патогенів та автономної зброї, роботів-помічників і надлишку енергії.
Ніхто з нас до цього не готовий.
У «Прийдешній хвилі» Мустафа Сулейман, співзасновник DeepMind, компанії-піонера в галузі ШІ, показує, як хвиля потужних нових технологій посприяє неймовірному поступу, але водночас створить загрози для національних держав і підвалин світового порядку.
Як гарантувати процвітання людства? Як зберегти контроль? Як дістатися вузькою стежкою до успішного майбутнього?
У цій новаторській книжці від справжнього інсайдера галузі ШІ окреслено головний виклик нашої епохи — ​«проблему стримування»: завдання збереження контролю над технологіями..

Невдовзі ми житимемо в оточенні штучного інтелекту. Ці системи організовуватимуть наш побут, керуватимуть нашим бізнесом і на- даватимуть основні державні послуги. Ми перебуватимемо в світі ДНК-принтерів і квантових комп’ютерів, штучно створених патогенів та автономної зброї, роботів-помічників і надлишку енергії. 
Ніхто з нас до цього не готовий. 
У «Прийдешній хвилі» Мустафа Сулейман, співзасновник DeepMind, компанії-піонера в галузі ШІ, показує, як хвиля потужних нових технологій посприяє неймовірному поступу, але водночас створить загрози для національних держав і підвалин світового порядку. 
Як гарантувати процвітання людства? Як зберегти контроль? Як дістатися вузькою стежкою до успішного майбутнього? 
У цій новаторській книжці від справжнього інсайдера галузі ШІ окреслено головний виклик нашої епохи — ​«проблему стримування»: завдання збереження контролю над технологіями..

Прийдешня хвиля

Молодий самотній листоноша тривалий час нездужає, тож вирішує звернутися до лікаря. Обстеження засвідчують, що він невиліковно хворий і часу в нього обмаль. А попереду ж чекало затишне буття у цілковитій гармонії із… хатнім улюбленцем Капустою, милим котиком, який лишився від мами-покійниці.

Проте по-мефістофелівськи підступна пропозиція, яку робить молодикові сам Диявол, зненацька з’явившись у його домі, може продовжити тривання в цьому світі. От тільки чи відплата співмірна? За кожен день життя новітній Фауст без вагань готовий віддавати смаколики, можливість спілкування з людьми, враження від музики й кінофільмів… Та чи зважиться він за ще одну добу перебування у світі віддати найдорожче, що має?..

Родинний затишок, спомини про мандрівки й перше кохання, світлі згадки про дитячі забави й дозвілля, хатні улюбленці, радісні миті порозумінь — це найутішніші й найтепліші часини нашого буття, які є безцінними, бо становлять наше натхнення.

Молодий самотній листоноша тривалий час нездужає, тож вирішує звернутися до лікаря. Обстеження засвідчують, що він невиліковно хворий і часу в нього обмаль. А попереду ж чекало затишне буття у цілковитій гармонії із… хатнім улюбленцем Капустою, милим котиком, який лишився від мами-покійниці.

Проте по-мефістофелівськи підступна пропозиція, яку робить молодикові сам Диявол, зненацька з’явившись у його домі, може продовжити тривання в цьому світі. От тільки чи відплата співмірна? За кожен день життя новітній Фауст без вагань готовий віддавати смаколики, можливість спілкування з людьми, враження від музики й кінофільмів… Та чи зважиться він за ще одну добу перебування у світі віддати найдорожче, що має?..

Родинний затишок, спомини про мандрівки й перше кохання, світлі згадки про дитячі забави й дозвілля, хатні улюбленці, радісні миті порозумінь — це найутішніші й найтепліші часини нашого буття, які є безцінними, бо становлять наше натхнення.

Якщо зі світу зникнуть коти

У звичному перебігу життя героїня зустрічає різних людей: колишнього, який переконує, що кінець світу не за горами, власницю житла на Airbnb, яка не вміє спілкуватися з гостями, незнайомця, що просить допомогти розважити його стареньку матір, подругу юності, яка бореться з невиліковною хворобою. Їх усіх об’єднує спільна потреба — ​розповісти про себе, знайти того, хто почує їхні історії. Вона сприймає цей хор голосів як пасивна слухачка, аж доки не лунає незвичайне прохання. З нього й починається глибока історія — ​історія, яка повністю трансформує саму героїню.

У 2024 році режисер Педро Альмодовар екранізував цей роман. Фільм дістав назву «Сусідня кімната», і головні ролі в ньому зіграли Тільда Свінтон і Джуліанн Мурр. Прем’єра стрічки відбулася на 81-му Венеційському міжнародному кінофестивалі, де здобула «Золотого лева».

У звичному перебігу життя героїня зустрічає різних людей: колишнього, який переконує, що кінець світу не за горами, власницю житла на Airbnb, яка не вміє спілкуватися з гостями, незнайомця, що просить допомогти розважити його стареньку матір, подругу юності, яка бореться з невиліковною хворобою. Їх усіх об’єднує спільна потреба — ​розповісти про себе, знайти того, хто почує їхні історії. Вона сприймає цей хор голосів як пасивна слухачка, аж доки не лунає незвичайне прохання. З нього й починається глибока історія — ​історія, яка повністю трансформує саму героїню.

У 2024 році режисер Педро Альмодовар екранізував цей роман. Фільм дістав назву «Сусідня кімната», і головні ролі в ньому зіграли Тільда Свінтон і Джуліанн Мурр. Прем’єра стрічки відбулася на 81-му Венеційському міжнародному кінофестивалі, де здобула «Золотого лева».

Через що ти проходиш

Історія улюблених персонажів розгортається з іншої перспективи та набирає нових обертів. Майбутнє, в якому Какеру вже немає, переплітається з минулим, де його ще можна врятувати.

Минуло кілька років, герої подорослішали, але спогади про шкільні часи та загибель близького друга й досі не дають їм спокою. Тепер у центрі оповіді опинився Сува — написавши листа самому собі в минуле, він намагатиметься попередити жахливу трагедію, що сталася в шкільні роки. 

Перший крок до цього — переконати Какеру й Нахо відвідали разом храм Йохашіра: той самий, що в іншому житті звів дівчину із Сувою. Теоретично це має дати поштовх до змін… Але чи можна сподіватися, що звичайні листи, хай навіть із майбутнього, справді можуть на щось вплинути?

Історія улюблених персонажів розгортається з іншої перспективи та набирає нових обертів. Майбутнє, в якому Какеру вже немає, переплітається з минулим, де його ще можна врятувати.

Минуло кілька років, герої подорослішали, але спогади про шкільні часи та загибель близького друга й досі не дають їм спокою. Тепер у центрі оповіді опинився Сува — написавши листа самому собі в минуле, він намагатиметься попередити жахливу трагедію, що сталася в шкільні роки.

Перший крок до цього — переконати Какеру й Нахо відвідали разом храм Йохашіра: той самий, що в іншому житті звів дівчину із Сувою. Теоретично це має дати поштовх до змін… Але чи можна сподіватися, що звичайні листи, хай навіть із майбутнього, справді можуть на щось вплинути?

Orange. Том 6

Урятувати Какеру… Нахо з друзями, здається, вже спробували все, щоб відвернути трагедію. Дослухалися до листів із майбутнього, дотримувалися вказівок, намагалися наповнити життя Какеру чимось, окрім болю…

І ось тепер, бачачи усміхнене обличчя хлопця під час спортивного свята, друзі відчувають, що, може, їм таки вдасться. Може, він не ухвалить того страшного рішення. Може, він житиме…

Проте черговий лист віщує біду: у ньому йдеться, що 31 грудня, напередодні Нового року, Какеру з Нахо посваряться… й після того вже не буде вороття.

Чи вдасться змінити долю зраненого хлопця? Чи буде він у тому майбутньому, з якого прибули листи?

Наближається доленосний день…

Чуле завершення головної історії.

Урятувати Какеру… Нахо з друзями, здається, вже спробували все, щоб відвернути трагедію. Дослухалися до листів із майбутнього, дотримувалися вказівок, намагалися наповнити життя Какеру чимось, окрім болю…

І ось тепер, бачачи усміхнене обличчя хлопця під час спортивного свята, друзі відчувають, що, може, їм таки вдасться. Може, він не ухвалить того страшного рішення. Може, він житиме…

Проте черговий лист віщує біду: у ньому йдеться, що 31 грудня, напередодні Нового року, Какеру з Нахо посваряться… й після того вже не буде вороття.

Чи вдасться змінити долю зраненого хлопця? Чи буде він у тому майбутньому, з якого прибули листи?

Наближається доленосний день…

Чуле завершення головної історії.

Orange. Том 5

Юкі та Іцуомі вже подолали довгий шлях: розлуки, непорозуміння, ревнощі друзів… Аж ось і світла смуга в житті — батьки офіційно благословили їхнє співжиття, тож парочка переїздить під один дах. Що чекатиме на них у новому домі? Випробування побутом та неочікувані виклики, підозрілі сусіди та привиди минулого, що повсякчас нагадують про себе… Чи витримають їхні стосунки всі негаразди?

Юкі та Іцуомі вже подолали довгий шлях: розлуки, непорозуміння, ревнощі друзів… Аж ось і світла смуга в житті — батьки офіційно благословили їхнє співжиття, тож парочка переїздить під один дах. Що чекатиме на них у новому домі? Випробування побутом та неочікувані виклики, підозрілі сусіди та привиди минулого, що повсякчас нагадують про себе… Чи витримають їхні стосунки всі негаразди?

Кохання на кінчиках пальців. Том 10

Попри те що новий «Хікару» поводиться геть як справжній, Йошікі усвідомлює: перед ним зовсім не людина. «Хікару» теж хоче нарешті з’ясувати, хто ж він такий і що йому з усім цим робити.

Дошукуючись правди, хлопці дізнаються про давній родовий ритуал, пов’язаний із сім’єю Індоу. Таємнича записка, дивні уривки напівспогадів-напівмарень, почуті від дідуся Хікару, — усе це підштовхує їх до подальших пошуків у бібліотеці. А там на них чекає справді моторошне відкриття… 

Розслідування триває, проте поступово стає ясно: таємниця «Хікару»-підмінка нерозривно вплетена в історію цих гір.

Попри те що новий «Хікару» поводиться геть як справжній, Йошікі усвідомлює: перед ним зовсім не людина. «Хікару» теж хоче нарешті з’ясувати, хто ж він такий і що йому з усім цим робити.

Дошукуючись правди, хлопці дізнаються про давній родовий ритуал, пов’язаний із сім’єю Індоу. Таємнича записка, дивні уривки напівспогадів-напівмарень, почуті від дідуся Хікару, — усе це підштовхує їх до подальших пошуків у бібліотеці. А там на них чекає справді моторошне відкриття…

Розслідування триває, проте поступово стає ясно: таємниця «Хікару»-підмінка нерозривно вплетена в історію цих гір.

Літо, коли помер Хікару. Том 4

Навіщо вдавалися до кровопускань? Ким був Гіппократ? Який орган нашого тіла найбільший? Чим небезпечні токсини? Що таке мікробіом? Хто винайшов аспірин? Чим уславився Луї Пастер? Коли з’явився мікроскоп?

Медицина завжди була присутня в житті людини. І в давнину, і тепер медики експериментували, порівнювали, досліджували й часто ризикували! Ця книжка розповість вам про найважливіші етапи становлення медицини та епохальні відкриття як у світі лікарських засобів, так і методів чи інструментів.

Навіщо вдавалися до кровопускань? Ким був Гіппократ? Який орган нашого тіла найбільший? Чим небезпечні токсини? Що таке мікробіом? Хто винайшов аспірин? Чим уславився Луї Пастер? Коли з’явився мікроскоп?

Медицина завжди була присутня в житті людини. І в давнину, і тепер медики експериментували, порівнювали, досліджували й часто ризикували! Ця книжка розповість вам про найважливіші етапи становлення медицини та епохальні відкриття як у світі лікарських засобів, так і методів чи інструментів.

Анна Бартосик "На допомогу, або медицина в давнину й тепер"

Як і всі діти, Соля дуже допитлива! Щодня дівчинка дізнається багато нового і, звісно, хоче довідатися, звідки вона взялася на світі. Соля ставить мамі, татові, дідусеві й бабусі питання, які часто бентежать дорослих. Дівчинка дуже допитлива й чекає на відповіді. Підростаючи, Соля хоче знати дедалі більше.

Ця книжка впродовж кількох років може бути вашим супутником під час розмов з дітьми на теми статі й народження.

Вона неабияк допоможе вам, адже містить чітку інформацію, достосовану до можливостей розуміння кількарічної дитини. Підкаже, як тактовно розповідати про це малюкам. Спільне читання, оглядання чудових малюнків заспокоїть цікавість дитини, а батькам дозволить уникнути ніяковіння, коли син чи доня матимуть нові питання.

Як і всі діти, Соля дуже допитлива! Щодня дівчинка дізнається багато нового і, звісно, хоче довідатися, звідки вона взялася на світі. Соля ставить мамі, татові, дідусеві й бабусі питання, які часто бентежать дорослих. Дівчинка дуже допитлива й чекає на відповіді. Підростаючи, Соля хоче знати дедалі більше.

Ця книжка впродовж кількох років може бути вашим супутником під час розмов з дітьми на теми статі й народження.

Вона неабияк допоможе вам, адже містить чітку інформацію, достосовану до можливостей розуміння кількарічної дитини. Підкаже, як тактовно розповідати про це малюкам. Спільне читання, оглядання чудових малюнків заспокоїть цікавість дитини, а батькам дозволить уникнути ніяковіння, коли син чи доня матимуть нові питання.

Марта Марущак "Про малятко в животі, або звідки беруться діти"

Книга професора Лондонської школи гігієни й тропічних хвороб Адама Кухарського пояснює причини та принципи, які лежать в основі будь-якого зараження: від інфекційних захворювань, комп’ютерних вірусів, дезінформації та фейків до фінансових криз чи спалахів збройного насильства. Спираючись на математичні моделі й підсилюючи аналіз ситуацій неабиякою ерудицією, автор описує численні випадки заражень у минулому, пропонуючи відповідь, що слід робити, аби уникнути заражень у майбутньому.

Книга професора Лондонської школи гігієни й тропічних хвороб Адама Кухарського пояснює причини та принципи, які лежать в основі будь-якого зараження: від інфекційних захворювань, комп’ютерних вірусів, дезінформації та фейків до фінансових криз чи спалахів збройного насильства. Спираючись на математичні моделі й підсилюючи аналіз ситуацій неабиякою ерудицією, автор описує численні випадки заражень у минулому, пропонуючи відповідь, що слід робити, аби уникнути заражень у майбутньому.

Адам Кухарський "Закони зараження"

Один з навагоміших творів турецької літератури ХХ століття, роман «Мадонна в хутряному манто» Сабахаттіна Алі (1907 — 1948) виданий у 1943 році. Історія взаємного й трагічного кохання турецького юнака Раїфа та німецької художниці Марії, які познайомилися в Берліні у 20-ті роки спершу вважалася просто «ще одним любовним романом». І лише переклади іншими мовами, передусім англійською, поставили її поміж перлин світової літератури ХХ століття.

Один з навагоміших творів турецької літератури ХХ століття, роман «Мадонна в хутряному манто» Сабахаттіна Алі (1907 — 1948) виданий у 1943 році. Історія взаємного й трагічного кохання турецького юнака Раїфа та німецької художниці Марії, які познайомилися в Берліні у 20-ті роки спершу вважалася просто «ще одним любовним романом». І лише переклади іншими мовами, передусім англійською, поставили її поміж перлин світової літератури ХХ століття.

Сабахаттін Алі "Мадонна в хутряному манто"

Усім відомо, що у Великій Британії лівобічний рух, а довжину вимірюють у футах. І що в них є королева. Та чи бачили ви стометрових білих коней на зелених пагорбах і круків, яких годують тістечками із кров’ю? Брали участь у перегонах за сиром і гонитві зі сковорідками? Чули про дверцята до світу ельфів, покинуті монастирі й кам’яні кола, у яких час плине повільніше?

Такої Великої Британії ви ще не знаєте!

Усім відомо, що у Великій Британії лівобічний рух, а довжину вимірюють у футах. І що в них є королева. Та чи бачили ви стометрових білих коней на зелених пагорбах і круків, яких годують тістечками із кров’ю? Брали участь у перегонах за сиром і гонитві зі сковорідками? Чули про дверцята до світу ельфів, покинуті монастирі й кам’яні кола, у яких час плине повільніше?

Такої Великої Британії ви ще не знаєте!

Тіна Озевич "Great! Велика Британія для допитливих"

Поняття «Третій Харків» створив Юрій Шевельов у своєму есеї «Четвертий Харків». Для нього столичний період слобожанської метрополії був найяскравішим в історії міста. Як він писав сам: «Ви проголосили Харків столицею України? Гаразд, ми зробимо його таким. Ми сповнимо його українським змістом. Третій Харків  — Харків Хвильового і ВАПЛІТЕ, Курбасового «Березоля», виставок АРМУ в залах колишнього монастиря, непримиренно-палких диспутів у Будинку літератури ім. Блакитного на Каплунівській, Курсів сходознавства, українського студентства, українського походженням, душею, програмою й прагненням, поволі українізованих заводів і установ, неповторний, невідтворний, сповнений життя і безуму дерзання. Третій Харків, Харків нашої молодої молоді».

У книжці зібрано есеї про яскравих творців Третього Харкова та їхні твори, а саме: Миколу Хвильового, Миколу Куліша, Леся Курбаса, Аркадія Любченка.

Поняття «Третій Харків» створив Юрій Шевельов у своєму есеї «Четвертий Харків». Для нього столичний період слобожанської метрополії був найяскравішим в історії міста. Як він писав сам: «Ви проголосили Харків столицею України? Гаразд, ми зробимо його таким. Ми сповнимо його українським змістом. Третій Харків — Харків Хвильового і ВАПЛІТЕ, Курбасового «Березоля», виставок АРМУ в залах колишнього монастиря, непримиренно-палких диспутів у Будинку літератури ім. Блакитного на Каплунівській, Курсів сходознавства, українського студентства, українського походженням, душею, програмою й прагненням, поволі українізованих заводів і установ, неповторний, невідтворний, сповнений життя і безуму дерзання. Третій Харків, Харків нашої молодої молоді».

У книжці зібрано есеї про яскравих творців Третього Харкова та їхні твори, а саме: Миколу Хвильового, Миколу Куліша, Леся Курбаса, Аркадія Любченка.

Юрій Шевельов "Третій Харків"

Давні греки вірили, що усі зорі, які ми бачимо неозброєним оком — це краплини молока, яке пролила Гера, годуючи грудьми маленького Геракла. Від грецького γαλακτικός, «молочний» походить слово Галактика. Отже, усі ми ходимо під молоком!

Жоден інший продукт не породив стільки легенд, стереотипів, заборон  і обмежень, жоден не викликає стільки питань! Чим слід годувати немовлят — грудним молоком чи сумішшю? Молоко якої тварини найкраще для людей? Чи можна захворіти й навіть померти від молока? Навіщо його пастеризувати? Як впливають на молоко ГМО, гормони й антибіотики? Як зробити молоко безпечним?..

Автор всесвітніх бестселерів, американський дослідник Марк Курланскі відкриває нам історію молока й молочних продуктів від прадавніх часів до сучасності й захопливо розповідає про вплив цього найзагадковішого продукту на людство.

Давні греки вірили, що усі зорі, які ми бачимо неозброєним оком — це краплини молока, яке пролила Гера, годуючи грудьми маленького Геракла. Від грецького γαλακτικός, «молочний» походить слово Галактика. Отже, усі ми ходимо під молоком!

Жоден інший продукт не породив стільки легенд, стереотипів, заборон і обмежень, жоден не викликає стільки питань! Чим слід годувати немовлят — грудним молоком чи сумішшю? Молоко якої тварини найкраще для людей? Чи можна захворіти й навіть померти від молока? Навіщо його пастеризувати? Як впливають на молоко ГМО, гормони й антибіотики? Як зробити молоко безпечним?..

Автор всесвітніх бестселерів, американський дослідник Марк Курланскі відкриває нам історію молока й молочних продуктів від прадавніх часів до сучасності й захопливо розповідає про вплив цього найзагадковішого продукту на людство.

Марк Курланскі "Молоко! 10 000 років суперечок"

«По той бік серця» — один з найцікавіших та найоригінальніших творів Юрія Смолича, химерний роман, у якому двійко героїв-антиподів мають одне ім’я та прізвище й упродовж понад десятка років перетинаються, переживаючи найнеймовірніші події: від знайомства на пароплаві до Києва й до загибелі — от власне, кого з них? Обидва пройдуть крізь більшовицький переворот 1917-го, зустрінуться в петлюрівській армії, на еміграції в Берліні й за амністією повернуться до Радянської України, де їхні пригоди будуть не менш химерними. Час від часу їх супроводжує й автор, аж ніяк не епізодичний герой власного роману.

Твір багатошаровий, сповнений гротеску й іронії, за якими читачеві ще важко було відгадати страх перед новою владою й тоталітарним майбутнім, яке от-от проявить себе в усій своїй хижості. Водночас автор не міг не захоплюватися індустріальним поступом, який, укупі з українізацією, створював ілюзію імовірності побудови сильної й заможної України. Марно шукати в романі приписуваної радянськими літературознавцями критики українського націоналізму чи звеличення радянської влади. Після 1930 року роман «По той бік серця» жодного разу не перевидавався.

«По той бік серця» — один з найцікавіших та найоригінальніших творів Юрія Смолича, химерний роман, у якому двійко героїв-антиподів мають одне ім’я та прізвище й упродовж понад десятка років перетинаються, переживаючи найнеймовірніші події: від знайомства на пароплаві до Києва й до загибелі — от власне, кого з них? Обидва пройдуть крізь більшовицький переворот 1917-го, зустрінуться в петлюрівській армії, на еміграції в Берліні й за амністією повернуться до Радянської України, де їхні пригоди будуть не менш химерними. Час від часу їх супроводжує й автор, аж ніяк не епізодичний герой власного роману.

Твір багатошаровий, сповнений гротеску й іронії, за якими читачеві ще важко було відгадати страх перед новою владою й тоталітарним майбутнім, яке от-от проявить себе в усій своїй хижості. Водночас автор не міг не захоплюватися індустріальним поступом, який, укупі з українізацією, створював ілюзію імовірності побудови сильної й заможної України. Марно шукати в романі приписуваної радянськими літературознавцями критики українського націоналізму чи звеличення радянської влади. Після 1930 року роман «По той бік серця» жодного разу не перевидавався.

Юрій Смолич "По той бік серця"

До книжки Петра Панча (справжнє ім’я — Петро Йосипович Панченко) входять дві повісті: «Голубі ешелони» (1927) й «Реванш» (1930) та два оповідання: «Зелена трясовина» (1923) й «Мишачі Нори» (1923).

«Голубі ешелони» друкуються в першій редакції 1927-го року. Згодом, у 1947-му, автора нещадно розкритикували, і наступні редакції «Голубих ешелонів» були цілком змінені ідейно й художньо та, як наслідок, ґрунтовно радянізовані. Власне первісний твір багато в чому автобіографічний і відбиває період, коли офіцер Петро Панченко у 1918 році приєднується до Запорізького корпусу полковника Петра Болбочана, який першим перейшов на бік Директорії, очоливши повстання проти Скоропадського.

Повість «Реванш» після 1930 року досі не перевидавалася, хоча в 1962 році автор створив нову редакцію, яка зберігається в архіві письменника.

Оповідання Панча — яскраве свідчення ставлення мешканців провінційних містечок Слобожанщини до більшовицького перевороту та реалій тогочасного життя.

До книжки Петра Панча (справжнє ім’я — Петро Йосипович Панченко) входять дві повісті: «Голубі ешелони» (1927) й «Реванш» (1930) та два оповідання: «Зелена трясовина» (1923) й «Мишачі Нори» (1923).

«Голубі ешелони» друкуються в першій редакції 1927-го року. Згодом, у 1947-му, автора нещадно розкритикували, і наступні редакції «Голубих ешелонів» були цілком змінені ідейно й художньо та, як наслідок, ґрунтовно радянізовані. Власне первісний твір багато в чому автобіографічний і відбиває період, коли офіцер Петро Панченко у 1918 році приєднується до Запорізького корпусу полковника Петра Болбочана, який першим перейшов на бік Директорії, очоливши повстання проти Скоропадського.

Повість «Реванш» після 1930 року досі не перевидавалася, хоча в 1962 році автор створив нову редакцію, яка зберігається в архіві письменника.

Оповідання Панча — яскраве свідчення ставлення мешканців провінційних містечок Слобожанщини до більшовицького перевороту та реалій тогочасного життя.

Петро Панч "Голубі ешелони"

«Мій прапор запісяв котик» - це спроба авторки змалювати своє життя в невеличкому смт біля Луганська. Здається, що час там зупинився й надовго застряг чи то в безнадійних радянських декораціях, чи то в скрутних 90-тих. Там неначе утворився непробивний мур між сучасністю й новими реаліями, інформацію найчастіше черпають з телевізора (звісно, з російськими каналами), газети «СПІД-Інфо» чи «Факти», а над усім цим упевненими териконами височіють: «Бо ми всігда так робили», «Бо ти ж дєвочка», «Жити треба так, шоб тобі ніхто не завидував», «Не жили харашо – не треба й починать». Цей текст — суцільна іронія й стьоб, сарказм на межі, здається іноді, здорового глузду. Особливо складно все в тих, хто «не такий», «самий умний» і взагалі «тяжко тобі буде жить з твоїм характєром». Це світ, де хворих дітей водять до волшебного дєда, який викатує яйцем, де дівчинку народжують, «щоб помощниця була» і старанно приховують непрезентабельні, на думку пильної громади, родинні таємниці (наприклад, чиєсь єврейське походження). Текст сповнений гумору (так, іноді — чорного), а іноді вражає трагізмом. У ньому немов мимохідь згадуються часи, коли за згадку, що ти їв нині хліб, заарештовували всю родину, а ті, хто вцілів, вибравшись із розстрільної ями, до кінця життя жили між реальністю й своїм внутрішнім ненастанним жахом, що «документи можуть бути погані». І ні, «Мій прапор…» не написано з інтенцією «зрозумійте ж нарешті Донбас». Власне «Мій прапор запісяв котик» — це всі ми, іноді по різні боки муру.

«Мій прапор запісяв котик» - це спроба авторки змалювати своє життя в невеличкому смт біля Луганська. Здається, що час там зупинився й надовго застряг чи то в безнадійних радянських декораціях, чи то в скрутних 90-тих. Там неначе утворився непробивний мур між сучасністю й новими реаліями, інформацію найчастіше черпають з телевізора (звісно, з російськими каналами), газети «СПІД-Інфо» чи «Факти», а над усім цим упевненими териконами височіють: «Бо ми всігда так робили», «Бо ти ж дєвочка», «Жити треба так, шоб тобі ніхто не завидував», «Не жили харашо – не треба й починать». Цей текст — суцільна іронія й стьоб, сарказм на межі, здається іноді, здорового глузду. Особливо складно все в тих, хто «не такий», «самий умний» і взагалі «тяжко тобі буде жить з твоїм характєром». Це світ, де хворих дітей водять до волшебного дєда, який викатує яйцем, де дівчинку народжують, «щоб помощниця була» і старанно приховують непрезентабельні, на думку пильної громади, родинні таємниці (наприклад, чиєсь єврейське походження). Текст сповнений гумору (так, іноді — чорного), а іноді вражає трагізмом. У ньому немов мимохідь згадуються часи, коли за згадку, що ти їв нині хліб, заарештовували всю родину, а ті, хто вцілів, вибравшись із розстрільної ями, до кінця життя жили між реальністю й своїм внутрішнім ненастанним жахом, що «документи можуть бути погані». І ні, «Мій прапор…» не написано з інтенцією «зрозумійте ж нарешті Донбас». Власне «Мій прапор запісяв котик» — це всі ми, іноді по різні боки муру.

Лєна Лягушонкова "Мій прапор запісяв котик"

Під час битви з Напасниками Рудо вдалося пробудити свою силу. Тепер він на крок ближчий до повернення на Небокрай. Проте, як виявилось, усе не так просто: між двома світами існує примарний кордон, що вбиває кожного, хто наважується перетнути його. А втім, одна жінка стверджує, що це таки цілком можливо. І щоб відшукати її, герої змушені знову вирушити до Забороненої зони…

Готуючись до небезпечної подорожі, Рудо проводить іще трохи часу з Чистильниками: знайомиться із земними реаліями, вивчає основи бою, з’ясовує можливості свого життєдайника. Енджін навіть влаштовує малому екскурсію до іншого міста, Канвастауна — цитаделі творчості та свободи. Однак плани загону вкотре йдуть шкереберть, адже художник, який мав забезпечити їх захисними замовляннями, відійшов від справ. 

Невже Чистильникам доведеться лізти в самісіньке пекло без належного захисту? І чи зможе недосвідчений Рудо пережити сутичку з тамтешніми рябими звірами?

Під час битви з Напасниками Рудо вдалося пробудити свою силу. Тепер він на крок ближчий до повернення на Небокрай. Проте, як виявилось, усе не так просто: між двома світами існує примарний кордон, що вбиває кожного, хто наважується перетнути його. А втім, одна жінка стверджує, що це таки цілком можливо. І щоб відшукати її, герої змушені знову вирушити до Забороненої зони…

Готуючись до небезпечної подорожі, Рудо проводить іще трохи часу з Чистильниками: знайомиться із земними реаліями, вивчає основи бою, з’ясовує можливості свого життєдайника. Енджін навіть влаштовує малому екскурсію до іншого міста, Канвастауна — цитаделі творчості та свободи. Однак плани загону вкотре йдуть шкереберть, адже художник, який мав забезпечити їх захисними замовляннями, відійшов від справ.

Невже Чистильникам доведеться лізти в самісіньке пекло без належного захисту? І чи зможе недосвідчений Рудо пережити сутичку з тамтешніми рябими звірами?

Gachiakuta. Том 4

Рудо прибув до штаб-квартири Чистильників, щоб отримати відповідь на заповітне питання: як йому повернутися на Небокрай? Утім, єдиний, хто міг би поділитися інформацією, зараз у від’їзді, тож, аби не гаяти час, хлопчина потроху вливається в буденність вартових порядку: знайомиться з помічниками, ходить у рейди, полює на рябозвірів… Аж допоки одного дня здобиччю не стає вже він сам.

Вирушивши на чергову небезпечну місію, цілий загін Чистильників потрапляє в пастку й змушений розділитися. От тільки зловмисників не цікавлять зброя чи цінності: вони прийшли по небокрайця. І тепер, опинившись лицем до лиця з ворогом, Рудо усвідомлює: тільки він здатен захистити побратимів. Однак самим лише завзяттям тут не зарадиш, тому юнак у польових умовах опановує нові здібності та вчиться довіряти іншим.

У світі, де кожен бій може стати останнім, справжню цінність мають не надздібності, а дружба й готовність прикрити товариша.

Рудо прибув до штаб-квартири Чистильників, щоб отримати відповідь на заповітне питання: як йому повернутися на Небокрай? Утім, єдиний, хто міг би поділитися інформацією, зараз у від’їзді, тож, аби не гаяти час, хлопчина потроху вливається в буденність вартових порядку: знайомиться з помічниками, ходить у рейди, полює на рябозвірів… Аж допоки одного дня здобиччю не стає вже він сам.

Вирушивши на чергову небезпечну місію, цілий загін Чистильників потрапляє в пастку й змушений розділитися. От тільки зловмисників не цікавлять зброя чи цінності: вони прийшли по небокрайця. І тепер, опинившись лицем до лиця з ворогом, Рудо усвідомлює: тільки він здатен захистити побратимів. Однак самим лише завзяттям тут не зарадиш, тому юнак у польових умовах опановує нові здібності та вчиться довіряти іншим.

У світі, де кожен бій може стати останнім, справжню цінність мають не надздібності, а дружба й готовність прикрити товариша.

Gachiakuta. Том 3

Акiра повертається до рідного села, щоб виконати ще один пункт зі списку постапокаліптичних бажань. 

Але зустріч зі старим університетським знайомим перетворює ці плани на хаос: такий собі Хіґураші має власний список бажань і прагне помсти. 

У світі, де на кожному кроці чатують зомбі, Акiра змушений захищати своїх друзів і свої мрії, адже небезпеку тут становлять не лише живі мерці…

Акiра повертається до рідного села, щоб виконати ще один пункт зі списку постапокаліптичних бажань.

Але зустріч зі старим університетським знайомим перетворює ці плани на хаос: такий собі Хіґураші має власний список бажань і прагне помсти.

У світі, де на кожному кроці чатують зомбі, Акiра змушений захищати своїх друзів і свої мрії, адже небезпеку тут становлять не лише живі мерці…

100 бажань до перетворення на зомбі. Том 5

Осінь у Токіо змінює навіть тих, хто ніколи не будує планів.

Хірото й далі живе у власному неквапному ритмі. Усі навколо дорослішають, приміряють нові ролі й стикаються з несподіваними випробуваннями: хтось звикає до батьківства, хтось — допомагає самотньому письменнику знайти дім, а комусь підготовка до університетського фестивалю мистецтв приносить неочікувані зміни.

А втім, у вервечці осінніх буднів невпинно наближається подія, ладна порушити звичний спокій.

Осінь у Токіо змінює навіть тих, хто ніколи не будує планів.

Хірото й далі живе у власному неквапному ритмі. Усі навколо дорослішають, приміряють нові ролі й стикаються з несподіваними випробуваннями: хтось звикає до батьківства, хтось — допомагає самотньому письменнику знайти дім, а комусь підготовка до університетського фестивалю мистецтв приносить неочікувані зміни.

А втім, у вервечці осінніх буднів невпинно наближається подія, ладна порушити звичний спокій.

Хіраясумі. Том 3

Озираючись на своє безтурботне життя, Хірото з упевненістю може сказати: іноді найкращий спосіб просунутися вперед — нікуди не квапитися.

Цього разу одноповерховий будинок знову прихистить таких різних людей: Хірото, який перебивається підробітками, його кузину Нацумі, яка соромиться власного гобі, найкращого друга Хідекі, що силується перебороти страх батьківства, і навіть незнайомку з агентства нерухомості, пані Йомоґі, яка прибула на виклик, аби полагодити дах, а натомість отримала набагато більше.

У другому томі герої вирушають на фестиваль, але навіть там, у святковій атмосфері, усе знову йде шкереберть. Погані новини з дому, необережні слова, секундна слабкість, недомовки й непорозуміння — чи вдасться їм поладнати, коли кожного розриває від власних проблем та переживань? Коли ніхто не поділяє ті відчай і безвихідь, що вирують усередині? 

А втім, ніщо так не зближує людей, як спільно прожите горе, смачна вечеря й сердечна розмова.

Озираючись на своє безтурботне життя, Хірото з упевненістю може сказати: іноді найкращий спосіб просунутися вперед — нікуди не квапитися.

Цього разу одноповерховий будинок знову прихистить таких різних людей: Хірото, який перебивається підробітками, його кузину Нацумі, яка соромиться власного гобі, найкращого друга Хідекі, що силується перебороти страх батьківства, і навіть незнайомку з агентства нерухомості, пані Йомоґі, яка прибула на виклик, аби полагодити дах, а натомість отримала набагато більше.

У другому томі герої вирушають на фестиваль, але навіть там, у святковій атмосфері, усе знову йде шкереберть. Погані новини з дому, необережні слова, секундна слабкість, недомовки й непорозуміння — чи вдасться їм поладнати, коли кожного розриває від власних проблем та переживань? Коли ніхто не поділяє ті відчай і безвихідь, що вирують усередині?

А втім, ніщо так не зближує людей, як спільно прожите горе, смачна вечеря й сердечна розмова.

Книги — Nasha idea, Видавництво Старого Лева, Ще одну сторінку, Урбіно, Видавничий Дім «Орландо»

Книжка, яку я [не] писала

Файні брюнети та інша нечисть

Прийдешня хвиля

Якщо зі світу зникнуть коти

Через що ти проходиш

Orange. Том 6

Orange. Том 5

Кохання на кінчиках пальців. Том 10

Літо, коли помер Хікару. Том 4

Анна Бартосик "На допомогу, або медицина в давнину й тепер"

Марта Марущак "Про малятко в животі, або звідки беруться діти"

Адам Кухарський "Закони зараження"

Сабахаттін Алі "Мадонна в хутряному манто"

Тіна Озевич "Great! Велика Британія для допитливих"

Юрій Шевельов "Третій Харків"

Марк Курланскі "Молоко! 10 000 років суперечок"

Юрій Смолич "По той бік серця"

Петро Панч "Голубі ешелони"

Лєна Лягушонкова "Мій прапор запісяв котик"

Gachiakuta. Том 4

Gachiakuta. Том 3

100 бажань до перетворення на зомбі. Том 5

Хіраясумі. Том 3

Хіраясумі. Том2