Nasha idea

MAL'OPUS

Artbooks

Vivat

Lantsuta

Видавництво Старого Лева

READBERRY

Molfar Comics

ТАК

Бородатий Тамарин

Ще одну сторінку

Урбіно

Varvar Publishing

Stone Publishing

Віхола

Видавничий Дім «Орландо»

ЖОРЖ

Ранок

Покататися човном по Тибру — дитяча мрія Чубатого. Тож роздобувши трохи грошенят, він винаймає човника і з друзяками розкошує на середводді. Раптом у вирі він бачить ластівку, яка не може випростатися і скоро потоне. Підліток відчайдушно кидається у воду, пливе до пташки, аби її врятувати. Минають роки, Чубатий дорослішає, наміряється пошлюбитися, однак потрапляє до в’язниці. По виході з неї життя йому бачиться геть інакше. Як він чинитиме, коли в бистрині Тибру тонутиме його приятель? Чи кинеться стрімголов на порятунок, чи вирішить пройти повз?

Роман «Діти вулиці» (1955) італійського кінорежисера П. П. Пазоліні одразу по виході здобув визнання і розлетівся 100-тисячним тиражем. А за кілька місяців автора звинуватили в поширенні порнографії та розпочали кримінальне провадження. Сам кінорежисер зауважував, що його персонажі «цінують почуття честі, відданості, геройства заради геройства, чуттєвості». 

Вулична шпана, шибеники, босота, ватага відчайдухів, бешкетників, жохів і шибайголів, а ще халамидники, розбишаки й голопузьки — ось хто ці хлопці із нижчих прошарків населення розгромлених війною передмість і околиць величного Рима; вони збирають брухт, цуплять що трапиться, махлюють в картярські ігри на вулицях, навідують повій та інколи продаються й самі.

Покататися човном по Тибру — дитяча мрія Чубатого. Тож роздобувши трохи грошенят, він винаймає човника і з друзяками розкошує на середводді. Раптом у вирі він бачить ластівку, яка не може випростатися і скоро потоне. Підліток відчайдушно кидається у воду, пливе до пташки, аби її врятувати. Минають роки, Чубатий дорослішає, наміряється пошлюбитися, однак потрапляє до в’язниці. По виході з неї життя йому бачиться геть інакше. Як він чинитиме, коли в бистрині Тибру тонутиме його приятель? Чи кинеться стрімголов на порятунок, чи вирішить пройти повз?

Роман «Діти вулиці» (1955) італійського кінорежисера П. П. Пазоліні одразу по виході здобув визнання і розлетівся 100-тисячним тиражем. А за кілька місяців автора звинуватили в поширенні порнографії та розпочали кримінальне провадження. Сам кінорежисер зауважував, що його персонажі «цінують почуття честі, відданості, геройства заради геройства, чуттєвості».

Вулична шпана, шибеники, босота, ватага відчайдухів, бешкетників, жохів і шибайголів, а ще халамидники, розбишаки й голопузьки — ось хто ці хлопці із нижчих прошарків населення розгромлених війною передмість і околиць величного Рима; вони збирають брухт, цуплять що трапиться, махлюють в картярські ігри на вулицях, навідують повій та інколи продаються й самі.

Діти вулиці

«Журавлі відлітають у вирій» — дебютний роман шведської письменниці Ліси Рідсен, відзначений у Швеції численними преміями, зокрема «Книга року-2024». Це зворушлива історія про самотність і старість, про дружбу і віддане кохання. Про мужність і прагнення утримати контроль над власним життям.
Одноманітне життя Бо рідко щось порушує, хіба відвідини працівників соціальної служби. Після переїзду дружини до будинку хворих на деменцію в домі панують порожнеча і смуток. Єдиною розрадою для літнього чоловіка є улюблений пес-компаньйон Сикстен. Проте син хоче віддати Сикстена в притулок для собак. Загроза втрати чотирилапого друга викликає вир емоцій, які змушують Бо згадати своє життя, батьківство та спосіб виявлення любові. А часу, щоб вирішити те, що інколи здається неможливим — порозумітися з сином, лишається у Бо дедалі менше.
Старіння, старість і життя літніх людей — ця тема дражлива, іноді болюча, непопулярна, утім невідворотна для кожного. І ця історія спонукає до роздумів. Чи не варто більше говорити про старість і чи взагалі ми це робимо? І як старіння та його наслідки впливають на нашу самооцінку, наших рідних і людську цінність? Варто наважитися про це міркувати. Адже ми всі до цього прямуємо, бо такий плин життя.

Перекладач - Юлія Максимейко.
Ілюстратор - Sara R. Acedo.

«Журавлі відлітають у вирій» — дебютний роман шведської письменниці Ліси Рідсен, відзначений у Швеції численними преміями, зокрема «Книга року-2024». Це зворушлива історія про самотність і старість, про дружбу і віддане кохання. Про мужність і прагнення утримати контроль над власним життям. 
Одноманітне життя Бо рідко щось порушує, хіба відвідини працівників соціальної служби. Після переїзду дружини до будинку хворих на деменцію в домі панують порожнеча і смуток. Єдиною розрадою для літнього чоловіка є улюблений пес-компаньйон Сикстен. Проте син хоче віддати Сикстена в притулок для собак. Загроза втрати чотирилапого друга викликає вир емоцій, які змушують Бо згадати своє життя, батьківство та спосіб виявлення любові. А часу, щоб вирішити те, що інколи здається неможливим — порозумітися з сином, лишається у Бо дедалі менше. 
Старіння, старість і життя літніх людей — ця тема дражлива, іноді болюча, непопулярна, утім невідворотна для кожного. І ця історія спонукає до роздумів. Чи не варто більше говорити про старість і чи взагалі ми це робимо? І як старіння та його наслідки впливають на нашу самооцінку, наших рідних і людську цінність? Варто наважитися про це міркувати. Адже ми всі до цього прямуємо, бо такий плин життя.

Перекладач - Юлія Максимейко. 
Ілюстратор - Sara R. Acedo.

Журавлі відлітають у вирій

Олекса Стороженко відомий насамперед веселими оповіданнями про чортів і «прикрих баб», та справжню любов він плекав саме до історичної минувшини. Мандруючи у службових справах, письменник полюбляв знайти старожила і розпитати його про колишні часи, — нерідко це виливалося в унікальні історії.
Проза Стороженка просякнута духом козаччини й тугою за безповоротно втраченим минулим. Поряд із замальовками-гуморесками письменник фіксує на папері загублені дні слави запорожців і гайдамаків, збирає народні легенди й бувальщини, записує фольклор. 
Крім того, Стороженко мав на меті створити «українського Фауста» в образі легендарного Марка Пекельного, що мандрує на межі між цим і тим світом. Якби не передчасна смерть автора — хтозна, чи не став би цей твір поряд з Енеїдою і Чорною радою.
Наслідуючи приклад письменника, можемо й ми поринути в минуле, збережене хіба на сторінках книжок, і оживити його, як робив це Олекса Стороженко, створюючи «Споминки про Микиту Леонтійовича Коржа», «Дороша», «Марка Проклятого» та інші неповторні твори.

Олекса Стороженко відомий насамперед веселими оповіданнями про чортів і «прикрих баб», та справжню любов він плекав саме до історичної минувшини. Мандруючи у службових справах, письменник полюбляв знайти старожила і розпитати його про колишні часи, — нерідко це виливалося в унікальні історії. 
Проза Стороженка просякнута духом козаччини й тугою за безповоротно втраченим минулим. Поряд із замальовками-гуморесками письменник фіксує на папері загублені дні слави запорожців і гайдамаків, збирає народні легенди й бувальщини, записує фольклор. 
Крім того, Стороженко мав на меті створити «українського Фауста» в образі легендарного Марка Пекельного, що мандрує на межі між цим і тим світом. Якби не передчасна смерть автора — хтозна, чи не став би цей твір поряд з Енеїдою і Чорною радою. 
Наслідуючи приклад письменника, можемо й ми поринути в минуле, збережене хіба на сторінках книжок, і оживити його, як робив це Олекса Стороженко, створюючи «Споминки про Микиту Леонтійовича Коржа», «Дороша», «Марка Проклятого» та інші неповторні твори.

Межигірський дід

Валер’ян Підмогильний (1901–1937) — український письменник і перекладач, представник покоління «Розстріляного відродження», життя якого обірвав сталінський режим. 
Творче сонце прозаїка зійшло рано: у дев’ятнадцять років видав свою першу збірку, у двадцять — дебютував з перекладом роману «Таїс» Анатоля Франса. Саме завдяки Підмогильному вийшли твори Бальзака, Стендаля, Дідро, Гюго, Вольтера, Меріме українською мовою. Як автор Валер’ян Підмогильний показав себе майстром глибокого психологізму, інтелектуалізму. Він тонко зобразив проблеми міста й села, людини й обставин... Попри різноманіття сюжетів ці риси притаманні всім його творам.
Насолодитися мовою, глибиною образів, авторського стилю можна у добірці, куди входять твори: «Сонце сходить», «Важке питання», «Гайдамака», «Остап Шаптала», «Військовий літун», «Історія пані Ївги», «Смерть» та «Повість без назви...» — останній незавершений твір, який називають унікальним прикладом інтелектуального й психологічного роману в українській літературі XX ст.

Валер’ян Підмогильний (1901–1937) — український письменник і перекладач, представник покоління «Розстріляного відродження», життя якого обірвав сталінський режим. 
Творче сонце прозаїка зійшло рано: у дев’ятнадцять років видав свою першу збірку, у двадцять — дебютував з перекладом роману «Таїс» Анатоля Франса. Саме завдяки Підмогильному вийшли твори Бальзака, Стендаля, Дідро, Гюго, Вольтера, Меріме українською мовою. Як автор Валер’ян Підмогильний показав себе майстром глибокого психологізму, інтелектуалізму. Він тонко зобразив проблеми міста й села, людини й обставин&hellip; Попри різноманіття сюжетів ці риси притаманні всім його творам. 
Насолодитися мовою, глибиною образів, авторського стилю можна у добірці, куди входять твори: «Сонце сходить», «Важке питання», «Гайдамака», «Остап Шаптала», «Військовий літун», «Історія пані Ївги», «Смерть» та «Повість без назви&hellip;» — останній незавершений твір, який називають унікальним прикладом інтелектуального й психологічного роману в українській літературі XX ст.

Сонце сходить

Завдяки роману «Щоденник покоївки» Октав Мірбо здобув славу майстра епатажу. Головна героїня, покоївка Селестіна викриває брудні реалії життя французьких вельмож кінця ХІХ століття. Вона прислуговує панам ледь не з дитинства, а отже, знає безліч чужих таємниць. І хоч цей роман називають скандальним та еротичним, сторінки його пронизані глибокими роздумами наймички, страхами жінки, почуттями чесної з собою людини. Селестіна
не стоїть осторонь бурхливого цинічного життя, про яке пише в щоденнику, — вона вільно пливе його водами, намагаючись не розчинитися.

Завдяки роману «Щоденник покоївки» Октав Мірбо здобув славу майстра епатажу. Головна героїня, покоївка Селестіна викриває брудні реалії життя французьких вельмож кінця ХІХ століття. Вона прислуговує панам ледь не з дитинства, а отже, знає безліч чужих таємниць. І хоч цей роман називають скандальним та еротичним, сторінки його пронизані глибокими роздумами наймички, страхами жінки, почуттями чесної з собою людини. Селестіна 
не стоїть осторонь бурхливого цинічного життя, про яке пише в щоденнику, — вона вільно пливе його водами, намагаючись не розчинитися.

Щоденник покоївки

Одного дня в квартирі Сімона Лекера, вчителя французької мови в американській школі, поліція знаходить рукопис із заголовком «Зустріч за оголошенням». У ньому викладено детальну оповідку-звіт якогось Бориса про дивну зустріч із деким на ім’я Джин, жінкою чи то чоловіком, з метою протистояння технологічному наступу на свободу людини. Борис має дотримувати інструкцій, щоб виконати перше завдання, однак потрапляє у вир дивних, загадкових і навіть очуднених сюжетів, де минуле й майбутнє існують водночас, доньки виявляються своїми матерями, а манекени заступають людей…
Чи вдасться поліції розгадати закодоване у звіті Бориса, а Борисові впоратись із завданням? І чи в рукописі все до ладу викладено Сімоном, який зник, а його тіла поліція знайти не може?
Лінгвістично-детективний роман «Джин» А. Роба-Ґріє містить патерни «Матриці» Вачовскі, відгомін орвеллівського «1984», втілення на кількох рівнях симулякрів і симуляцій Дерріди та прозору ілюстрацію борхесівської метафори «саду розгалужених стежин».

Одного дня в квартирі Сімона Лекера, вчителя французької мови в американській школі, поліція знаходить рукопис із заголовком «Зустріч за оголошенням». У ньому викладено детальну оповідку-звіт якогось Бориса про дивну зустріч із деким на ім’я Джин, жінкою чи то чоловіком, з метою протистояння технологічному наступу на свободу людини. Борис має дотримувати інструкцій, щоб виконати перше завдання, однак потрапляє у вир дивних, загадкових і навіть очуднених сюжетів, де минуле й майбутнє існують водночас, доньки виявляються своїми матерями, а манекени заступають людей… 
Чи вдасться поліції розгадати закодоване у звіті Бориса, а Борисові впоратись із завданням? І чи в рукописі все до ладу викладено Сімоном, який зник, а його тіла поліція знайти не може? 
Лінгвістично-детективний роман «Джин» А. Роба-Ґріє містить патерни «Матриці» Вачовскі, відгомін орвеллівського «1984», втілення на кількох рівнях симулякрів і симуляцій Дерріди та прозору ілюстрацію борхесівської метафори «саду розгалужених стежин».

Джин, або Червона калюжа на розбитій бруківці

Улітку 793 року мирний острів Ліндісфарн, осердя віри й знань у північній Англії, опиняється в полум’ї. З моря приходять «чорти з півночі» — перші вікінги, що назавжди змінять долю Британії.

Молодий монах Гунлаф, який досі знав лише силу слова і молитви, стає свідком жорстокого нападу, що перетворює його життя на битву між вірою і страхом, духом і мечем. Коли рукописи згорають, а святі місця топчуть дикуни зі зброєю, Гунлаф розуміє: настав час, коли перо вже не захищає. Між чорнилом і кров’ю, Богом і Дияволом, він обирає дорогу воїна — не для слави, а щоб урятувати людяність у світі, що втрачає світло. «Час для мечів» — це епічна історія народження легенди, у якій слово стає зброєю, а віра — найміцнішим клинком.

Атмосферний і напружений роман занурює в ранньосередньовічну Британію — світ туманів, молитов і мечів, де кожен вибір має ціну.

Переклад: Альона Вітязь.

Улітку 793 року мирний острів Ліндісфарн, осердя віри й знань у північній Англії, опиняється в полум’ї. З моря приходять «чорти з півночі» — перші вікінги, що назавжди змінять долю Британії.

Молодий монах Гунлаф, який досі знав лише силу слова і молитви, стає свідком жорстокого нападу, що перетворює його життя на битву між вірою і страхом, духом і мечем. Коли рукописи згорають, а святі місця топчуть дикуни зі зброєю, Гунлаф розуміє: настав час, коли перо вже не захищає. Між чорнилом і кров’ю, Богом і Дияволом, він обирає дорогу воїна — не для слави, а щоб урятувати людяність у світі, що втрачає світло. «Час для мечів» — це епічна історія народження легенди, у якій слово стає зброєю, а віра — найміцнішим клинком.

Атмосферний і напружений роман занурює в ранньосередньовічну Британію — світ туманів, молитов і мечів, де кожен вибір має ціну.

Переклад: Альона Вітязь.

Час мечів

Звичайний бій сніжками у дворі ліцею закінчується для Поля нещастям: відтепер він не відвідуватиме заняття й не бачитиме Даржелоса, яким захоплений до нестями. Зачинившись у кімнаті, разом із сестрою Поль створює химерний світ, де можна правити простором і часом. Сюди притягує Жерара, закоханого в Поля, та юну манекенницю-сироту Аґату. Не зовсім розуміючи всіх правил і тонкощів вигадливої гри, вони смиренно підкоряються встановленому порядку.

Цей світ, сповнений п’янкого трунку втіхи і вигаданий для захисту, поволі перетворюється на пастку, смертельну гру, на кін якої учасники поставили власні життя добровільно.

Роман «Жахливі діти» французького письменника і кінорежисера Жана Кокто за співіснуванням Ероса й Танатоса суголосний «Історії ока» Ж. Батая, а за звучанням долинає до «Шумовиння днів» Б. Віана.

Перекладач - Роман Осадчук.
Ілюстратор - Женя Полосіна.

Звичайний бій сніжками у дворі ліцею закінчується для Поля нещастям: відтепер він не відвідуватиме заняття й не бачитиме Даржелоса, яким захоплений до нестями. Зачинившись у кімнаті, разом із сестрою Поль створює химерний світ, де можна правити простором і часом. Сюди притягує Жерара, закоханого в Поля, та юну манекенницю-сироту Аґату. Не зовсім розуміючи всіх правил і тонкощів вигадливої гри, вони смиренно підкоряються встановленому порядку.

Цей світ, сповнений п’янкого трунку втіхи і вигаданий для захисту, поволі перетворюється на пастку, смертельну гру, на кін якої учасники поставили власні життя добровільно.

Роман «Жахливі діти» французького письменника і кінорежисера Жана Кокто за співіснуванням Ероса й Танатоса суголосний «Історії ока» Ж. Батая, а за звучанням долинає до «Шумовиння днів» Б. Віана.

Перекладач - Роман Осадчук. 
Ілюстратор - Женя Полосіна.

Жахливі діти

Бостон, 1926 р. Після смерті за дивних обставин його двоюрідного діда, Френсіс Терстон виявляє у документах, які він успадкував, про існування секти, що присвятила культ безіменній істоті, яка спить мільйони років. Криваві ритуали, які практикуються в затоках Луїзіани, загадкові вбивства, скоєні у різних місцях земної кулі, художники, що впадають у безумство після жахливих нічних марень, відродження культів предків і, насамперед всього, циклопічне місто, що підіймається з глибин океану під час шторму… Терстон поступово усвідомлює, що дослідження його родича щодо культу Ктулху були надто близькі до істини, і що в тіні, його послідовники працюють над тим, щоб пробудити свого язичницького бога, готового обрушити божевілля та руйнацію на світ.

Зірки мають рацію. Кінець близько?

Цим оповіданням Лавкрафт написав одну із найвідоміших історій в американській фантастичній літературі 1920-х років. Ктулху, Великий Стародавній, який мріє і чекає на дні чорної океанської безодні, стане єдиним символом цілого всесвіту, створеного письменником із Провіденсу.

Завжди зачарований цією працею, населеною істотами, що ховаються в темних кутах, і гігантськими Стародавніми, одного погляду на яких достатньо, щоб занурити вас у безумство, Франсуа Баранже, ілюстратор, визнаний у всьому світі за його таланти концепт-художника для кіно та відеоігор, взявся за «циклопічну» задачу втілення образів основних сюжетів Лавкрафта.

Бостон, 1926 р. Після смерті за дивних обставин його двоюрідного діда, Френсіс Терстон виявляє у документах, які він успадкував, про існування секти, що присвятила культ безіменній істоті, яка спить мільйони років. Криваві ритуали, які практикуються в затоках Луїзіани, загадкові вбивства, скоєні у різних місцях земної кулі, художники, що впадають у безумство після жахливих нічних марень, відродження культів предків і, насамперед всього, циклопічне місто, що підіймається з глибин океану під час шторму… Терстон поступово усвідомлює, що дослідження його родича щодо культу Ктулху були надто близькі до істини, і що в тіні, його послідовники працюють над тим, щоб пробудити свого язичницького бога, готового обрушити божевілля та руйнацію на світ.

Зірки мають рацію. Кінець близько?

Цим оповіданням Лавкрафт написав одну із найвідоміших історій в американській фантастичній літературі 1920-х років. Ктулху, Великий Стародавній, який мріє і чекає на дні чорної океанської безодні, стане єдиним символом цілого всесвіту, створеного письменником із Провіденсу.

Завжди зачарований цією працею, населеною істотами, що ховаються в темних кутах, і гігантськими Стародавніми, одного погляду на яких достатньо, щоб занурити вас у безумство, Франсуа Баранже, ілюстратор, визнаний у всьому світі за його таланти концепт-художника для кіно та відеоігор, взявся за «циклопічну» задачу втілення образів основних сюжетів Лавкрафта.

Поклик Ктулху

Пригоди Братства Тофу тривають!
Юґо та його супутники прямують до гори Зініт на краю світу, все ще сподіваючись знайти Еліатропів Дофусів. Але щоб дістатися туди, вони мусять довіритися непередбачуваному шушу, який є єдиним, хто вміє керувати потягом Справедливості. І якщо вони думають, що їх кінцевий пункт призначення буде єдиною небезпечною частиною їхньої подорожі, то вони забули, як пройшла їхня подорож до цього моменту. Одне можна сказати напевно: Братству Тофу не бракуватиме пригод!

Сценаристи: Тот, Азра

Художник: Саїд Сассін

Переклад: Юлія Садоха

Редактура: Данило Михайліченко

Пригоди Братства Тофу тривають! 
Юґо та його супутники прямують до гори Зініт на краю світу, все ще сподіваючись знайти Еліатропів Дофусів. Але щоб дістатися туди, вони мусять довіритися непередбачуваному шушу, який є єдиним, хто вміє керувати потягом Справедливості. І якщо вони думають, що їх кінцевий пункт призначення буде єдиною небезпечною частиною їхньої подорожі, то вони забули, як пройшла їхня подорож до цього моменту. Одне можна сказати напевно: Братству Тофу не бракуватиме пригод!

Сценаристи: Тот, Азра

Художник: Саїд Сассін

Переклад: Юлія Садоха

Редактура: Данило Михайліченко

Вакфу. Том 3

Разом із друзями Кеіґо вирушає до дослідницького центру, де працював його батько Юуґо. Хлопець хоче знайти підказки, які допоможуть повернути Макото зі світу монстрів.

Споглядаючи весь безмір жаху, герої поринають у темне божевілля проєкту «Пігмаліон» і розплутують плетиво його таємниць.

Однак на заваді стає загадковий юнак, як дві краплі води схожий на Кеіґо…

Жорстока історія про братів!

Разом із друзями Кеіґо вирушає до дослідницького центру, де працював його батько Юуґо. Хлопець хоче знайти підказки, які допоможуть повернути Макото зі світу монстрів.

Споглядаючи весь безмір жаху, герої поринають у темне божевілля проєкту «Пігмаліон» і розплутують плетиво його таємниць.

Однак на заваді стає загадковий юнак, як дві краплі води схожий на Кеіґо…

Жорстока історія про братів!

Пігмаліон. Том 3

Ієрогліфи кьон — “кит”, та сон — “зірка”.

У кафе, яке повторює назву міста, Ийхьон та Хесу планують свій наступний вихід. Суа несподівано долучається до їх компанії. Рани минулого, яких неможливо позбутися, та страшне майбутнє призводять до конфлікту між членами спілки.

«Китова зірка» — це подорож крізь глибини людських сердець, де світло мрій бореться з тінню минулого.

Ієрогліфи кьон — “кит”, та сон — “зірка”.

У кафе, яке повторює назву міста, Ийхьон та Хесу планують свій наступний вихід. Суа несподівано долучається до їх компанії. Рани минулого, яких неможливо позбутися, та страшне майбутнє призводять до конфлікту між членами спілки.

«Китова зірка» — це подорож крізь глибини людських сердець, де світло мрій бореться з тінню минулого.

Китова зірка. Русалонька з Кьонсона. Том 2

ОПОВІДЬ ПРО АБСОЛЮТНУ ПОМСТУ! Крейвен Мисливець вистежив і вбив усіх відомих людству тварин. Але є один звір, який вислизнув від нього. Одна здобич, яка насміхалася з кожного його кроку: повзучий стінолаз і павутинопряд, відомий як Людина-павук. Аби довести свою перевагу над цим героєм, він одягне його костюм і стане ним… після того, як застрелить його і закопає в землю!

У збірку входять: Web of Spider-Man #31-32, Amazing Spider-Man #293-294 і Spectacular Spider-Man #131-132.

Ілюстрації - Майк Зек.

ОПОВІДЬ ПРО АБСОЛЮТНУ ПОМСТУ! Крейвен Мисливець вистежив і вбив усіх відомих людству тварин. Але є один звір, який вислизнув від нього. Одна здобич, яка насміхалася з кожного його кроку: повзучий стінолаз і павутинопряд, відомий як Людина-павук. Аби довести свою перевагу над цим героєм, він одягне його костюм і стане ним… після того, як застрелить його і закопає в землю!

У збірку входять: Web of Spider-Man #31-32, Amazing Spider-Man #293-294 і Spectacular Spider-Man #131-132.

Ілюстрації - Майк Зек.

Людина-павук. Останнє полювання Крейвена

— Якщо згадувати війну проти Імперії та мільярди втрачених життів, іноді здається, що ніщо не вартувало тієї жахливої ціни, яку нам довелося заплатити. Але коли ми думаємо про тих, хто загинув у ході цього жорстокого конфлікту, пам’ятаймо, що вони померли за справедливість. За свободу. За довершений мир, яким ми маємо змогу насолоджуватися зараз, — сенатор Тай-Лін Ґарр простягнув руки, ніби прагнучи обійняти все святкове зібрання на Госнія-Праймі, включно з яскравим сонцем, аквамариновим небом і безкраїм натовпом мешканців тисячі різних рас, які стояли пліч-о-пліч під барвистими прапорами своїх рідних світів. Перед ними, здавалося, в усій красі поставала велич і багатообіцяльна перспектива Нової Республіки. — Саме за це ми й боролися.

Почулися оплески й радісні вигуки.

Плескаючи разом з усіма, сенаторка Лея Орґана подумала мимохіть: «Шкода тільки, що вона вже не тримається купи».

— Якщо згадувати війну проти Імперії та мільярди втрачених життів, іноді здається, що ніщо не вартувало тієї жахливої ціни, яку нам довелося заплатити. Але коли ми думаємо про тих, хто загинув у ході цього жорстокого конфлікту, пам’ятаймо, що вони померли за справедливість. За свободу. За довершений мир, яким ми маємо змогу насолоджуватися зараз, — сенатор Тай-Лін Ґарр простягнув руки, ніби прагнучи обійняти все святкове зібрання на Госнія-Праймі, включно з яскравим сонцем, аквамариновим небом і безкраїм натовпом мешканців тисячі різних рас, які стояли пліч-о-пліч під барвистими прапорами своїх рідних світів. Перед ними, здавалося, в усій красі поставала велич і багатообіцяльна перспектива Нової Республіки. — Саме за це ми й боролися.

Почулися оплески й радісні вигуки.

Плескаючи разом з усіма, сенаторка Лея Орґана подумала мимохіть: «Шкода тільки, що вона вже не тримається купи».

Зоряні війни. Кревний спадок

Один світ гинув, новий — народжувався. І я був єдиним читачем, хто знав фінал цього світу.

Звичайний офісний працівник Кім Докча в один момент розуміє, що рядки роману, єдиним читачем якого він є, починають втілюватися в реальність. Масові різанини, Корея у вогні, битви з велетенськими чудовиськами — і це все на трансляції шаленого доккебі. Проте Кім Докча — єдиний, хто може врятувати своїх супутників у цій протяжній битві з регресором роману — Ю Джунхьоком. Увесь світ наче комп’ютерна гра, а наш герой — вірус, який не мав тут з’явитися.

Один світ гинув, новий — народжувався. І я був єдиним читачем, хто знав фінал цього світу.

Звичайний офісний працівник Кім Докча в один момент розуміє, що рядки роману, єдиним читачем якого він є, починають втілюватися в реальність. Масові різанини, Корея у вогні, битви з велетенськими чудовиськами — і це все на трансляції шаленого доккебі. Проте Кім Докча — єдиний, хто може врятувати своїх супутників у цій протяжній битві з регресором роману — Ю Джунхьоком. Увесь світ наче комп’ютерна гра, а наш герой — вірус, який не мав тут з’явитися.

Погляд усеобізнаного читача. Том 1

Інквізиція, немов разюча рука помсти, скрадається в тіні людства, чатуючи та винищуючи його ворогів із невблаганною рішучістю. Коли йому врешті вдається загнати в кут свого старого ворога, інквізитор Грегор Айзенгорн зіштовхується з ознаками зловісної конспірації. Нові союзники, нові вороги – Айзенгорн рушає у відчайдушну гонитву за членами міжпланетарної секти та їхніми темними демонічними господарями. Мета слуг зла є настільки страхітливою, що ставить під загрозу саме існування Імперіуму. Ніколи ціна провалу не була вищою.

Інквізиція, немов разюча рука помсти, скрадається в тіні людства, чатуючи та винищуючи його ворогів із невблаганною рішучістю. Коли йому врешті вдається загнати в кут свого старого ворога, інквізитор Грегор Айзенгорн зіштовхується з ознаками зловісної конспірації. Нові союзники, нові вороги – Айзенгорн рушає у відчайдушну гонитву за членами міжпланетарної секти та їхніми темними демонічними господарями. Мета слуг зла є настільки страхітливою, що ставить під загрозу саме існування Імперіуму. Ніколи ціна провалу не була вищою.

Warhammer 40,000. Айзенгорн №1. Ксенос

Джордж, Ніла і Луп — найгірший музичний гурт на Землі. Джордж прагне, аби їхній бенд був найкрутішим, та Ніла боїться сцени, а Луп занадто відволікається на свою пристрасть — астрономію. Може, друзям і бракує таланту, але їхня музика лине від самого серця. І вони прагнуть перемогти на конкурсі музичних гуртів у школі.

Та розпочавши свій шкільний виступ, вони зненацька вилітають у космос. І потрапляють на міжгалактичний музичний конкурс! Якщо вони не переможуть, ризикують ніколи не повернутися додому… То чи зможе найгірший гурт на Землі стати найкращим гуртом усесвіту?

«Космічний гурт» Тома Флетчера — міжгалактична весела історія про віру в себе та силу дружби.

Джордж, Ніла і Луп — найгірший музичний гурт на Землі. Джордж прагне, аби їхній бенд був найкрутішим, та Ніла боїться сцени, а Луп занадто відволікається на свою пристрасть — астрономію. Може, друзям і бракує таланту, але їхня музика лине від самого серця. І вони прагнуть перемогти на конкурсі музичних гуртів у школі.

Та розпочавши свій шкільний виступ, вони зненацька вилітають у космос. І потрапляють на міжгалактичний музичний конкурс! Якщо вони не переможуть, ризикують ніколи не повернутися додому… То чи зможе найгірший гурт на Землі стати найкращим гуртом усесвіту?

«Космічний гурт» Тома Флетчера — міжгалактична весела історія про віру в себе та силу дружби.

Космічний гурт

Олеся Ульяненка називали контроверсійним, його твори критикували й офіційно забороняли, ними захоплювалися і зачитувалися, а після читання довго залишалися під враженням сильного, образного, густого й сміливого письма. Він один із найсміливіших українських письменників, якщо говорити про зображення людської натури. Олесь Ульяненко показує світ і людей такими, якими вони є, без прикрас і масок: жорстокість і насильство, розпуста, безвихідь, приреченість, тваринні інстинкти, межа божевілля й марний пошук сенсів, моральний надлам людини на соціальному дні й життя на зламі. 

За роман «Сталінка» автор 1997 року отримав Малу Шевченківську премію.

Олеся Ульяненка називали контроверсійним, його твори критикували й офіційно забороняли, ними захоплювалися і зачитувалися, а після читання довго залишалися під враженням сильного, образного, густого й сміливого письма. Він один із найсміливіших українських письменників, якщо говорити про зображення людської натури. Олесь Ульяненко показує світ і людей такими, якими вони є, без прикрас і масок: жорстокість і насильство, розпуста, безвихідь, приреченість, тваринні інстинкти, межа божевілля й марний пошук сенсів, моральний надлам людини на соціальному дні й життя на зламі.

За роман «Сталінка» автор 1997 року отримав Малу Шевченківську премію.

Сталінка. Богемна рапсодія

Ірена Карпа — українська письменниця, співачка гурту «ФАКТИЧНО САМІ», журналістка, культурна дипломатка.

На час написання романів «50 хвилин трави» і «Фройд би плакав» автор­ці було 22 роки. Ці твори називали викличними, провокаційними й навіть революційними. Вони дивували, захоплювали, вражали, були тригерними, але точно не залишали читача байдужим. У них йдеться про жінок, які можуть сміятися і плакати, бути гранично відвертими зі собою та іншими, помилятися і давати собі право на те, чого хочуть. Ці жінки можуть усе розуміти або ні, проте вони у взаєминах з чоловіками самі керують своїм життям, хай би яким воно було. 

«50 хвилин трави» — історія про кохання, етапи пошуку і становлення; тут іронія поєднана з болем, а потік свідомості стає частиною сюжету. 

Роман «Фройд би плакав», який авторка написала після своєї подорожі Південно-Східною Азією, запрошує у мандрівку різними містами й культурами, а в ширшому сенсі — до пізнання себе і життя.

Ірена Карпа — українська письменниця, співачка гурту «ФАКТИЧНО САМІ», журналістка, культурна дипломатка.

На час написання романів «50 хвилин трави» і «Фройд би плакав» автор­ці було 22 роки. Ці твори називали викличними, провокаційними й навіть революційними. Вони дивували, захоплювали, вражали, були тригерними, але точно не залишали читача байдужим. У них йдеться про жінок, які можуть сміятися і плакати, бути гранично відвертими зі собою та іншими, помилятися і давати собі право на те, чого хочуть. Ці жінки можуть усе розуміти або ні, проте вони у взаєминах з чоловіками самі керують своїм життям, хай би яким воно було.

«50 хвилин трави» — історія про кохання, етапи пошуку і становлення; тут іронія поєднана з болем, а потік свідомості стає частиною сюжету.

Роман «Фройд би плакав», який авторка написала після своєї подорожі Південно-Східною Азією, запрошує у мандрівку різними містами й культурами, а в ширшому сенсі — до пізнання себе і життя.

50 хвилин трави. Фройд би плакав

«Готель “Велика Пруссія”» —  детективний роман Богдана Коломійчука, сповнений карколомних пригод та шпигунських таємниць.

1905 рік. Кар’єра одного з кращих слідчих Галичини, львівського комісара Адама Вістовича, йде вгору. Щоб допомогти молодшому колезі, ад’юнктові Самковському, комісар береться за нібито тривіальну справу. Однак з’ясовується, що нитки її тягнуться далеко за межі Львова і навіть за межі імперії.

Розслідування приводить Вістовича у Пруссію, де кілька впливових посадовців та підприємців об’єднуються з мафією, аби протистояти російським шпигунам. Раптом члени цього синдикату починають гинути за доволі жорстоких обставин. Вбивства стаються у Берліні, Позені та інших містах. У цій коловерті несподівано опиняється колишня дружина Вістовича, берлінська актриса Анна Каліш. Комісар береться за найнебезпечнішу справу в своєму житті.

«Готель “Велика Пруссія”» — детективний роман Богдана Коломійчука, сповнений карколомних пригод та шпигунських таємниць.

1905 рік. Кар’єра одного з кращих слідчих Галичини, львівського комісара Адама Вістовича, йде вгору. Щоб допомогти молодшому колезі, ад’юнктові Самковському, комісар береться за нібито тривіальну справу. Однак з’ясовується, що нитки її тягнуться далеко за межі Львова і навіть за межі імперії.

Розслідування приводить Вістовича у Пруссію, де кілька впливових посадовців та підприємців об’єднуються з мафією, аби протистояти російським шпигунам. Раптом члени цього синдикату починають гинути за доволі жорстоких обставин. Вбивства стаються у Берліні, Позені та інших містах. У цій коловерті несподівано опиняється колишня дружина Вістовича, берлінська актриса Анна Каліш. Комісар береться за найнебезпечнішу справу в своєму житті.

Готель «Велика Пруссія». Книга 1

Австрійська імператриця Сіссі уже багато років захоплюється приватними розслідуваннями. Тож коли у Відні молодого актора цісарського театру знаходять мертвим у власному помешканні, вона вирішує розплутати цю моторошну справу. Проте загадок виявляється надто багато: актор чомусь був у сценічному костюмі й театральному гримі, а до його одягу хтось прикріпив записку з одним-єдиним реченням. За якийсь час на сцені цісарського театру знаходять тіло ще одного актора, теж у костюмі, а в поліції не так багато версій, хто й навіщо скоїв жахливі убивства. Імператриці доведеться шукати відповіді на ці та багато інших питань.

Австрійська імператриця Сіссі уже багато років захоплюється приватними розслідуваннями. Тож коли у Відні молодого актора цісарського театру знаходять мертвим у власному помешканні, вона вирішує розплутати цю моторошну справу. Проте загадок виявляється надто багато: актор чомусь був у сценічному костюмі й театральному гримі, а до його одягу хтось прикріпив записку з одним-єдиним реченням. За якийсь час на сцені цісарського театру знаходять тіло ще одного актора, теж у костюмі, а в поліції не так багато версій, хто й навіщо скоїв жахливі убивства. Імператриці доведеться шукати відповіді на ці та багато інших питань.

Убивства в Бурґтеатрі

Мама може все! Заспокоїти і розвеселити, знайти що завгодно та хоч в космос полетіти. І навіть змію зробити. Яку? Та яку завгодно, довгу, коротку, зелену, різнокольорову! А не хочеш змію, буде тобі зірочка з неба!

«Мам, зроби мені змію» — збірка блогів про материнство Анастасії Жук, спеціалістки із комунікацій та PR, сценаристки, у якій авторка описує, як дорослішала разом із сином. Ця книжка наповнена гумором, самоіронією, роздумами про виклики материнства, плекання щасливого дитинства, доброту та любов.

Мама може все! Заспокоїти і розвеселити, знайти що завгодно та хоч в космос полетіти. І навіть змію зробити. Яку? Та яку завгодно, довгу, коротку, зелену, різнокольорову! А не хочеш змію, буде тобі зірочка з неба!

«Мам, зроби мені змію» — збірка блогів про материнство Анастасії Жук, спеціалістки із комунікацій та PR, сценаристки, у якій авторка описує, як дорослішала разом із сином. Ця книжка наповнена гумором, самоіронією, роздумами про виклики материнства, плекання щасливого дитинства, доброту та любов.

Мам, зроби мені змію

Яка головна спеція твого життя? Чим і як ти присмачуєш страву свою на щодень? Яка тобі сіль пасує? А який ти перчик? А ягідка? А гриб ти як готуєш? А тісто?! Не вмієш тісто?! То ось же! Ось прочитай, Серце, як тобі бути, як тобі жити, слухати Ластівок, ловити моменти, вибирати спеції, давати лад у кухні, готувати, шанувати, частувати і… смакувати щастя. Смакувати щастя, попри все.

У цій книзі — кулінарні секрети й таємниці досвіду Андрія Гудими — Майстра, Воїна Світла, який прагнув ділитися зі світом знаннями і любов’ю до всього. Автор не встиг побачити власну книгу, віддавши за свою країну життя. Життя, яке надзвичайно любив.

«Ніяка праця не вартує витраченої секунди, якщо вона не приправлена головною спецією із тут описаних». Усе минуще, а Любов — ніколи не перестає і не минає. І наповнює життя справжнім смаком.

Яка головна спеція твого життя? Чим і як ти присмачуєш страву свою на щодень? Яка тобі сіль пасує? А який ти перчик? А ягідка? А гриб ти як готуєш? А тісто?! Не вмієш тісто?! То ось же! Ось прочитай, Серце, як тобі бути, як тобі жити, слухати Ластівок, ловити моменти, вибирати спеції, давати лад у кухні, готувати, шанувати, частувати і… смакувати щастя. Смакувати щастя, попри все.

У цій книзі — кулінарні секрети й таємниці досвіду Андрія Гудими — Майстра, Воїна Світла, який прагнув ділитися зі світом знаннями і любов’ю до всього. Автор не встиг побачити власну книгу, віддавши за свою країну життя. Життя, яке надзвичайно любив.

«Ніяка праця не вартує витраченої секунди, якщо вона не приправлена головною спецією із тут описаних». Усе минуще, а Любов — ніколи не перестає і не минає. І наповнює життя справжнім смаком.

69 спецій для Серця

Шлюб Меґґі із чоловіком, з яким вона планувала прожити усе життя, тривав усього 608 днів і раптом… закінчився. Життя 28-річної одинокої жінки у статусі розлученої перетворилося на пустку і безладні пошуки радості.

Тепер Меґґі замовляє на доставку гамбургери о 4-й ранку, сумує за кішкою Джанет, яку забрав колишній, безкінечно переглядає серіали, борючись із безсонням й тривожністю, замовляє в інтернеті непотрібні речі і переживає свій перший самотній рік. Але для друзів у неї НАСПРАВДІ ВСЕ ДОБРЕ. Просто тепер їй доведеться самій орендувати житло, нидіти на роботі, яка хтозна, чи приносить якусь суспільну користь, і постійно жити з думками, коли все пішло не так.

І хоча у цьому всьому є багато печалі й навіть сміху, головна героїня крок за кроком намагається зрозуміти невизначеність сучасного кохання і стосунків, дружби та віднайти, здавалось би, втрачену себе, а найголовніше – зрозуміти, як по-справжньому бути щасливою.

Шлюб Меґґі із чоловіком, з яким вона планувала прожити усе життя, тривав усього 608 днів і раптом… закінчився. Життя 28-річної одинокої жінки у статусі розлученої перетворилося на пустку і безладні пошуки радості.

Тепер Меґґі замовляє на доставку гамбургери о 4-й ранку, сумує за кішкою Джанет, яку забрав колишній, безкінечно переглядає серіали, борючись із безсонням й тривожністю, замовляє в інтернеті непотрібні речі і переживає свій перший самотній рік. Але для друзів у неї НАСПРАВДІ ВСЕ ДОБРЕ. Просто тепер їй доведеться самій орендувати житло, нидіти на роботі, яка хтозна, чи приносить якусь суспільну користь, і постійно жити з думками, коли все пішло не так.

І хоча у цьому всьому є багато печалі й навіть сміху, головна героїня крок за кроком намагається зрозуміти невизначеність сучасного кохання і стосунків, дружби та віднайти, здавалось би, втрачену себе, а найголовніше – зрозуміти, як по-справжньому бути щасливою.

Книги — Видавництво Старого Лева, ТАК, Ще одну сторінку, Varvar Publishing, Stone Publishing