Nasha idea

MAL'OPUS

Artbooks

Vivat

Lantsuta

Видавництво Старого Лева

READBERRY

Molfar Comics

ТАК

Бородатий Тамарин

Ще одну сторінку

Урбіно

Varvar Publishing

Stone Publishing

Віхола

Видавничий Дім «Орландо»

ЖОРЖ

Ранок

«По той бік серця» — один з найцікавіших та найоригінальніших творів Юрія Смолича, химерний роман, у якому двійко героїв-антиподів мають одне ім’я та прізвище й упродовж понад десятка років перетинаються, переживаючи найнеймовірніші події: від знайомства на пароплаві до Києва й до загибелі — от власне, кого з них? Обидва пройдуть крізь більшовицький переворот 1917-го, зустрінуться в петлюрівській армії, на еміграції в Берліні й за амністією повернуться до Радянської України, де їхні пригоди будуть не менш химерними. Час від часу їх супроводжує й автор, аж ніяк не епізодичний герой власного роману.

Твір багатошаровий, сповнений гротеску й іронії, за якими читачеві ще важко було відгадати страх перед новою владою й тоталітарним майбутнім, яке от-от проявить себе в усій своїй хижості. Водночас автор не міг не захоплюватися індустріальним поступом, який, укупі з українізацією, створював ілюзію імовірності побудови сильної й заможної України. Марно шукати в романі приписуваної радянськими літературознавцями критики українського націоналізму чи звеличення радянської влади. Після 1930 року роман «По той бік серця» жодного разу не перевидавався.

«По той бік серця» — один з найцікавіших та найоригінальніших творів Юрія Смолича, химерний роман, у якому двійко героїв-антиподів мають одне ім’я та прізвище й упродовж понад десятка років перетинаються, переживаючи найнеймовірніші події: від знайомства на пароплаві до Києва й до загибелі — от власне, кого з них? Обидва пройдуть крізь більшовицький переворот 1917-го, зустрінуться в петлюрівській армії, на еміграції в Берліні й за амністією повернуться до Радянської України, де їхні пригоди будуть не менш химерними. Час від часу їх супроводжує й автор, аж ніяк не епізодичний герой власного роману.

Твір багатошаровий, сповнений гротеску й іронії, за якими читачеві ще важко було відгадати страх перед новою владою й тоталітарним майбутнім, яке от-от проявить себе в усій своїй хижості. Водночас автор не міг не захоплюватися індустріальним поступом, який, укупі з українізацією, створював ілюзію імовірності побудови сильної й заможної України. Марно шукати в романі приписуваної радянськими літературознавцями критики українського націоналізму чи звеличення радянської влади. Після 1930 року роман «По той бік серця» жодного разу не перевидавався.

Юрій Смолич "По той бік серця"

До книжки Петра Панча (справжнє ім’я — Петро Йосипович Панченко) входять дві повісті: «Голубі ешелони» (1927) й «Реванш» (1930) та два оповідання: «Зелена трясовина» (1923) й «Мишачі Нори» (1923).

«Голубі ешелони» друкуються в першій редакції 1927-го року. Згодом, у 1947-му, автора нещадно розкритикували, і наступні редакції «Голубих ешелонів» були цілком змінені ідейно й художньо та, як наслідок, ґрунтовно радянізовані. Власне первісний твір багато в чому автобіографічний і відбиває період, коли офіцер Петро Панченко у 1918 році приєднується до Запорізького корпусу полковника Петра Болбочана, який першим перейшов на бік Директорії, очоливши повстання проти Скоропадського.

Повість «Реванш» після 1930 року досі не перевидавалася, хоча в 1962 році автор створив нову редакцію, яка зберігається в архіві письменника.

Оповідання Панча — яскраве свідчення ставлення мешканців провінційних містечок Слобожанщини до більшовицького перевороту та реалій тогочасного життя.

До книжки Петра Панча (справжнє ім’я — Петро Йосипович Панченко) входять дві повісті: «Голубі ешелони» (1927) й «Реванш» (1930) та два оповідання: «Зелена трясовина» (1923) й «Мишачі Нори» (1923).

«Голубі ешелони» друкуються в першій редакції 1927-го року. Згодом, у 1947-му, автора нещадно розкритикували, і наступні редакції «Голубих ешелонів» були цілком змінені ідейно й художньо та, як наслідок, ґрунтовно радянізовані. Власне первісний твір багато в чому автобіографічний і відбиває період, коли офіцер Петро Панченко у 1918 році приєднується до Запорізького корпусу полковника Петра Болбочана, який першим перейшов на бік Директорії, очоливши повстання проти Скоропадського.

Повість «Реванш» після 1930 року досі не перевидавалася, хоча в 1962 році автор створив нову редакцію, яка зберігається в архіві письменника.

Оповідання Панча — яскраве свідчення ставлення мешканців провінційних містечок Слобожанщини до більшовицького перевороту та реалій тогочасного життя.

Петро Панч "Голубі ешелони"

«Мій прапор запісяв котик» - це спроба авторки змалювати своє життя в невеличкому смт біля Луганська. Здається, що час там зупинився й надовго застряг чи то в безнадійних радянських декораціях, чи то в скрутних 90-тих. Там неначе утворився непробивний мур між сучасністю й новими реаліями, інформацію найчастіше черпають з телевізора (звісно, з російськими каналами), газети «СПІД-Інфо» чи «Факти», а над усім цим упевненими териконами височіють: «Бо ми всігда так робили», «Бо ти ж дєвочка», «Жити треба так, шоб тобі ніхто не завидував», «Не жили харашо – не треба й починать». Цей текст — суцільна іронія й стьоб, сарказм на межі, здається іноді, здорового глузду. Особливо складно все в тих, хто «не такий», «самий умний» і взагалі «тяжко тобі буде жить з твоїм характєром». Це світ, де хворих дітей водять до волшебного дєда, який викатує яйцем, де дівчинку народжують, «щоб помощниця була» і старанно приховують непрезентабельні, на думку пильної громади, родинні таємниці (наприклад, чиєсь єврейське походження). Текст сповнений гумору (так, іноді — чорного), а іноді вражає трагізмом. У ньому немов мимохідь згадуються часи, коли за згадку, що ти їв нині хліб, заарештовували всю родину, а ті, хто вцілів, вибравшись із розстрільної ями, до кінця життя жили між реальністю й своїм внутрішнім ненастанним жахом, що «документи можуть бути погані». І ні, «Мій прапор…» не написано з інтенцією «зрозумійте ж нарешті Донбас». Власне «Мій прапор запісяв котик» — це всі ми, іноді по різні боки муру.

«Мій прапор запісяв котик» - це спроба авторки змалювати своє життя в невеличкому смт біля Луганська. Здається, що час там зупинився й надовго застряг чи то в безнадійних радянських декораціях, чи то в скрутних 90-тих. Там неначе утворився непробивний мур між сучасністю й новими реаліями, інформацію найчастіше черпають з телевізора (звісно, з російськими каналами), газети «СПІД-Інфо» чи «Факти», а над усім цим упевненими териконами височіють: «Бо ми всігда так робили», «Бо ти ж дєвочка», «Жити треба так, шоб тобі ніхто не завидував», «Не жили харашо – не треба й починать». Цей текст — суцільна іронія й стьоб, сарказм на межі, здається іноді, здорового глузду. Особливо складно все в тих, хто «не такий», «самий умний» і взагалі «тяжко тобі буде жить з твоїм характєром». Це світ, де хворих дітей водять до волшебного дєда, який викатує яйцем, де дівчинку народжують, «щоб помощниця була» і старанно приховують непрезентабельні, на думку пильної громади, родинні таємниці (наприклад, чиєсь єврейське походження). Текст сповнений гумору (так, іноді — чорного), а іноді вражає трагізмом. У ньому немов мимохідь згадуються часи, коли за згадку, що ти їв нині хліб, заарештовували всю родину, а ті, хто вцілів, вибравшись із розстрільної ями, до кінця життя жили між реальністю й своїм внутрішнім ненастанним жахом, що «документи можуть бути погані». І ні, «Мій прапор…» не написано з інтенцією «зрозумійте ж нарешті Донбас». Власне «Мій прапор запісяв котик» — це всі ми, іноді по різні боки муру.

Лєна Лягушонкова "Мій прапор запісяв котик"

Моллі Салліван звикла ділитися інтимними подробицями свого життя з мільйонами фоловерів. Самотня матуся, вона збудувала кар’єру на щирих постах про непросте материнство і невдалі побачення. Але якось виклала фотографію свого нареченого Скотта, і була ошелешена його негативною реакцією. Заради їхніх стосунків Моллі погоджується видалити допис і тримати Скотта та його десятирічну доньку якнайдалі від уваги соціальних мереж. Але вже занадто пізно, дехто його впізнав. Лів Барретт упевнена, що Скотт — убивця її сестри, якому багато років тому вдалося уникнути правосуддя і безслідно зникнути. Тепер вона має намір вивести його на чисту воду і нарешті притягнути до відповідальності. Зважаючи на публічність Моллі, вистежити його буде нескладно.

Переклад: Світлана Смілян

Моллі Салліван звикла ділитися інтимними подробицями свого життя з мільйонами фоловерів. Самотня матуся, вона збудувала кар’єру на щирих постах про непросте материнство і невдалі побачення. Але якось виклала фотографію свого нареченого Скотта, і була ошелешена його негативною реакцією. Заради їхніх стосунків Моллі погоджується видалити допис і тримати Скотта та його десятирічну доньку якнайдалі від уваги соціальних мереж. Але вже занадто пізно, дехто його впізнав. Лів Барретт упевнена, що Скотт — убивця її сестри, якому багато років тому вдалося уникнути правосуддя і безслідно зникнути. Тепер вона має намір вивести його на чисту воду і нарешті притягнути до відповідальності. Зважаючи на публічність Моллі, вистежити його буде нескладно.

Переклад: Світлана Смілян

Фоловери

Ця історія про двох молодих чоловіків, колишніх однокласників — випускників елітної школи. Джеймс — успішний бізнесмен і політик, з яким стався нещасний випадок, травма мозку, що позбавила його можливості жити нормальним самостійним життям і зруйнувала мрії. Денні, студенту Кембриджу, пророкували успіх і карколомну карʼєру, однак раптова загибель сестри підкосила його: він почав зазирати в пляшку і втратив усе, чому присвятив молоді роки. У школі вони ніколи не були друзями, проте життя випадково звело їх через багато років. Двоє чоловіків, дві поламані долі, два різні шляхи — вони поєдналися через біду, але разом створили дещо прекрасне: чудову міцну дружбу. Це зворушлива, смілива та сповнена гумору історія про те, як життя дає нам другий шанс і спонукає повірити в ліпше.

Перклад: Ірина Павленко

Ця історія про двох молодих чоловіків, колишніх однокласників — випускників елітної школи. Джеймс — успішний бізнесмен і політик, з яким стався нещасний випадок, травма мозку, що позбавила його можливості жити нормальним самостійним життям і зруйнувала мрії. Денні, студенту Кембриджу, пророкували успіх і карколомну карʼєру, однак раптова загибель сестри підкосила його: він почав зазирати в пляшку і втратив усе, чому присвятив молоді роки. У школі вони ніколи не були друзями, проте життя випадково звело їх через багато років. Двоє чоловіків, дві поламані долі, два різні шляхи — вони поєдналися через біду, але разом створили дещо прекрасне: чудову міцну дружбу. Це зворушлива, смілива та сповнена гумору історія про те, як життя дає нам другий шанс і спонукає повірити в ліпше.

Перклад: Ірина Павленко

Чоловік, якого я, здається, знаю

Покататися човном по Тибру — дитяча мрія Чубатого. Тож роздобувши трохи грошенят, він винаймає човника і з друзяками розкошує на середводді. Раптом у вирі він бачить ластівку, яка не може випростатися і скоро потоне. Підліток відчайдушно кидається у воду, пливе до пташки, аби її врятувати. Минають роки, Чубатий дорослішає, наміряється пошлюбитися, однак потрапляє до в’язниці. По виході з неї життя йому бачиться геть інакше. Як він чинитиме, коли в бистрині Тибру тонутиме його приятель? Чи кинеться стрімголов на порятунок, чи вирішить пройти повз?

Роман «Діти вулиці» (1955) італійського кінорежисера П. П. Пазоліні одразу по виході здобув визнання і розлетівся 100-тисячним тиражем. А за кілька місяців автора звинуватили в поширенні порнографії та розпочали кримінальне провадження. Сам кінорежисер зауважував, що його персонажі «цінують почуття честі, відданості, геройства заради геройства, чуттєвості». 

Вулична шпана, шибеники, босота, ватага відчайдухів, бешкетників, жохів і шибайголів, а ще халамидники, розбишаки й голопузьки — ось хто ці хлопці із нижчих прошарків населення розгромлених війною передмість і околиць величного Рима; вони збирають брухт, цуплять що трапиться, махлюють в картярські ігри на вулицях, навідують повій та інколи продаються й самі.

Покататися човном по Тибру — дитяча мрія Чубатого. Тож роздобувши трохи грошенят, він винаймає човника і з друзяками розкошує на середводді. Раптом у вирі він бачить ластівку, яка не може випростатися і скоро потоне. Підліток відчайдушно кидається у воду, пливе до пташки, аби її врятувати. Минають роки, Чубатий дорослішає, наміряється пошлюбитися, однак потрапляє до в’язниці. По виході з неї життя йому бачиться геть інакше. Як він чинитиме, коли в бистрині Тибру тонутиме його приятель? Чи кинеться стрімголов на порятунок, чи вирішить пройти повз?

Роман «Діти вулиці» (1955) італійського кінорежисера П. П. Пазоліні одразу по виході здобув визнання і розлетівся 100-тисячним тиражем. А за кілька місяців автора звинуватили в поширенні порнографії та розпочали кримінальне провадження. Сам кінорежисер зауважував, що його персонажі «цінують почуття честі, відданості, геройства заради геройства, чуттєвості».

Вулична шпана, шибеники, босота, ватага відчайдухів, бешкетників, жохів і шибайголів, а ще халамидники, розбишаки й голопузьки — ось хто ці хлопці із нижчих прошарків населення розгромлених війною передмість і околиць величного Рима; вони збирають брухт, цуплять що трапиться, махлюють в картярські ігри на вулицях, навідують повій та інколи продаються й самі.

Діти вулиці

«Журавлі відлітають у вирій» — дебютний роман шведської письменниці Ліси Рідсен, відзначений у Швеції численними преміями, зокрема «Книга року-2024». Це зворушлива історія про самотність і старість, про дружбу і віддане кохання. Про мужність і прагнення утримати контроль над власним життям.
Одноманітне життя Бо рідко щось порушує, хіба відвідини працівників соціальної служби. Після переїзду дружини до будинку хворих на деменцію в домі панують порожнеча і смуток. Єдиною розрадою для літнього чоловіка є улюблений пес-компаньйон Сикстен. Проте син хоче віддати Сикстена в притулок для собак. Загроза втрати чотирилапого друга викликає вир емоцій, які змушують Бо згадати своє життя, батьківство та спосіб виявлення любові. А часу, щоб вирішити те, що інколи здається неможливим — порозумітися з сином, лишається у Бо дедалі менше.
Старіння, старість і життя літніх людей — ця тема дражлива, іноді болюча, непопулярна, утім невідворотна для кожного. І ця історія спонукає до роздумів. Чи не варто більше говорити про старість і чи взагалі ми це робимо? І як старіння та його наслідки впливають на нашу самооцінку, наших рідних і людську цінність? Варто наважитися про це міркувати. Адже ми всі до цього прямуємо, бо такий плин життя.

Перекладач - Юлія Максимейко.
Ілюстратор - Sara R. Acedo.

«Журавлі відлітають у вирій» — дебютний роман шведської письменниці Ліси Рідсен, відзначений у Швеції численними преміями, зокрема «Книга року-2024». Це зворушлива історія про самотність і старість, про дружбу і віддане кохання. Про мужність і прагнення утримати контроль над власним життям. 
Одноманітне життя Бо рідко щось порушує, хіба відвідини працівників соціальної служби. Після переїзду дружини до будинку хворих на деменцію в домі панують порожнеча і смуток. Єдиною розрадою для літнього чоловіка є улюблений пес-компаньйон Сикстен. Проте син хоче віддати Сикстена в притулок для собак. Загроза втрати чотирилапого друга викликає вир емоцій, які змушують Бо згадати своє життя, батьківство та спосіб виявлення любові. А часу, щоб вирішити те, що інколи здається неможливим — порозумітися з сином, лишається у Бо дедалі менше. 
Старіння, старість і життя літніх людей — ця тема дражлива, іноді болюча, непопулярна, утім невідворотна для кожного. І ця історія спонукає до роздумів. Чи не варто більше говорити про старість і чи взагалі ми це робимо? І як старіння та його наслідки впливають на нашу самооцінку, наших рідних і людську цінність? Варто наважитися про це міркувати. Адже ми всі до цього прямуємо, бо такий плин життя.

Перекладач - Юлія Максимейко. 
Ілюстратор - Sara R. Acedo.

Журавлі відлітають у вирій

Олекса Стороженко відомий насамперед веселими оповіданнями про чортів і «прикрих баб», та справжню любов він плекав саме до історичної минувшини. Мандруючи у службових справах, письменник полюбляв знайти старожила і розпитати його про колишні часи, — нерідко це виливалося в унікальні історії.
Проза Стороженка просякнута духом козаччини й тугою за безповоротно втраченим минулим. Поряд із замальовками-гуморесками письменник фіксує на папері загублені дні слави запорожців і гайдамаків, збирає народні легенди й бувальщини, записує фольклор. 
Крім того, Стороженко мав на меті створити «українського Фауста» в образі легендарного Марка Пекельного, що мандрує на межі між цим і тим світом. Якби не передчасна смерть автора — хтозна, чи не став би цей твір поряд з Енеїдою і Чорною радою.
Наслідуючи приклад письменника, можемо й ми поринути в минуле, збережене хіба на сторінках книжок, і оживити його, як робив це Олекса Стороженко, створюючи «Споминки про Микиту Леонтійовича Коржа», «Дороша», «Марка Проклятого» та інші неповторні твори.

Олекса Стороженко відомий насамперед веселими оповіданнями про чортів і «прикрих баб», та справжню любов він плекав саме до історичної минувшини. Мандруючи у службових справах, письменник полюбляв знайти старожила і розпитати його про колишні часи, — нерідко це виливалося в унікальні історії. 
Проза Стороженка просякнута духом козаччини й тугою за безповоротно втраченим минулим. Поряд із замальовками-гуморесками письменник фіксує на папері загублені дні слави запорожців і гайдамаків, збирає народні легенди й бувальщини, записує фольклор. 
Крім того, Стороженко мав на меті створити «українського Фауста» в образі легендарного Марка Пекельного, що мандрує на межі між цим і тим світом. Якби не передчасна смерть автора — хтозна, чи не став би цей твір поряд з Енеїдою і Чорною радою. 
Наслідуючи приклад письменника, можемо й ми поринути в минуле, збережене хіба на сторінках книжок, і оживити його, як робив це Олекса Стороженко, створюючи «Споминки про Микиту Леонтійовича Коржа», «Дороша», «Марка Проклятого» та інші неповторні твори.

Межигірський дід

Валер’ян Підмогильний (1901–1937) — український письменник і перекладач, представник покоління «Розстріляного відродження», життя якого обірвав сталінський режим. 
Творче сонце прозаїка зійшло рано: у дев’ятнадцять років видав свою першу збірку, у двадцять — дебютував з перекладом роману «Таїс» Анатоля Франса. Саме завдяки Підмогильному вийшли твори Бальзака, Стендаля, Дідро, Гюго, Вольтера, Меріме українською мовою. Як автор Валер’ян Підмогильний показав себе майстром глибокого психологізму, інтелектуалізму. Він тонко зобразив проблеми міста й села, людини й обставин... Попри різноманіття сюжетів ці риси притаманні всім його творам.
Насолодитися мовою, глибиною образів, авторського стилю можна у добірці, куди входять твори: «Сонце сходить», «Важке питання», «Гайдамака», «Остап Шаптала», «Військовий літун», «Історія пані Ївги», «Смерть» та «Повість без назви...» — останній незавершений твір, який називають унікальним прикладом інтелектуального й психологічного роману в українській літературі XX ст.

Валер’ян Підмогильний (1901–1937) — український письменник і перекладач, представник покоління «Розстріляного відродження», життя якого обірвав сталінський режим. 
Творче сонце прозаїка зійшло рано: у дев’ятнадцять років видав свою першу збірку, у двадцять — дебютував з перекладом роману «Таїс» Анатоля Франса. Саме завдяки Підмогильному вийшли твори Бальзака, Стендаля, Дідро, Гюго, Вольтера, Меріме українською мовою. Як автор Валер’ян Підмогильний показав себе майстром глибокого психологізму, інтелектуалізму. Він тонко зобразив проблеми міста й села, людини й обставин&hellip; Попри різноманіття сюжетів ці риси притаманні всім його творам. 
Насолодитися мовою, глибиною образів, авторського стилю можна у добірці, куди входять твори: «Сонце сходить», «Важке питання», «Гайдамака», «Остап Шаптала», «Військовий літун», «Історія пані Ївги», «Смерть» та «Повість без назви&hellip;» — останній незавершений твір, який називають унікальним прикладом інтелектуального й психологічного роману в українській літературі XX ст.

Сонце сходить

Завдяки роману «Щоденник покоївки» Октав Мірбо здобув славу майстра епатажу. Головна героїня, покоївка Селестіна викриває брудні реалії життя французьких вельмож кінця ХІХ століття. Вона прислуговує панам ледь не з дитинства, а отже, знає безліч чужих таємниць. І хоч цей роман називають скандальним та еротичним, сторінки його пронизані глибокими роздумами наймички, страхами жінки, почуттями чесної з собою людини. Селестіна
не стоїть осторонь бурхливого цинічного життя, про яке пише в щоденнику, — вона вільно пливе його водами, намагаючись не розчинитися.

Завдяки роману «Щоденник покоївки» Октав Мірбо здобув славу майстра епатажу. Головна героїня, покоївка Селестіна викриває брудні реалії життя французьких вельмож кінця ХІХ століття. Вона прислуговує панам ледь не з дитинства, а отже, знає безліч чужих таємниць. І хоч цей роман називають скандальним та еротичним, сторінки його пронизані глибокими роздумами наймички, страхами жінки, почуттями чесної з собою людини. Селестіна 
не стоїть осторонь бурхливого цинічного життя, про яке пише в щоденнику, — вона вільно пливе його водами, намагаючись не розчинитися.

Щоденник покоївки

Одного дня в квартирі Сімона Лекера, вчителя французької мови в американській школі, поліція знаходить рукопис із заголовком «Зустріч за оголошенням». У ньому викладено детальну оповідку-звіт якогось Бориса про дивну зустріч із деким на ім’я Джин, жінкою чи то чоловіком, з метою протистояння технологічному наступу на свободу людини. Борис має дотримувати інструкцій, щоб виконати перше завдання, однак потрапляє у вир дивних, загадкових і навіть очуднених сюжетів, де минуле й майбутнє існують водночас, доньки виявляються своїми матерями, а манекени заступають людей…
Чи вдасться поліції розгадати закодоване у звіті Бориса, а Борисові впоратись із завданням? І чи в рукописі все до ладу викладено Сімоном, який зник, а його тіла поліція знайти не може?
Лінгвістично-детективний роман «Джин» А. Роба-Ґріє містить патерни «Матриці» Вачовскі, відгомін орвеллівського «1984», втілення на кількох рівнях симулякрів і симуляцій Дерріди та прозору ілюстрацію борхесівської метафори «саду розгалужених стежин».

Одного дня в квартирі Сімона Лекера, вчителя французької мови в американській школі, поліція знаходить рукопис із заголовком «Зустріч за оголошенням». У ньому викладено детальну оповідку-звіт якогось Бориса про дивну зустріч із деким на ім’я Джин, жінкою чи то чоловіком, з метою протистояння технологічному наступу на свободу людини. Борис має дотримувати інструкцій, щоб виконати перше завдання, однак потрапляє у вир дивних, загадкових і навіть очуднених сюжетів, де минуле й майбутнє існують водночас, доньки виявляються своїми матерями, а манекени заступають людей… 
Чи вдасться поліції розгадати закодоване у звіті Бориса, а Борисові впоратись із завданням? І чи в рукописі все до ладу викладено Сімоном, який зник, а його тіла поліція знайти не може? 
Лінгвістично-детективний роман «Джин» А. Роба-Ґріє містить патерни «Матриці» Вачовскі, відгомін орвеллівського «1984», втілення на кількох рівнях симулякрів і симуляцій Дерріди та прозору ілюстрацію борхесівської метафори «саду розгалужених стежин».

Джин, або Червона калюжа на розбитій бруківці

Улітку 793 року мирний острів Ліндісфарн, осердя віри й знань у північній Англії, опиняється в полум’ї. З моря приходять «чорти з півночі» — перші вікінги, що назавжди змінять долю Британії.

Молодий монах Гунлаф, який досі знав лише силу слова і молитви, стає свідком жорстокого нападу, що перетворює його життя на битву між вірою і страхом, духом і мечем. Коли рукописи згорають, а святі місця топчуть дикуни зі зброєю, Гунлаф розуміє: настав час, коли перо вже не захищає. Між чорнилом і кров’ю, Богом і Дияволом, він обирає дорогу воїна — не для слави, а щоб урятувати людяність у світі, що втрачає світло. «Час для мечів» — це епічна історія народження легенди, у якій слово стає зброєю, а віра — найміцнішим клинком.

Атмосферний і напружений роман занурює в ранньосередньовічну Британію — світ туманів, молитов і мечів, де кожен вибір має ціну.

Переклад: Альона Вітязь.

Улітку 793 року мирний острів Ліндісфарн, осердя віри й знань у північній Англії, опиняється в полум’ї. З моря приходять «чорти з півночі» — перші вікінги, що назавжди змінять долю Британії.

Молодий монах Гунлаф, який досі знав лише силу слова і молитви, стає свідком жорстокого нападу, що перетворює його життя на битву між вірою і страхом, духом і мечем. Коли рукописи згорають, а святі місця топчуть дикуни зі зброєю, Гунлаф розуміє: настав час, коли перо вже не захищає. Між чорнилом і кров’ю, Богом і Дияволом, він обирає дорогу воїна — не для слави, а щоб урятувати людяність у світі, що втрачає світло. «Час для мечів» — це епічна історія народження легенди, у якій слово стає зброєю, а віра — найміцнішим клинком.

Атмосферний і напружений роман занурює в ранньосередньовічну Британію — світ туманів, молитов і мечів, де кожен вибір має ціну.

Переклад: Альона Вітязь.

Час мечів

Звичайний бій сніжками у дворі ліцею закінчується для Поля нещастям: відтепер він не відвідуватиме заняття й не бачитиме Даржелоса, яким захоплений до нестями. Зачинившись у кімнаті, разом із сестрою Поль створює химерний світ, де можна правити простором і часом. Сюди притягує Жерара, закоханого в Поля, та юну манекенницю-сироту Аґату. Не зовсім розуміючи всіх правил і тонкощів вигадливої гри, вони смиренно підкоряються встановленому порядку.

Цей світ, сповнений п’янкого трунку втіхи і вигаданий для захисту, поволі перетворюється на пастку, смертельну гру, на кін якої учасники поставили власні життя добровільно.

Роман «Жахливі діти» французького письменника і кінорежисера Жана Кокто за співіснуванням Ероса й Танатоса суголосний «Історії ока» Ж. Батая, а за звучанням долинає до «Шумовиння днів» Б. Віана.

Перекладач - Роман Осадчук.
Ілюстратор - Женя Полосіна.

Звичайний бій сніжками у дворі ліцею закінчується для Поля нещастям: відтепер він не відвідуватиме заняття й не бачитиме Даржелоса, яким захоплений до нестями. Зачинившись у кімнаті, разом із сестрою Поль створює химерний світ, де можна правити простором і часом. Сюди притягує Жерара, закоханого в Поля, та юну манекенницю-сироту Аґату. Не зовсім розуміючи всіх правил і тонкощів вигадливої гри, вони смиренно підкоряються встановленому порядку.

Цей світ, сповнений п’янкого трунку втіхи і вигаданий для захисту, поволі перетворюється на пастку, смертельну гру, на кін якої учасники поставили власні життя добровільно.

Роман «Жахливі діти» французького письменника і кінорежисера Жана Кокто за співіснуванням Ероса й Танатоса суголосний «Історії ока» Ж. Батая, а за звучанням долинає до «Шумовиння днів» Б. Віана.

Перекладач - Роман Осадчук. 
Ілюстратор - Женя Полосіна.

Жахливі діти

Здається, Лілі щойно вирвалася із жаху аб’юзивних відносин. Вона збирається почати все наново разом з Атласом — другом дитинства та своїм першим коханням. Але токсичні взаємини — болото, яке так і прагне затягнути назад, а тиран не відпустить слухняну і зручну жертву просто так.

Райлі вдається до переслідувань, ставлячи під удар новий роман колишньої дружини, та використовує у маніпуляціях власну доньку. На що він ладен піти, аби помститися?..

Чаші вагів весь час коливаються між перспективою зберегти сумнівні, але сімейні стосунки, чи знайти в собі сили порвати з минулим, попри міцність його ланцюгів.

Лілі доведеться відстоювати не лише власне право на щастя. Вона також боротиметься за безпеку та майбутню долю маленької Еммі.

Здається, Лілі щойно вирвалася із жаху аб’юзивних відносин. Вона збирається почати все наново разом з Атласом — другом дитинства та своїм першим коханням. Але токсичні взаємини — болото, яке так і прагне затягнути назад, а тиран не відпустить слухняну і зручну жертву просто так.

Райлі вдається до переслідувань, ставлячи під удар новий роман колишньої дружини, та використовує у маніпуляціях власну доньку. На що він ладен піти, аби помститися?..

Чаші вагів весь час коливаються між перспективою зберегти сумнівні, але сімейні стосунки, чи знайти в собі сили порвати з минулим, попри міцність його ланцюгів.

Лілі доведеться відстоювати не лише власне право на щастя. Вона також боротиметься за безпеку та майбутню долю маленької Еммі.

Залишся, якщо кохаєш

У цьому невеличкому виданні адмірал Вільям Г. Макрейвен, командувач Військово-морських сил США у відставці, визначив десять правил, яких він особисто завжди намагався дотримуватися і які допомогли йому з честю подолати чимало життєвих негараздів. Оригінально сформульовані правила на кшталт "не боятися акул", "не вдаряти передчасно у дзвін", "щоранку застеляти ліжко" мають глибокий підтекст. Автор розкриває суть кожного правила, розповідає цікаві історії про людей, які свого часу надихали його власною дисципліною, наполегливістю, благородством і мужністю.

У цьому невеличкому виданні адмірал Вільям Г. Макрейвен, командувач Військово-морських сил США у відставці, визначив десять правил, яких він особисто завжди намагався дотримуватися і які допомогли йому з честю подолати чимало життєвих негараздів. Оригінально сформульовані правила на кшталт &ldquo;не боятися акул&rdquo;, &ldquo;не вдаряти передчасно у дзвін&rdquo;, &ldquo;щоранку застеляти ліжко&rdquo; мають глибокий підтекст. Автор розкриває суть кожного правила, розповідає цікаві історії про людей, які свого часу надихали його власною дисципліною, наполегливістю, благородством і мужністю.

Застеляйте ліжко. Дрібниці, які можуть змінити ваше життя... і, можливо, світ

Книга «Дикий робот рятує» — це фантастика для дітей молодшого та середнього шкільного віку, написана й проілюстрована відомим американським автором Пітером Брауном. Перепрограмована на почуття механізована високоінтелектуальна система РОЗЗУМ модуль-7134, а для друзів просто Роз, вирушає в далеку подорож океаном, щоб врятувати свій дім і близьких. Колись острів, на якому оселилася героїня-роботка, скидався на справжнісінький рай, а тепер став пеклом… Усі мешканці ізольованого клаптика суші в небезпеці, адже у водах навколо острова клубочаться токсичні хмари сяйного пилу. Роз дуже боялася цієї загадкової отруйної хвилі, одначе не могла ризикувати всіма, кого безмежно любить. Тому героїня наважилася пірнути в невідомість…

Вода навколо острова, без якої не проживе жодна істота, отруєна. Мерехтлива рідина палить роти, носи та очі тамтешніх мешканців, і ніхто не розуміє природу цього страшного явища. Тварини й птахи налякані, а роботка Роз рішуче налаштована з'ясувати правду про виникнення таємничих хмар сяйного пилу. Отруйна хвиля стрімко шириться океаном, і невдовзі мешканці острова стануть частиною жорстокої гри на виживання. Тоді вони забудуть, що таке підтримка, емпатія та дружба, але роботка нізащо цього не дозволить. Вона радше ризикне собою, ніж буде дивитися, як у боротьбі за ресурси загострюватиметься ворожнеча між її близькими.

У романі «Дикий робот рятує» Пітер Браун розповідає про важливу місію Роз, яка намагається запобігти великій катастрофі. Героїня мандруватиме океаном, і в цій пригоді на неї чекатимуть безліч складних випробувань, захопливих відкриттів і неочікуваних зустрічей із дивовижними істотами.

Книга «Дикий робот рятує» — це фантастика для дітей молодшого та середнього шкільного віку, написана й проілюстрована відомим американським автором Пітером Брауном. Перепрограмована на почуття механізована високоінтелектуальна система РОЗЗУМ модуль-7134, а для друзів просто Роз, вирушає в далеку подорож океаном, щоб врятувати свій дім і близьких. Колись острів, на якому оселилася героїня-роботка, скидався на справжнісінький рай, а тепер став пеклом… Усі мешканці ізольованого клаптика суші в небезпеці, адже у водах навколо острова клубочаться токсичні хмари сяйного пилу. Роз дуже боялася цієї загадкової отруйної хвилі, одначе не могла ризикувати всіма, кого безмежно любить. Тому героїня наважилася пірнути в невідомість…

Вода навколо острова, без якої не проживе жодна істота, отруєна. Мерехтлива рідина палить роти, носи та очі тамтешніх мешканців, і ніхто не розуміє природу цього страшного явища. Тварини й птахи налякані, а роботка Роз рішуче налаштована з&rsquo;ясувати правду про виникнення таємничих хмар сяйного пилу. Отруйна хвиля стрімко шириться океаном, і невдовзі мешканці острова стануть частиною жорстокої гри на виживання. Тоді вони забудуть, що таке підтримка, емпатія та дружба, але роботка нізащо цього не дозволить. Вона радше ризикне собою, ніж буде дивитися, як у боротьбі за ресурси загострюватиметься ворожнеча між її близькими.

У романі «Дикий робот рятує» Пітер Браун розповідає про важливу місію Роз, яка намагається запобігти великій катастрофі. Героїня мандруватиме океаном, і в цій пригоді на неї чекатимуть безліч складних випробувань, захопливих відкриттів і неочікуваних зустрічей із дивовижними істотами.

Дикий робот рятує

Книга «Клітемнестра» — це дебютний роман американської письменниці Констанци Казаті, яка вдається до переосмислення давньогрецьких міфів та легенд, щоб розповісти історію сильної жінки з трагічною долею. Крізь призму феміністичного ретелінгу постає злиденний шлях цариці Мікен. Зраджена, змучена й позбавлена голосу, героїня надто довго смиренно споглядала за тим, як знищують усе, що було для неї важливе…

Та прийшла нова пора. У світі, що керується чоловіками, донька спартанського царя буде виборювати собі владу, допоки вороги не палатимуть у вогні помсти й болю.

Довгий час до написання міфологічного фентезі «Клітемнестра» Констанца Казаті була одержима цією персонажкою. Авторка прагнула по-справжньому проникнути в розум цариці, а тому почала досліджувати образ цариці Мікен, сплітаючи різні оповіді в одне сюжетне полотно. В деяких легендах Клітемнестра — непохитна й підступна правителька, а в інших — любляча матір. З поєднанням різних частин цієї особистості, Констанца Казаті витворює унікальну історію. 

Спершу життя Клітемнестри було чудовим. З відчуттям своєї краси вона жила безтурботно, віднайшла кохання, але невдовзі цього щастя її позбавляє тиран Агамемнон, цар Мікен. Чоловік прагнув зробити героїню своєю за будь-яку ціну, а тепер Клітемнестра чекає моменту, щоб змусити кривдника випити чашу помсти до дна. 

З глибиною наративу сторінки роману Clitemnestra палають гнівом і люттю невблаганної жінки, яка, переживаючи втрати й зради, готує план, що назавжди позбавить голосу одного безжалісного чоловіка…

Книга «Клітемнестра» — це дебютний роман американської письменниці Констанци Казаті, яка вдається до переосмислення давньогрецьких міфів та легенд, щоб розповісти історію сильної жінки з трагічною долею. Крізь призму феміністичного ретелінгу постає злиденний шлях цариці Мікен. Зраджена, змучена й позбавлена голосу, героїня надто довго смиренно споглядала за тим, як знищують усе, що було для неї важливе…

Та прийшла нова пора. У світі, що керується чоловіками, донька спартанського царя буде виборювати собі владу, допоки вороги не палатимуть у вогні помсти й болю.

Довгий час до написання міфологічного фентезі «Клітемнестра» Констанца Казаті була одержима цією персонажкою. Авторка прагнула по-справжньому проникнути в розум цариці, а тому почала досліджувати образ цариці Мікен, сплітаючи різні оповіді в одне сюжетне полотно. В деяких легендах Клітемнестра — непохитна й підступна правителька, а в інших — любляча матір. З поєднанням різних частин цієї особистості, Констанца Казаті витворює унікальну історію.

Спершу життя Клітемнестри було чудовим. З відчуттям своєї краси вона жила безтурботно, віднайшла кохання, але невдовзі цього щастя її позбавляє тиран Агамемнон, цар Мікен. Чоловік прагнув зробити героїню своєю за будь-яку ціну, а тепер Клітемнестра чекає моменту, щоб змусити кривдника випити чашу помсти до дна.

З глибиною наративу сторінки роману Clitemnestra палають гнівом і люттю невблаганної жінки, яка, переживаючи втрати й зради, готує план, що назавжди позбавить голосу одного безжалісного чоловіка…

Клітемнестра

Книга «Нічні патрулі» — це дебютний роман американської авторки Лейли Моттлі. Письменниця створила сильний, однак емоційно важкий сюжет, у якому порушує питання расової дискримінації, зловживання владою, сексуального насильства та експлуатації неповнолітніх. У центр історії мисткиня поміщає сімнадцятирічну дівчину Кіару Джонсон, «американській мрії» якої не судилося здійснитись. Життя головної героїні зруйноване: її батько мертвий, а мати сидить за ґратами. Гадалося б, на цьому страждання дівчини мали б зупинитися, але її буття стрімко котиться до краю безодні. Щоб забезпечити себе, брата й сусідського хлопчика, Кіара вирішує увійти до тіньового світу, не усвідомлюючи, що це знищить її психічно та фізично…

Натхнення для соціальної драми «Нічні патрулі» Лейла Моттлі черпала із гнітючої та болісної ситуації з реального життя. Коли авторка навчалася в старшій школі, то слідкувала за розслідуванням кримінальної справи, в якій фігурувала передсмертна записка офіцера з відділку в Окленді, штат Каліфорнія. У листі було описано, як «вартові порядку» сприяли розквіту проституції. Вони використовували родинні проблеми, бідність, безвихідь та емоційну вразливість своїх жертв і не були справедливо покарані. Лейла Моттлі прагнула розповісти історії дівчат і жінок, які опинилися в лапах «правосуддя», система якого давно згнила, якщо взагалі колись працювала належним чином.

Дія роману розгортається в місті із «записки», в гетто-районах. Тут радше існує, а не живе підлітка Кіара Джонсон, яку доля змусила рано подорослішати. У неї немає близьких, що закривали б її потреби: хочеш їсти — працюй, бажаєш нових речей — знайди гроші, потрібен дах над головою — сплати оренду. Усе врізалось у фінанси, і згодом Кіара «влаштувалась» на роботу, яка приносила легкі гроші. Дівчина ніколи не бажала займатися такою аморальною справою, але не бачила іншого виходу.

Книга «Нічні патрулі» — це дебютний роман американської авторки Лейли Моттлі. Письменниця створила сильний, однак емоційно важкий сюжет, у якому порушує питання расової дискримінації, зловживання владою, сексуального насильства та експлуатації неповнолітніх. У центр історії мисткиня поміщає сімнадцятирічну дівчину Кіару Джонсон, «американській мрії» якої не судилося здійснитись. Життя головної героїні зруйноване: її батько мертвий, а мати сидить за ґратами. Гадалося б, на цьому страждання дівчини мали б зупинитися, але її буття стрімко котиться до краю безодні. Щоб забезпечити себе, брата й сусідського хлопчика, Кіара вирішує увійти до тіньового світу, не усвідомлюючи, що це знищить її психічно та фізично…

Натхнення для соціальної драми «Нічні патрулі» Лейла Моттлі черпала із гнітючої та болісної ситуації з реального життя. Коли авторка навчалася в старшій школі, то слідкувала за розслідуванням кримінальної справи, в якій фігурувала передсмертна записка офіцера з відділку в Окленді, штат Каліфорнія. У листі було описано, як «вартові порядку» сприяли розквіту проституції. Вони використовували родинні проблеми, бідність, безвихідь та емоційну вразливість своїх жертв і не були справедливо покарані. Лейла Моттлі прагнула розповісти історії дівчат і жінок, які опинилися в лапах «правосуддя», система якого давно згнила, якщо взагалі колись працювала належним чином.

Дія роману розгортається в місті із «записки», в гетто-районах. Тут радше існує, а не живе підлітка Кіара Джонсон, яку доля змусила рано подорослішати. У неї немає близьких, що закривали б її потреби: хочеш їсти — працюй, бажаєш нових речей — знайди гроші, потрібен дах над головою — сплати оренду. Усе врізалось у фінанси, і згодом Кіара «влаштувалась» на роботу, яка приносила легкі гроші. Дівчина ніколи не бажала займатися такою аморальною справою, але не бачила іншого виходу.

Нічні патрулі

Книга «І спалахне пожежа» — це гарячий любовний роман від британської письменниці Ханни Ґрейс. Двоє вожатих прибувають на зміну, і їхня несподівана зустріч — це шок, ніяковість і справжнісінький підпал. Адже колись Аврора Робертс і Расс Каллаґан мали випадковий секс на одну ніч… Їх знову тягне одне до одного, але в таборі діє заборона на стосунки.

Хто порушить це нехитре правило — завчасно поїде додому й втратить посаду. Расс цього боїться, але стараннями провокаторки Аврори літо дуже швидко перетворюється на полум'я, з таємними зустрічами, грою в хованки й пристрасними зізнаннями…

Аврора та Расс хотіли б забути ту ніч, але вони все чудово пам'ятають. Ніч нестримної жаги та… великого розчарування. Це була студентська вечірка з нагоди закінчення навчального року в Мейпл-Гіллз, і після гри на випивку впевнена дівчина й сором'язливий хлопець опинилися в одному ліжку. Расс розраховував на більше, але Аврора втекла перш ніж він дізнався її повне ім'я, гадаючи, що горе-Ромео сховався від неї у ванній кімнаті. Расс має суперечливі емоції: він досі ображений, але часто згадує про близькість з Авророю, намагаючись не закохуватися. 

Літній табір для дітей багатіїв «Медовий гай» мав би розрадити обох. Расс сподівається, що тут він хоча б ненадовго сховається від родинних проблем. Аврора приїхала у табір з відчуттям ностальгії — у «Медовому гаю» вона відпочивала ще дитиною, й це було місце, де вона могла забути про турботи. 

А тепер героям треба дивитися одне одному в очі, піклуватися про дітей у загоні та удавати перед керівництвом табору, що між ними немає ніякої хімії, адже стосунки між вожатими суворо заборонені.

Книга «І спалахне пожежа» — це гарячий любовний роман від британської письменниці Ханни Ґрейс. Двоє вожатих прибувають на зміну, і їхня несподівана зустріч — це шок, ніяковість і справжнісінький підпал. Адже колись Аврора Робертс і Расс Каллаґан мали випадковий секс на одну ніч… Їх знову тягне одне до одного, але в таборі діє заборона на стосунки.

Хто порушить це нехитре правило — завчасно поїде додому й втратить посаду. Расс цього боїться, але стараннями провокаторки Аврори літо дуже швидко перетворюється на полум&rsquo;я, з таємними зустрічами, грою в хованки й пристрасними зізнаннями…

Аврора та Расс хотіли б забути ту ніч, але вони все чудово пам&rsquo;ятають. Ніч нестримної жаги та… великого розчарування. Це була студентська вечірка з нагоди закінчення навчального року в Мейпл-Гіллз, і після гри на випивку впевнена дівчина й сором&rsquo;язливий хлопець опинилися в одному ліжку. Расс розраховував на більше, але Аврора втекла перш ніж він дізнався її повне ім&rsquo;я, гадаючи, що горе-Ромео сховався від неї у ванній кімнаті. Расс має суперечливі емоції: він досі ображений, але часто згадує про близькість з Авророю, намагаючись не закохуватися.

Літній табір для дітей багатіїв «Медовий гай» мав би розрадити обох. Расс сподівається, що тут він хоча б ненадовго сховається від родинних проблем. Аврора приїхала у табір з відчуттям ностальгії — у «Медовому гаю» вона відпочивала ще дитиною, й це було місце, де вона могла забути про турботи.

А тепер героям треба дивитися одне одному в очі, піклуватися про дітей у загоні та удавати перед керівництвом табору, що між ними немає ніякої хімії, адже стосунки між вожатими суворо заборонені.

І спалахне пожежа

Книга «Квартира на двох» Бет О'Лірі — це сентиментальний роман з елементами драми та ромкому. Книга британської письменниці має високі рейтинги — 4,1 на Goodreads та 4,5 на Amazon. Роман перекладено понад 30 мовами світу, за мотивами книги у 2022 році вийшов серіал на Paramount+.

Так, як ніколи не зустрічаються день і ніч, ніколи не бачили одне одного сусіди по квартирі — Леон та Тіффані. Леон працює уночі, він — медбрат, який хотів би порятувати весь світ.  Тіффі — редакторка у видавництві, яку вчергове покинув хлопець і тепер вона проходить відновлення після аб'юзу.

Так би й жили одне без одного двоє самотніх, але, безперечно, хороших людей, якби не листування через побутові нотатки на холодильнику. Маленькі клаптики паперу, із парою слів, поступово перетворюються на довгі та відверті листи, а сусіди — спершу на друзів, а потім і на щось більше…У листуванні герої не тільки вибудовують стосунки, але й діляться своїми секретами, оповідають найважливіші моменти з життя, радощі й смуток, відкривають два різних погляди на світ, а ще — примудряються потрапляти у недолугі ситуації. Це змушує читача перейнятися та хотіти гепі-енду для цих двох душ. Чи він можливий — дізнаєтеся зі сторінок книги.

Книга створена для поціновувачів нетривіальної slowburn-романтики, глибокого занурення у внутрішній світ героїв та контемпорарі-роману з гумором. Легка і ніжна історія нагадає про те, що розбудова близькості можлива і без фізичної взаємодії.

Книга «Квартира на двох» Бет О&rsquo;Лірі — це сентиментальний роман з елементами драми та ромкому. Книга британської письменниці має високі рейтинги — 4,1 на Goodreads та 4,5 на Amazon. Роман перекладено понад 30 мовами світу, за мотивами книги у 2022 році вийшов серіал на Paramount+.

Так, як ніколи не зустрічаються день і ніч, ніколи не бачили одне одного сусіди по квартирі — Леон та Тіффані. Леон працює уночі, він — медбрат, який хотів би порятувати весь світ. Тіффі — редакторка у видавництві, яку вчергове покинув хлопець і тепер вона проходить відновлення після аб&rsquo;юзу.

Так би й жили одне без одного двоє самотніх, але, безперечно, хороших людей, якби не листування через побутові нотатки на холодильнику. Маленькі клаптики паперу, із парою слів, поступово перетворюються на довгі та відверті листи, а сусіди — спершу на друзів, а потім і на щось більше…У листуванні герої не тільки вибудовують стосунки, але й діляться своїми секретами, оповідають найважливіші моменти з життя, радощі й смуток, відкривають два різних погляди на світ, а ще — примудряються потрапляти у недолугі ситуації. Це змушує читача перейнятися та хотіти гепі-енду для цих двох душ. Чи він можливий — дізнаєтеся зі сторінок книги.

Книга створена для поціновувачів нетривіальної slowburn-романтики, глибокого занурення у внутрішній світ героїв та контемпорарі-роману з гумором. Легка і ніжна історія нагадає про те, що розбудова близькості можлива і без фізичної взаємодії.

Квартира на двох

Книга Якби ви могли побачити Еліс» — це дебютний Young Adult роман сучасної китайсько-австралійської письменниці Енн Лян, в якому вона знайомить читачів із дівчиною-невидимкою, що продає таємниці задля покриття вартості навчання.

Через скрутне становище батьків амбітну підлітку Еліс Сан можуть виключити із престижної пекінської школи. Рідні більше не мають можливості платити за освіту дівчини в елітному навчальному закладі, тому головна героїня вирішує взяти справу у власні руки. Зовсім нещодавно юнка була звичайнісінькою студенткою, але все змінилося з раптовим набуттям таємничої сили. Еліс Сан планує використати химерну здібність, щоб залишитися в школі. Та чи не обернеться маленька авантюра проти підлітки, коли вона застосує свій загадковий дар в особистих цілях?

Раніше просто непримітна юнка, а тепер — дівчина з особливою здатністю ставати невидимкою, Еліс Сан ухвалює напрочуд ризиковане рішення й вирішує вдатися до продажу таємниць своїх привілейованих однолітків. Головна героїня навчається із розбещеною золотою молоддю, яка не сприймає дівчину як рівню, адже вона походить зі звичайної, незаможної родини. Бездоганних знань, амбіцій та високої успішності юнки замало, щоб залишитися в школі: Еліс Сан потрібні гроші, а її однокласники їх мають. Тому монетизація суперсили — це не така вже й погана ідея, еге ж?

Підлітка готова піти на все, навіть на шпигунство за однолітками, щоб продовжити навчання в престижній школі, адже здобувши в ній освіту, дівчина отримає квиток в омріяне життя. Утім, дізнаватися секрети однокласників виявилося не так легко…

Книга Якби ви могли побачити Еліс» — це дебютний Young Adult роман сучасної китайсько-австралійської письменниці Енн Лян, в якому вона знайомить читачів із дівчиною-невидимкою, що продає таємниці задля покриття вартості навчання.

Через скрутне становище батьків амбітну підлітку Еліс Сан можуть виключити із престижної пекінської школи. Рідні більше не мають можливості платити за освіту дівчини в елітному навчальному закладі, тому головна героїня вирішує взяти справу у власні руки. Зовсім нещодавно юнка була звичайнісінькою студенткою, але все змінилося з раптовим набуттям таємничої сили. Еліс Сан планує використати химерну здібність, щоб залишитися в школі. Та чи не обернеться маленька авантюра проти підлітки, коли вона застосує свій загадковий дар в особистих цілях?

Раніше просто непримітна юнка, а тепер — дівчина з особливою здатністю ставати невидимкою, Еліс Сан ухвалює напрочуд ризиковане рішення й вирішує вдатися до продажу таємниць своїх привілейованих однолітків. Головна героїня навчається із розбещеною золотою молоддю, яка не сприймає дівчину як рівню, адже вона походить зі звичайної, незаможної родини. Бездоганних знань, амбіцій та високої успішності юнки замало, щоб залишитися в школі: Еліс Сан потрібні гроші, а її однокласники їх мають. Тому монетизація суперсили — це не така вже й погана ідея, еге ж?

Підлітка готова піти на все, навіть на шпигунство за однолітками, щоб продовжити навчання в престижній школі, адже здобувши в ній освіту, дівчина отримає квиток в омріяне життя. Утім, дізнаватися секрети однокласників виявилося не так легко…

Якби ви могли побачити Еліс

Книга «Бріджертони. Віконт, який мене кохав» — друга зі всесвітньо популярної серії «Бріджертони» американської письменниці Джулії Куїнн. Авторку не дарма називають «королевою епохи Регенства»: серія є неперевершеним взірцем передання атмосфери доби у сюжетах, що поєднують історичність, чуттєвість та соціальні теми на кшталт фемінізму й оцінки маскулінності.

Неодружений гульвіса, крауснчик-віконт Ентоні Бріджертон вирішив-таки побратися. Його обраницею стала шляхетна красуня Едвіна Шеффілд. Усе йде до щасливого заручення, але раптом на шляху Ентоні виростає небезпечна троянда, яка зустрічає його усіма своїми шипами — старша сестра Едвіни, Кейт Шеффілд. Кейт переконана: з бабія не вийде гідної партії для любої молодшенької. Тому вона робить все, щоб не допустити заручин. Вдень вона плете проти Ентоні майстерне павутиння інтриг, а вночі з’являється йому в еротичних снах. Аж доки ця гра не перетворюється на історію кохання, якому ані Ентоні, ані Кейт більше не можуть протистояти…

Книга «Бріджертони. Віконт, який мене кохав» — друга зі всесвітньо популярної серії «Бріджертони» американської письменниці Джулії Куїнн. Авторку не дарма називають «королевою епохи Регенства»: серія є неперевершеним взірцем передання атмосфери доби у сюжетах, що поєднують історичність, чуттєвість та соціальні теми на кшталт фемінізму й оцінки маскулінності.

Неодружений гульвіса, крауснчик-віконт Ентоні Бріджертон вирішив-таки побратися. Його обраницею стала шляхетна красуня Едвіна Шеффілд. Усе йде до щасливого заручення, але раптом на шляху Ентоні виростає небезпечна троянда, яка зустрічає його усіма своїми шипами — старша сестра Едвіни, Кейт Шеффілд. Кейт переконана: з бабія не вийде гідної партії для любої молодшенької. Тому вона робить все, щоб не допустити заручин. Вдень вона плете проти Ентоні майстерне павутиння інтриг, а вночі з’являється йому в еротичних снах. Аж доки ця гра не перетворюється на історію кохання, якому ані Ентоні, ані Кейт більше не можуть протистояти…

Віконт, який мене кохав

Книга «Шовкова пані» — це збірка припорошеної містикою автобіографічної короткої прози Наталени Королевої. Твори класичної української літератури занурюють читача у світ, де реальність переплітається з уявним, а життя і смерть стають нероздільними супутниками. Письменниця майстерно вводить елементи тонкого психологізму та європейської художньої традиції до своїх напрацювань, чим створює унікальний простір, де панують загадковість і таємничість.

У книзі «Шовкова пані» Наталена Королева веде читача похмурими коридорами, в них чується шелест шовкових суконь і зустрічаються тіні минулого. Головна героїня, неначе слідчий в пошуках відповідей, блукає між примарними спогадами та реальністю. Її спостережливість та вразливість до навколишнього світу дозволяють спіймати тонкі межі між буттям і небуттям, що відбиваються у її спілкуванні із загадковими персоналіями.

Наталена Королева залишила після себе ґрунтовний життєпис, який, попри свою неоднозначність, вважається вагомим літературним документом. Її автобіографічна проза відкриває читачу глибокі пласти життя, закутані в ореол таємничості й складності. Повість «Без коріння» — яскраве віддзеркалення особистих переживань і південного темпераменту авторки. У ньому прослідковується емоційна глибина та безкомпромісність позицій Королевої. Динамічні сюжетні лінії транслюють внутрішній світ героїв, а також зображають авторське вміння тонко передавати нюанси особистих та соціальних конфліктів.

Оповідання «Шовкова пані» перенесе в далеке минуле до величних зал, лапатого снігу та скорботи. Твір розгортається навколо образу загадкової пані в шовковій сукні, яка невідомо звідки з'являється у важливі моменти життя героїні. В образі Шовкової пані втілено поєднання елегантності, загадковості й страху, які виявляються не лише через її зовнішність, але й через невловимість її суті. Головна персонажка історії, сама Королева, відчуває на собі вплив цієї містичної постаті, що змушує її кожного разу переосмислювати свої дії. Роки минають, а думки про жінку у важкій чорній сукні переслідують героїню день за днем. 

Купити «Шовкова пані» — це прочитати химерну автобіографію, яка обрамлена майстерністю слова авторки, дізнатися чому її життєпис викликає сумніви в реалістичності та зрозуміти, хто ж така Шовкова пані.

Книга «Шовкова пані» — це збірка припорошеної містикою автобіографічної короткої прози Наталени Королевої. Твори класичної української літератури занурюють читача у світ, де реальність переплітається з уявним, а життя і смерть стають нероздільними супутниками. Письменниця майстерно вводить елементи тонкого психологізму та європейської художньої традиції до своїх напрацювань, чим створює унікальний простір, де панують загадковість і таємничість.

У книзі «Шовкова пані» Наталена Королева веде читача похмурими коридорами, в них чується шелест шовкових суконь і зустрічаються тіні минулого. Головна героїня, неначе слідчий в пошуках відповідей, блукає між примарними спогадами та реальністю. Її спостережливість та вразливість до навколишнього світу дозволяють спіймати тонкі межі між буттям і небуттям, що відбиваються у її спілкуванні із загадковими персоналіями.

Наталена Королева залишила після себе ґрунтовний життєпис, який, попри свою неоднозначність, вважається вагомим літературним документом. Її автобіографічна проза відкриває читачу глибокі пласти життя, закутані в ореол таємничості й складності. Повість «Без коріння» — яскраве віддзеркалення особистих переживань і південного темпераменту авторки. У ньому прослідковується емоційна глибина та безкомпромісність позицій Королевої. Динамічні сюжетні лінії транслюють внутрішній світ героїв, а також зображають авторське вміння тонко передавати нюанси особистих та соціальних конфліктів.

Оповідання «Шовкова пані» перенесе в далеке минуле до величних зал, лапатого снігу та скорботи. Твір розгортається навколо образу загадкової пані в шовковій сукні, яка невідомо звідки з&rsquo;являється у важливі моменти життя героїні. В образі Шовкової пані втілено поєднання елегантності, загадковості й страху, які виявляються не лише через її зовнішність, але й через невловимість її суті. Головна персонажка історії, сама Королева, відчуває на собі вплив цієї містичної постаті, що змушує її кожного разу переосмислювати свої дії. Роки минають, а думки про жінку у важкій чорній сукні переслідують героїню день за днем.

Купити «Шовкова пані» — це прочитати химерну автобіографію, яка обрамлена майстерністю слова авторки, дізнатися чому її життєпис викликає сумніви в реалістичності та зрозуміти, хто ж така Шовкова пані.

Шовкова пані

Психологічний роман «Рівновага» Володимира Винниченка розповідає про життя емігрантів, що вимушено покинули свої домівки й осіли в місті мертвих — Парижі. Видання, що перекладене українською мовою в 1913 році, зазнало критики від тогочасної інтелігенції. Критики вказували на те, що автор «зламаний», і більше ніколи не зможе досягти минулих висот. Така оцінка другого роману автора виявилася передчасною: сьогодні книга «Рівновага» зберігає свою актуальність, створюючи багатошарову картину існування героїв, їхніх внутрішніх конфліктів і прагнень. 

У книзі «Рівновага» Володимир Винниченко показує, як особисті трагедії та кризи впливають на психіку людини, а соціальні умови тиснуть на сприйняття дійсності, ускладнюючи процес адаптації в новому середовищі. Підхід письменника до зображення долі, як багатогранного явища, дає змогу замислитися над вічними питаннями про місце особистості в суспільстві, значення дому та ідентичності. Твір майстерно поєднує українську класичну прозу та модерністську літературу, породжуючи унікальних персонажів.

Період декадансу, безмежне розчарування у власних силах та роздуми про майбутнє — реальність героїв, що опинилися в епіцентрі подій роману. Історія кожного просякнута самотністю. Шурка є символом безнадійності й розгубленості, що супроводжують його протягом життя на чужині. Він бореться з нестерпними відчуттями, шукаючи вихід у творчості та стосунках. Його віддзеркалення — Хома, нігіліст, вольовий чоловік зі стійкими упередженнями. Таня — революціонерка за покликанням. Їх усіх щось об’єднує… Постійні спроби заповнити порожнечу, віднайти рівновагу в чомусь іншому: у новому різновиді діяльності чи в правильній людині, де можливо загубити себе. Внутрішні переживання героїв зображають їхню боротьбу з навколишнім світом, але чи дійсно потрібно шукати сенс у зовнішніх обставинах, а не всередині? Мистецтво в романі інтерпретується як засіб втечі від реальності, як спосіб знайти гармонію. Герої прагнуть висловити свої емоції через творчість, намагаючись знайти відповіді на свої запитання.

Психологічний роман «Рівновага» Володимира Винниченка розповідає про життя емігрантів, що вимушено покинули свої домівки й осіли в місті мертвих — Парижі. Видання, що перекладене українською мовою в 1913 році, зазнало критики від тогочасної інтелігенції. Критики вказували на те, що автор «зламаний», і більше ніколи не зможе досягти минулих висот. Така оцінка другого роману автора виявилася передчасною: сьогодні книга «Рівновага» зберігає свою актуальність, створюючи багатошарову картину існування героїв, їхніх внутрішніх конфліктів і прагнень.

У книзі «Рівновага» Володимир Винниченко показує, як особисті трагедії та кризи впливають на психіку людини, а соціальні умови тиснуть на сприйняття дійсності, ускладнюючи процес адаптації в новому середовищі. Підхід письменника до зображення долі, як багатогранного явища, дає змогу замислитися над вічними питаннями про місце особистості в суспільстві, значення дому та ідентичності. Твір майстерно поєднує українську класичну прозу та модерністську літературу, породжуючи унікальних персонажів.

Період декадансу, безмежне розчарування у власних силах та роздуми про майбутнє — реальність героїв, що опинилися в епіцентрі подій роману. Історія кожного просякнута самотністю. Шурка є символом безнадійності й розгубленості, що супроводжують його протягом життя на чужині. Він бореться з нестерпними відчуттями, шукаючи вихід у творчості та стосунках. Його віддзеркалення — Хома, нігіліст, вольовий чоловік зі стійкими упередженнями. Таня — революціонерка за покликанням. Їх усіх щось об’єднує… Постійні спроби заповнити порожнечу, віднайти рівновагу в чомусь іншому: у новому різновиді діяльності чи в правильній людині, де можливо загубити себе. Внутрішні переживання героїв зображають їхню боротьбу з навколишнім світом, але чи дійсно потрібно шукати сенс у зовнішніх обставинах, а не всередині? Мистецтво в романі інтерпретується як засіб втечі від реальності, як спосіб знайти гармонію. Герої прагнуть висловити свої емоції через творчість, намагаючись знайти відповіді на свої запитання.

Книги — Vivat, Ще одну сторінку, Урбіно, Stone Publishing